Найден Олександр Семенович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 3: Рядок 3:
== Біографія ==
== Біографія ==


До 1978 року Найдек О. С. працював редактором у товаристві “Знання”, редагував брошуру завідувача Відділу проблем художнього розвитку мас в умовах розвинутого соціалізму І. Ф. Ляшенка, і той запросив його до Інституту ІМФЕ ім. М. Т. Рильського АН України. Від цього починається вже академічний період творчого і життєвого шляху Олександра Семеновича.
До 1978 року Найдек О. С. працював редактором у товаристві “Знання”, редагував брошуру завідувача Відділу проблем художнього розвитку мас в умовах розвинутого соціалізму І. Ф. Ляшенка, і той запросив його до [[Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України|Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України]]. Від цього починається вже академічний період творчого і життєвого шляху Олександра Семеновича.
1985-го року О. С. Найден захистив кандидатську дисертацію “Орнамент українського народного розпису” (оприлюднено як монографію 1989 р.), що вже не мала нічого спільного з офіційною тематикою відділу (мені з цим пощастило двома роками раніше, коли ми були учасниками 9-го міжнародного з’їзду славістів). На початку 1990-х при Києво-Могилянській академії Д. С. Наливайко очолив групу для дослідження барокової культури, куди ми разом увійшли. Та праця стала міцним підмурівком докторської дисертації, яку О. С. Найден захистив 1997 р., майже одночасно з В. Л. Скуратівським, у спеціалізованій раді з теорії мистецтва при Київській консерваторії.
1985-го року О. С. Найден захистив кандидатську дисертацію “Орнамент українського народного розпису” (оприлюднено як монографію 1989 р.), що вже не мала нічого спільного з офіційною тематикою відділу (мені з цим пощастило двома роками раніше, коли ми були учасниками 9-го міжнародного з’їзду славістів). На початку 1990-х при Києво-Могилянській академії Д. С. Наливайко очолив групу для дослідження барокової культури, куди ми разом увійшли. Та праця стала міцним підмурівком докторської дисертації, яку О. С. Найден захистив 1997 р., майже одночасно з В. Л. Скуратівським, у спеціалізованій раді з теорії мистецтва при Київській консерваторії.


== Твори ==
== Твори ==

Версія за 16:35, 5 січня 2012

Олександр Семенович Найден (18 липня 1937, Черкаси) – доктор мистецтвознавства, митець, збирач і дослідник витворів народної культури, поет.

Біографія

До 1978 року Найдек О. С. працював редактором у товаристві “Знання”, редагував брошуру завідувача Відділу проблем художнього розвитку мас в умовах розвинутого соціалізму І. Ф. Ляшенка, і той запросив його до Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. Від цього починається вже академічний період творчого і життєвого шляху Олександра Семеновича.

1985-го року О. С. Найден захистив кандидатську дисертацію “Орнамент українського народного розпису” (оприлюднено як монографію 1989 р.), що вже не мала нічого спільного з офіційною тематикою відділу (мені з цим пощастило двома роками раніше, коли ми були учасниками 9-го міжнародного з’їзду славістів). На початку 1990-х при Києво-Могилянській академії Д. С. Наливайко очолив групу для дослідження барокової культури, куди ми разом увійшли. Та праця стала міцним підмурівком докторської дисертації, яку О. С. Найден захистив 1997 р., майже одночасно з В. Л. Скуратівським, у спеціалізованій раді з теорії мистецтва при Київській консерваторії.

Твори

  • “Українська народна іграшка” (1999)
  • “Образ воїна в українському фольклорі” (2005)
  • “Українська народна лялька” (2007). Ця трилогія, загальним обсягом майже 70 друкованих аркушів, здобула репутацію бестселерів, а ще дві не менш вагомі (як за змістом, так і за обсягом) моноґрафії лежать у видавничих портфелях – “Народна картина середньої Наддніпрянщини” та “ Народна ікона середньої Наддніпрянщини”.
  • книги минулих років і безліч статей, розвідок останніх років, друкованих у таких поважних часописах, як “Ант”, “Критика”, “Сучасність”, “Народне мистецтво”, кілька альбомів, серед яких – “Марія Приймаченко” (2004), збірка праць за редакцією О. С. Найдена “Червоних сонць протуберанці” про творчість Катерини Білокур (2001).

Нагороди та відзнаки

Література

Юдкін Ігор Олександр Найден // Ант (Київ). Вип. 19-21. – 2008. – С. 114-115.