Белжець (винищувальний табір): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.6.4) (робот змінив: es:Campo de exterminio de Bełżec
VolkovBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот змінив: en:Belzec extermination camp
Рядок 103: Рядок 103:
[[de:Vernichtungslager Belzec]]
[[de:Vernichtungslager Belzec]]
[[el:Στρατόπεδο εξόντωσης Μπέλζεκ]]
[[el:Στρατόπεδο εξόντωσης Μπέλζεκ]]
[[en:Bełżec extermination camp]]
[[en:Belzec extermination camp]]
[[es:Campo de exterminio de Bełżec]]
[[es:Campo de exterminio de Bełżec]]
[[fi:Bełżec]]
[[fi:Bełżec]]

Версія за 21:56, 30 січня 2012

Вхідна брама до табору в Белжцю
Остання дорога - вид на сучасний меморіал в Белжцю
Файл:Porajmos.jpg
Цигани в очікуванні смерті по прибутті в Белжець

Белжець (нім. Sonderkommando Belzec der Waffen-SS, пол. Bełżec) - винищувальний табір на українському кордоні в Польщі, коло однойменного села, ґміни та залізничної станції Белжець, бл 70 км на північний захід від Львова, зразу ж після перетину сучасного українсько-польського кордону Рава-Руська - Гребенне. Діяв у 1940 - 1943 роках. В 1940 р. гітлеровці заснували в Белжцю концентраційний табір спочатку для циган, а згодом для євреїв та інших народів. В таборі були спеціальні бараки для українців. Перші вбивства в Белжцю сталися 17 березня 1942 року. Щоденно в таборі вбивали 15.000 євреїв [джерело?] . В квітні в Белжець були вислані для страти 800 євреїв з міста Борщів (Тернопільської області).

Щонайменше 434,500 євреїв (головне з теренів західної України) було вбито в Белжцю [1], і невідома кількість поляків, українців та циган. Лише двоє євреїв пережило Белжець: Рудольф Редер та Хаїм Гершман. Лише за серпень 1942 року в Белжець було вислано більше 50 000 єврейських жителів Львова.

Табір смерті в Белжецю обіймав декілька гектарів території, яку в минулому займало СС-Сондеркомандо Белжець. Табір став однією з найбільших фабрик смерті під час ІІ світової війни [джерело?] . Тільки від лютого до листопада 1942 року Німці вбили тут майже 600 тисяч євреїв з Любліна, Львова, Бережан, Підгаєць і всієї Галичини та Західної України, а також з Чехії, Словаччини, Австрії, Німеччини, Голандії, Бельгії, Норвегії [джерело?]. Загинуло тут півтори тисячі поляків, як і українців які намагалися допомагати євреям. На початку 1943 року німці зліквідували концетраційний табір, затираючи сліди його існування [джерело?] .

Під кінець, винищувальний табір в Белжцю складався з двох підтаборів: Табір 1, який включав бараки українців, майстерні та бараки євреїв, прийомну зону з двома бараками для роздягання, і Табір 2, який містив газові камери і масові могили. Два табори були зєднані вузьким коридором шлаух, чи тубе. Німецькі охоронці і адміністрація роміщувалися в двох хатах поза табором через дорогу.

Три газові камери [джерело?] почали діяти 17 березня, 1942 року, дата запланована для початку Операції Рейнгард. Її першими жертвами були євреї вивезені з Любліна та Львова.

Депортації в Белжець з України

Німецькі нацистські спецлужби СС депортували євреїв для страти в Белжець з наступних українських міст:

З Львівщини:

  • Жовква: 25-26 березня, 1942 - 700 чол.; 22 листопада, 1942 - 2 000 - 2,500 чол.
  • Львів: 15 Березня - 1 квітня - 15 000 чоловік; 10-23 серпня - 50 000 чол.; 18-21 листопада - 8 000-10 000 чол.
  • Бібрка: 12 серпня - 1,200-1,500 чол.
  • Городок: 13 серпня - 2,500 чол
  • Мостиська: 10 жовтня - 2 000 чол.
  • Судова Вишня: жовтень - 500 чол.
  • Яворів: 7-8 листопада - 1 300 чол.
  • Куликів: 25 листопада - 500 чол
  • Рудки: листопад - 800 чол.
  • Щирець: 29-30 листопада - 700 чол.
  • Рава-Руська: 20 березня - 1 500 чол.; 29 липня - 1 200 чол.; 7-11 грудня - 2 000 - 2 500 чол.
  • Немирів (через Раву-Руську): - 20 березня - 1 500 чол.
  • Угнів: початок жовтня - 2 000 чол.
  • Любачів(тепер в Польщі): жовтень - 2 000 чол.
  • Любичі(тепер в Польщі): жовтень - 2 00 чол.
  • Олешиці(тепер в Польщі): листопад - 1 000 чол.
  • Дрогобич: 24 березня - 2 000 чол.; 8-17 серпня - 2 500 чол.; 23-24 серпня - 2 300 чол.; 9 листопада - 1 000 чол.
  • Борислав: 4-6 серпня - 5 000 чол.; жовтень - 1 500 чол.; листопад - 2 000 чол.
  • Самбір: 4-6 серпня - 4 000 чол.; 17-18 жовтня - 2 000 чол.; 22 жовтня - 2 000 чол.
  • Старий Самбір: 5-6 серпня - 1 500 чол.
  • Турка: 4-8 серпня - 5 000 чол.

З Тернопільщини:

Івано-Франківщини:

Список не завершено

Охорона табору

Охорона табору складась з війсковополонених та цивільних працівників, що зголосились на співпрацю з німцями, представників різних націнальностей - німців, поляків, чехів, словаків, а також колишніх вояків Червоної Армії - представників багатьох народів СРСР.

Доля злочинців керівників табору

Ріхард Томалла (нім. Richard Thomalla), член СС та НСРП, головний архітектор, конструктор та перший комендант концтаборів Белжець, Треблінка та Собібор. Розстріляний радянським НКВД у чеському місті Їчин у травні 1945 року.

Перший керівник табору Крістіан Вірт (Christian Wirth) був вбитий в Італії партизанами поблизу Трієсту в кінці травня, 1944 року. Його наступник Ґоттліб Герінг служив після війни короткий час, як голова кримінальної поліції міста Гайльбронн і помер восени 1945 року в лікарні. Лоренц Гакенгольт пережив війну але ніколи не був віднайденим. Сім колишніх членів СС-спецкоманди Белжець були арештованими в Мюнхені (Німеччина), але лише один Йозеф Обергаузер був притягненим до суду в 1965 році і ув'язнений до 4,5 років тюрми.

Меморіал на місці концтабору смерті

На місці злочину створено символічне Місце Пам’яті – кам’яний мавзолей площиною 4 га, з захороненнями жертв. На цвинтарі знаходяться таблиці з назвами місцевостей, з яких привозили євреїв. Музей нагадує про історію гітлерівського геноциду, м. ін. операцію Рейнгард (тобто остаточне вирішення єврейського проблему), ланкою якої був Белжець.

Джерело

Посилання

Примітки

  1. Телеграма Германа Гьофле. Див.: Peter Witte and Stephen Tyas, “A New Document on the Deportation and Murder of Jews during ‘Einsatz Reinhardt’ 1942,” Holocaust and Genocide Studies 15:3 (2001) pp. 468-486.