Дощовий ліс: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
== Ресурсне значення == |
== Ресурсне значення == |
||
[[Файл:Chiapas rainforest.jpg|right|250px|thumb|Тропічний дощовий ліс в штаті [[Чіапас]], [[Мексика]]]] |
|||
Тропічні дощові ліси є джерелом [[деревина|деревини]], харчових, [[геном|генетичних]], [[фармакологія|медичних]] матеріалів, [[корисні копалини|корисних копалин]]. Вони вдіграють дуже важливу роль регуляції регіональних [клімат]ів, оскільки забезпечують до 50% колообігу [[вода|води]] шляхом [[транспірація|транспірації]], що призводить до активного хмароутворення над поверхнею територією їх зростання і повернення її у вигляді опадів. |
Тропічні дощові ліси є джерелом [[деревина|деревини]], харчових, [[геном|генетичних]], [[фармакологія|медичних]] матеріалів, [[корисні копалини|корисних копалин]]. Вони вдіграють дуже важливу роль регуляції регіональних [клімат]ів, оскільки забезпечують до 50% колообігу [[вода|води]] шляхом [[транспірація|транспірації]], що призводить до активного хмароутворення над поверхнею територією їх зростання і повернення її у вигляді опадів. |
||
Версія за 08:04, 21 лютого 2012
Дощовий ліс — це збірна назва для кількох різних лісових біомів, що розташовані на ділянках Землі з мінімальною річною нормою опадів від 1750—2000 мм. Розповсюджені на узбережжях вздовж теплих океанічних течій та у зонах мусонних вітрів. До них належать:
- тропічні дощові ліси
- тропічні гірські дощові ліси
- тропічне високогірне криволісся
- манґрові ліси
- помірні дощові ліси
- Субтропічні дощові ліси
Розповсюдження
Тропічні дощові ліси поширені в екваторіальному поясі, а також на північ аж до 25° пн.ш. і на південь до 30° пд.ш. Найбільші тропічні дощові ліси розповсюджені в басейні річки Амазонки (тропічний ліс Амазонії або сельва), у Центральній Америці від Колумбії до півдня півострову Юкатан, на островах Вест-Індії та деяких ділянках на території США, в екваторіальній Африці від Камеруну до Демократичної Республіки Конго, в багатьох районах Південно-східної Азії від М'янми до Індонезії і Папуа-Нової Гвінеї, на сході провінції Квінсленд в Австралії.
За межами тропіків, помірні дощові ліси зустрічаються в Британській Колумбії, південно-східній Алясці, західних частинах штатів Орегон і Вашингтон, Чилі, Шотландії і Норвегії, західному Кавказі (Аджарія — регіон Грузії), частині західних Балкан, у Нової Зеландії, Тасманії і в частині східної Австралії (ліси із нотофагусу).
Біотичне різноманіття
Дощові ліси є домом для близько від 40% до 75% від усіх тварин і рослин на планеті[1][2]. Було підраховано, що в тропічних лісах може бути багато мільйонів видів рослин, комах і мікроорганізмів, досі невідомих науці. Тропічні ліси називають "перлиною Землі" і "великою світовою аптекою", тому що більше чверті природних ліків були виявлені саме там[3].
Підлісок в лісі погано розвинений в багатьох місцях через слабке проникнення сонячного світла до рівня землі. Це дозволяє легко просуватися через суцільний, зрілий ліс. Якщо полог лісу зруйнований або розріджений, земля в цих місцях швидко заростає суцільним покровом заплутаних лоз, чагарників і невеликих дерев. Такі зарослі і непрохідні ділянки тропічних вологих лісів називають джунглями.
Тваринний світ дощових лісів дуже різноманітний і включає: ссавців (примати, котячі та ін.), рептилій (змії, черепахи, хамелеони тощо), птахів (вангові і зозулеві) і безхребетних. Також дуже поширені гриби, що харчуються останками рослин і тварин, які розкладаються. Багато видів рослин і тварин швидко зникають через знеліснення, знищення місць проживання і забруднення атмосфери[4].
Ресурсне значення
Тропічні дощові ліси є джерелом деревини, харчових, генетичних, медичних матеріалів, корисних копалин. Вони вдіграють дуже важливу роль регуляції регіональних [клімат]ів, оскільки забезпечують до 50% колообігу води шляхом транспірації, що призводить до активного хмароутворення над поверхнею територією їх зростання і повернення її у вигляді опадів.
Тропічні ліси також відповідають за кругообіг близько 28% кисню в світі[5]. Часто процес кругообігу плутають із виробництвом кисню і тому дощові ліси також часто називають «легенями Землі». Проте це не зовсім вірно, оскільки тропічні ліси виробляють порівняно мало кисню, переважна більшість кисню виробляється ціанобактеріями у складі морського планктону[6][7]. Подібно до всіх зрілих лісів дощовий ліс поглинає та виділяє приблизно однакову кількість кисню та вуглецю — виділений деревами кисень окислюється при гнитті листя й деревини, використовується для дихання тварин, що живуть у ньому і т.п. Тропічні дощові ліси, у багатьох випадках, виділяють надлишок вуглекислого газу, який перевищує продукцію кисню [8]. Проте дощові ліси відіграють головну роль у глобальному вуглецевому циклі як стійкі накопичувачі вуглецю, і знищення таких лісів приводить до збільшення вмісту вуглекислоти в атмосфері.
Тропічні дощові ліси
Тропічні ліси характеризуються двома словами: теплі і вологі. Середньомісячна температура перевищує 18°C протягом всіх місяців року. Середньорічна кількість опадів становить не менше 168 см і може перевищувати 1 000 см, хоча зазвичай знаходиться в межах від 175 см до 200 см.
Більшість тропічних лісів у світі, пов'язані з розташуванням зони мусонів, також відомої як міжтропічна зона конвергенції. Тропічні ліси — дощові ліси в тропіках, що знаходяться в екваторіальній зоні (між тропіком Рака і тропіком Козерога).
Вологі тропічні ліси знаходяться в Південно-Східній Азії (від М'янми (Бірма) до Філіппін, в Малайзії, Індонезії, на Папуа-Новій Гвінеї і північному сході Австралії), на Шрі-Ланці, в Африці на південь від Сахари від Камеруну до Конго (Дощові ліси Конго), у Південній Америці (наприклад, Амазонський дощовий ліс), в Центральній Америці (наприклад, Босавас, на півдні півострова Юкатан), і на багатьох островах Тихого океану (таких як Гаваї).
Особливості тропічних дощових лісів:
- Складна просторова структура екосистеми;
- Відсутність ярусу чагарників;
- Дуже високий рівень біорізноманіття;
- Швидке розкладення органічного відпаду;
- Низька потужність ґрунтового покриву — 5—10 см, переважна більшість вуглецю та азоту міситься у живій частині лісу[9];
- Концентрація оксидів заліза і алюмінію через процес латеризації (зменшення вмісту кремнезему та збільшення окислів заліза й алюмінію) ґрунти мають яскраво-червоний або рудий кольори[8].
Манґрові ліси
Детальніше дивіться у статті Манґровий ліс
Особливості тропічних манґрових лісів:
- Марґінальний ефект (ефект екотону) — заселення солоних та опріснених біотопів берегової лінії тропічних морів;
- Високий рівень біорізноманіття;
- Відсутність ярусу чагарників;
- Накопичення нерозкладених органічних решток;
- Утворення боліт.
Помірні дощові ліси
Детальніше дивіться у статті Помірні дощові ліси
Особливості помірних дощових лісів:
- Наявність чітко виражених фенофаз;
- Значний рівень біорізноманіття;
- Наявність ярусу чагарників;
- Повільний рівень розкладу відмерлої органіки;
- Значна потужність ґрунтового покриву — 50-150 см.
Цитована література
- ↑ (англ.)Rainforests.net - Variables and Math. Процитовано 4 січня 2009.
- ↑ (англ.)Rainforest Facts
- ↑ (англ.)Rainforests at Animal Center
- ↑ (англ.)Impact of Deforestation—Extinction
- ↑ (англ.)Killer Inhabitants of the Rainforests
- ↑ (англ.)Broeker, W.S. (2006). Et tu, O2?. Breathing easy. Columbia University.
- ↑ Pregitzer, K. and Uskirchen, S. (2004) Carbon cycling and storage in world forests: biome patterns related to forest age. Global Change Biology 10: 1–26
- ↑ а б (укр.)Ірина Боднарук (21 січня 2008). Тропічні ліси спричинюють парниковий ефект?. Станіславівський Натураліст.
- ↑ Андрій М. Заморока (1 лютого 2009). Чи можливе відновлення дощових тропічних лісів?. Станіславівський Натураліст. (укр.)
Основна література
- Ю. Одум Основы экологии — М.: "Мир", 1975. — пер. с англ., 3-е изд. — 740 с.