Ірод Агріппа I: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
== Потомство == |
== Потомство == |
||
Ірод Агріппа I мав із своєю дружиною Кіпрос сина — [[Ірод Агріппа II|Ірода Агріппу II]], |
Ірод Агріппа I мав із своєю дружиною Кіпрос сина — [[Ірод Агріппа II|Ірода Агріппу II]], який по смерті свого батька був ще замолодий для правління царством. Через це Юдею перетворили знову на римську провінцію якою управляли римські [[прокуратор]]и. Лише у 48 році по смерті його дядька [[Ірод II|Ірода II]] в [[Єрусалим]]і йому було доручено верховне спостереження над храмом, право призначення первосвящеників і царські почесті. У 53 році Агріппа отримав у володіння території колишньої Філіппської тетрархії. По смерті Клавдія (54 р.) імператор [[Нерон]] додав до його володінь частину [[Галілея|Галілеї]] з головним містом [[Тверія|Тівберіада]]. |
||
Крім сина Ірод Агріппа I мав дві дочки. Одна з них Береніка була дружиною сина Юлія Александра, потім дружиною її дядька Ірода Халкійського і коханкою імператора [[Тит Флавій Веспасіан|Тита]]. Друга донька Друзілла стала дружиною прокуратора Юдеї [[Антоній Фелікс|Марка Антонія Фелікса]]. |
Крім сина Ірод Агріппа I мав дві дочки. Одна з них Береніка була дружиною сина Юлія Александра, потім дружиною її дядька Ірода Халкійського і коханкою імператора [[Тит Флавій Веспасіан|Тита]]. Друга донька Друзілла стала дружиною прокуратора Юдеї [[Антоній Фелікс|Марка Антонія Фелікса]]. |
Версія за 18:43, 29 січня 2012
Ірод Агріппа I (* 10 рік до н. е. — †44 р.) — цар Юдеї з 37 по 44 рік н. е.
Походження
Ірод Агріппа I син Арістобула і його дружини Береніке та онук Ірода Великого, народився в 10 році до н. е. Його братом був Ірод Халкідський - пізніше цар халкідського царства. Його іншим братом був Арістобул, одружений пізніше на дочці царя Емеси Сапсігерамоса ІІ.
Біографія
Ірод Агріппа I виховувався в Римі разом з сином імператора Тіберія — Друзом та Клавдієм.Таким чином мав добрий доступ до імператорського двору в Римі. Він завів дружбу з різними членами імператорської сім'ї. Одним з них був Гай, більш відомий як Калігула, який став імператором в 37 році н. е. Незабаром той проголосив Агріппу царем Ітуреї, землі Трахонітської і Авіліеї. Пізніше Калігула приєднав до володінь Агріппи Галілею і Перею. Агріппа ще перебував у Римі, коли в 41 році н. е. був убитий Калігула. За деякими повідомленнями, Агріппа грав не останню роль при врегулювані кризи що послідувала за цим. Він брав безпосередню участь в переговорах між римським сенатом і Клавдієм, ще одним його впливовим другом. У результаті Клавдія проголосили імператором, і так вдалося запобігти громадянській війні. Щоб віддячити Агріппі за його посередництво, Клавдій розширив його царські володіння, подарувавши йому Іудею і Самарію, які перебували в підпорядкуванні римських прокураторів з 6 року н. е. Так Агріппа став правити такою ж за розміром територією, що й Ірод Великий. Столицею царства Агріппи був Єрусалим, де він здобув прихильність релігійних керівників. Він ретельно дотримувався іудейського закону і традицій. Проте всі його твердження, що він служить Богу були марні, тому що він влаштовував гладіаторські бої і язичницькі вистави в театрі. Звиклий до марнотратного життя, він розтратив маєток, який дістався йому від матері і був змушений після смерті свого приятеля Друза (23 р.) повернутися в Юдею, розділену тоді на кілька князівств під правлінням нащадків Ірода в якості римських ставлеників, прийняти свою посаду у свого шурина Антипи, князя галилейського. Але на цій посаді він довго не втримався. Агріппа наробив багато боргів (він одній римські скарбниці був винен 40000 динаріїв). Пізніше він зважився повернутися в Рим, щоб знову випробувати там щастя. Спочатку щастя йому не посміхалося. Унаслідок одного необережного відгуку проти Тиберія він був кинутий до в'язниці, де і залишався до смерті Тіберія. При Калігулі (37 р н. е.) він не тільки повернув свою свободу, а й отримав милостей. Калігула повернув йому царський сан і корону, наділив його колишніми володіннями тетрарха Филипа провінції Батанею і Трахонею, до яких згодом додав ще і землі вигнаного в 39 році Ірода Антипи — Галілею і Перею. Наступник Калігули, імператор Клавдій, повернув йому також власну Юдею та Самарію, так що при Агріппі Юдея була знову об'єднана і досягла свого колишнього розміру.
Смерть
Але Агріппа царював недовго. У 44 році н. е. на бенкеті в Кесарії він раптово захворів і помер у віці 54 років. Його смерть згадана у Діях Апостолів, що відіграє велику роль у хронології новозавітніх подій:
Потомство
Ірод Агріппа I мав із своєю дружиною Кіпрос сина — Ірода Агріппу II, який по смерті свого батька був ще замолодий для правління царством. Через це Юдею перетворили знову на римську провінцію якою управляли римські прокуратори. Лише у 48 році по смерті його дядька Ірода II в Єрусалимі йому було доручено верховне спостереження над храмом, право призначення первосвящеників і царські почесті. У 53 році Агріппа отримав у володіння території колишньої Філіппської тетрархії. По смерті Клавдія (54 р.) імператор Нерон додав до його володінь частину Галілеї з головним містом Тівберіада.
Крім сина Ірод Агріппа I мав дві дочки. Одна з них Береніка була дружиною сина Юлія Александра, потім дружиною її дядька Ірода Халкійського і коханкою імператора Тита. Друга донька Друзілла стала дружиною прокуратора Юдеї Марка Антонія Фелікса.