Агрініон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: vi:Agrinio
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: tr:Agrinion
Рядок 68: Рядок 68:
[[sh:Agrinion]]
[[sh:Agrinion]]
[[sr:Агринион]]
[[sr:Агринион]]
[[tr:Agrinion]]
[[vi:Agrinio]]
[[vi:Agrinio]]

Версія за 23:02, 23 січня 2012

Агрініо
Αγρίνιο
Панорама Агрініо
Панорама Агрініо
Панорама Агрініо
Агрініо. Карта розташування: Греція
Агрініо
Агрініо
Координати: 38°37′ пн. ш. 21°24′ сх. д. / 38.617° пн. ш. 21.400° сх. д. / 38.617; 21.400
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів
Периферія Західна Греція
Периф. одиниця Етолія і Акарнанія
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Центральна Греція
 - Ном Етолія і Акарнанія
Розташування на мапі ному
Площа
 - Повна 162,7 км²
Висота над р.м. 91 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 57 174
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 301 00
Телефонний код(и) 26410
Авто ΑΙ
Вебсайт: www.agrinio.gr

Агрі́ніо, Агрініон (грец. Αγρίνιο) — місто на заході Греції, найбільше місто і фінансовий центр нома Етолія і Акарнанія. Біля міста розташовано військове летовище — Летовище Агрініо.

Місто достатньо стародавнє і було засноване майже за чотири століття до нашої ери ще грецьким царем Агрієм, на честь якого і було назване. Пізніше територія була завойована Османською імперією. Після звільнення Греції в 1832 році місту надали статус адміністративного центру.

Основний економічний розвиток Агрініо почався із закінченням Другої світової війни, після того, як тут була побудована дамба. Проте, місто розташоване в сейсмічно активній зоні і кілька разів зазнавало серйозних руйнувань в результаті землетрусів.

Примітки

  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.

Література

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 13(рос.)