Гаєвиця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
Рядок 123: Рядок 123:


* В словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
* В словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
* В вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо мід словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
* В вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо між словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
* Але у випадку, власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфу: «Njemačka» але не «NJemačka».
* Але у випадку, власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфу: «Njemačka» але не «NJemačka».



Версія за 09:21, 15 лютого 2012

Гаєвиця (хорв. Gajica) — є варіантом латинської абетки, що розроблений хорватським поетом, лінгвістом Людевітом Ґаєм (хорв. Ljudevit Gaj), вперше був представлений 1830 року в книзі Ґая «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Виключно гаєвицю використовує хорватська мова, практично завжди — боснійська мови, також вона є одним з двох варіантів запису сербської та чорногорської мов.

Абетка

Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA
A, a a /a/ G, g ge /g/ O, o o /o/
B, b be /b/ H, h ha /x/ P, p pe /p/
C, c ce /ʦ/ I, i i /i/ R, r er /r/
Č, č če /tʃ/ J, j je /j/ S, s es /s/
Ć, ć će /ʨ/ K, k ka /k/ Š, š /ʃ/
D, d de /d/ L, l el /l/ T, t te /t/
, dž dže /dʒ/ Lj, lj elj /ʎ/ U, u u /u/
Đ, đ đe /ʥ/ M, m em /m/ V, v ve /ʋ/
E, e e /e/ N, n en /n/ Z, z ze /z/
F, f ef /f/ Nj, nj enj /ɲ/ Ž, ž že /ʒ/

В оригінальній гаєвиці, для передачі звуку /ʥ/, використовувалася літера Dj, яка пізніше була замінена на Đ.

Диграфи

В гаєвиці, літери Dž, Lj, Nj не є окремими, але вони є диграфами, це означає що:

  • В словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
  • В вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо між словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
  • Але у випадку, власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфу: «Njemačka» але не «NJemačka».

Гаєвиця в словенській мові

Після 1838-40 алфавіт Гая, почав використовуватися в словенській мові, бо багатьма розцінювалася як діалект хорватскої, але пізніше гаєвиця (словен. gajica) стала єдиною офіційною абеткою, замінивши три інших варіанти запису (словен. bohoričica, dajnčica, metelčica), авторами яких були відповідно Bohorič, Dajnko та Metelko.

Словенська версія гаєвиці має ряд відміностей від хорватської:

  • В словенській абетці не існує літер Ć and Đ — бо словенська мова не має відповідних звуків. Але ці літери використовуються для написання імен з хорватської, сербської мов. Відповідно словенські ім'я що мають закінчення на «іч», пишуться відповідно до словенської абетки «Zlatko Zahovič», «Mile Ačimovič», а хорватські чи сербські з додатковими літерами, наприклад «Slobodan Milošević», чи «Zoran Đinđić»
  • DŽ в словенській мові також не є одним звуком та найчастіше використовується для написання запозичениї слів, наприклад, džungla=jungle (джунглі)
  • LJ і NJ в словенській мові також не є диграфами, бо не є одним звуком як в хорватській мові, та вимовляються окремо, тобто такі слова як «polje», «konji» (хорвати кажуть po-lje ko-nji, відповідно словенці вимовляють окремо, pol-je kon-ji).

Посилання