Шварцбард Самуїл Ісаакович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
OPbot (обговорення | внесок)
м Завдання 20.
Рядок 12: Рядок 12:


==Літературна діяльність==
==Літературна діяльність==
Після звільнення Шварцбард залишився в Парижі, де працював в страхових компаніях і продовжив літературну діяльність. У ці роки була написана збірка розповідей про французький фронт часів Першої Світової війни («Мілхоме Білдер» — Образи війни), про перебування автора на Україні в 1917—1919 роках («Фун Тіфн Опгрунт» — З глибокої прірви), вірші, п'єса, мемуари («Ін Лойф Фун Йорн» — В бігу днів). Шварцбард на регулярній основі співробітничав з американськими і британськими періодичними виданнями на ідиші, включаючи серію спогадів «Фун Майне Мілхоме Тогбух» (З мого військового щоденника) в газеті «Арбетер Фрайнд» (Робочий товариш), статті в «Дер Момент» (Момент), «Фрайе Арбетер Штіме» (Вільний робочий голос) і «Ідіше Цайтунг» (Єврейська газета).
Після звільнення Шварцбард залишився в Парижі, де працював в страхових компаніях і продовжив літературну діяльність. У ці роки була написана збірка розповідей про французький фронт часів Першої Світової війни («Мілхоме Білдер» — Образи війни), про перебування автора на Україні в 1917—1919 роках («Фун Тіфн Опґрунт» — З глибокої прірви), вірші, п'єса, мемуари («Ін Лойф Фун Йорн» — В бігу днів). Шварцбард на регулярній основі співробітничав з американськими і британськими періодичними виданнями на ідиші, включаючи серію спогадів «Фун Майне Мілхоме Тогбух» (З мого військового щоденника) в газеті «Арбетер Фрайнд» (Робочий товариш), статті в «Дер Момент» (Момент), «Фрайе Арбетер Штіме» (Вільний робочий голос) і «Ідіше Цайтунг» (Єврейська газета).


У [[1937]] році, за життя протагоніста на ідише вийшла триактна п'єса «Шварцбард» відомого письменника і фотографа Алтера Кацизне, яка аж до початку Другої Світової війни з успіхом йшла на єврейських театральних підмостках [[Європа|Європи]]. У тому ж році Шварцбард їде спочатку в [[США]], а звідти у вересні в [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканську Республіку]] на збір матеріалів для планованого нового видання Encyclopedia Judaica. Публікується в «Афріканер Ідіше Цайтунг» (Африканській єврейській газеті). 3 березня 1938 року в [[Кейптаун]]і він раптово вмирає від серцевого нападу. Похований там же.
У [[1937]] році, за життя протагоніста на ідише вийшла триактна п'єса «Шварцбард» відомого письменника і фотографа Алтера Кацизне, яка аж до початку Другої Світової війни з успіхом йшла на єврейських театральних підмостках [[Європа|Європи]]. У тому ж році Шварцбард їде спочатку в [[США]], а звідти у вересні в [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканську Республіку]] на збір матеріалів для планованого нового видання Encyclopedia Judaica. Публікується в «Афріканер Ідіше Цайтунг» (Африканській єврейській газеті). 3 березня 1938 року в [[Кейптаун]]і він раптово вмирає від серцевого нападу. Похований там же.

Версія за 12:40, 17 серпня 2007

Шварцбард Самуїл-Шльома (Шалом; 1886 Iзмаїл - 1938 Кейптаун) — єврейський анархіст, убивця С.Петлюри.

Початок біографії

Народився у Iзмаїлі. Після наказу про виселення євреїв з прикордонної смуги з батьками переїхав у м.Балту Подільської губернії, де рано захопився анархістськими ідеями, кілька разів піддавався арештам і брав участь в першій російській революції. У 1905 нелегально емігрував до Румунії. У 1908 заарештований у Відні за спробу пограбувати ресторан. Після відбуття 4-місячного ув'язнення переїхав у Будапешт, де був заарештований за такий же злочин і висланий з Угорщини. Свої злочини виправдовував анархістськими переконаннями. У 1910-14 жив у Парижі. На початку Першої світової війни 1914-18 вступив у французький іноземний леґіон. Був нагороджений орденом Бойового Хреста (Croix de guerre) — найвищої нагороди леґионів. У 1916 внаслідок поранення був демобілізований. У серпні 1917 повернувся у Росію.

Вбивство Петлюри та паризький процес

Після жовтневого перевороту Шварцбард вступив до Червоної армії, брав участь у військових операціях в Україні з Котовським. У 1920 після розчарування від Радянскої влади повернувся в Париж, де відкрив магазин для продажу годинників та ювелірних виробів. Продовжував брати участь в анархо-комуністичній організації, приятелював з Нестором Махно, Петром Аршиновим, та ін. 25.5.1926 застрелив у Парижі С.Петлюру, і був заарештований на місці злочину. За підсудного, крім комуністичної і єврейської преси, заступилися Анрі Бергсон, Ромен Роллан, Альберт Ейнштейн, Максим Горький, Александр Керенський, Анрі Барбюс, Поль Ланжевен.

Українська діаспора винуватила Шварцбарда, що той совіцький агент. Згідно данних українського історика Михайла Палія, в Париж прибув агент ГПУ Михаіл Володін, і після зустрічі з ним Шварцбард почав стежити за Петлюрою.

Судовий процес, який проходив у жовтні 1927 у Парижі завершився виправданням Шварцбарда (див. Шварцбарда процес 1927).

Літературна діяльність

Після звільнення Шварцбард залишився в Парижі, де працював в страхових компаніях і продовжив літературну діяльність. У ці роки була написана збірка розповідей про французький фронт часів Першої Світової війни («Мілхоме Білдер» — Образи війни), про перебування автора на Україні в 1917—1919 роках («Фун Тіфн Опґрунт» — З глибокої прірви), вірші, п'єса, мемуари («Ін Лойф Фун Йорн» — В бігу днів). Шварцбард на регулярній основі співробітничав з американськими і британськими періодичними виданнями на ідиші, включаючи серію спогадів «Фун Майне Мілхоме Тогбух» (З мого військового щоденника) в газеті «Арбетер Фрайнд» (Робочий товариш), статті в «Дер Момент» (Момент), «Фрайе Арбетер Штіме» (Вільний робочий голос) і «Ідіше Цайтунг» (Єврейська газета).

У 1937 році, за життя протагоніста на ідише вийшла триактна п'єса «Шварцбард» відомого письменника і фотографа Алтера Кацизне, яка аж до початку Другої Світової війни з успіхом йшла на єврейських театральних підмостках Європи. У тому ж році Шварцбард їде спочатку в США, а звідти у вересні в Південно-Африканську Республіку на збір матеріалів для планованого нового видання Encyclopedia Judaica. Публікується в «Афріканер Ідіше Цайтунг» (Африканській єврейській газеті). 3 березня 1938 року в Кейптауні він раптово вмирає від серцевого нападу. Похований там же.

Герой Ізраїля

Через 30 років, в 1967 році, його прах перезаховали в Ізраїлі, в мошаві Кфар Авіхайіль північніше Нетанії — поселенні колишніх легіонерів; йому було присвоєно звання героя Ізраїля, декілька вулиць в Ізраїлі носять ім'я Шварцбарда. Архів письменника зберігається в ІВО (Єврейському Науковому Інституті) в Нью-йорку в бібліотеці Кейптаунського університету.

Посилання