Наріжний Василь Трохимович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
See-Saw Itch (обговорення | внесок)
4162 редагування
м interWiki десь загубилися… Я ж ставив їх!
Рядок 1: Рядок 1:
'''Наріжний Василь Трохимович''' (*{{Дата народження|13|1|1780|1|1}}<ref>[http://az.lib.ru/n/narezhnyj_w/ Lib.Ru/Классика: Нарежный Василий Трофимович]</ref> с.[[Устивиця]], [[Миргородський полк]], [[Гетьманщина]], [[Російська імперія]] — †{{Дата смерті|3|7|1825|21|6}} [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]) - український російськомовний [[письменник]].
'''Наріжний Василь Трохимович''' (*&nbsp;{{Дата народження|13|1|1780|1|1}}<ref>[http://az.lib.ru/n/narezhnyj_w/ Lib.Ru/Классика: Нарежный Василий Трофимович]</ref>, село [[Устивиця]], [[Миргородський полк]], [[Гетьманщина]], [[Російська імперія]],— †&nbsp;{{Дата смерті|3|7|1825|21|6}} [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]])&nbsp;— український російськомовний [[письменник]].
{{text|Нельзя не отдать полной справедливости и уму и необыкновенному по тогдашнему времени уменью Нарежного отделываться от старого и создавать новое. Белинский глубоко прав, отличив его талант и оценив его как первого русского по времени романиста. Он школы Фонвизина, его последователь и предтеча Гоголя...' И. А. Гончаров.}}
{{text|Нельзя не отдать полной справедливости и уму и необыкновенному по тогдашнему времени уменью Нарежного отделываться от старого и создавать новое. Белинский глубоко прав, отличив его талант и оценив его как первого русского по времени романиста. Он школы Фонвизина, его последователь и предтеча Гоголя… И. А. Гончаров.}}


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 9: Рядок 9:
Ще студентом починає друкуватися у літературних часописах.
Ще студентом починає друкуватися у літературних часописах.


1801 року їде до Тифліса, де вступає на службу до правителя Грузії Ковалевського. Займає різні посади до 1803 року, коли переводиться до Санкт-Петербурга. Служить у Міністкрстві внутрішніх справ, потім у гірській експедиції кабінету, і, нарешті, після невеликої перерви, у військовому міністкрстві.
1801 року їде до Тифліса, де вступає на службу до правителя Грузії Ковалевського. Займає різні посади до 1803 року, коли переводиться до Санкт-Петербурга. Служить у Міністерстві внутрішніх справ, потім у гірській експедиції кабінету, і, нарешті, після невеликої перерви, у військовому міністерстві.


1814 року вийшли друком перші частини роману "Российский Жильблаз, или Похождения князя Гаврилы Симоновича Чистякова". Роман, дозволений цензурою, був, одначе, знищений за розпорядженням министра народної освіти графа Розумовського. Справжньою причиною заборони була критика масонів, зображених у карикатурному вигляді; В. Наріжний зачепив також питання кріпацтва і навів приклади зловживання поміщиків владою.
1814 року вийшли друком перші частини роману «Российский Жильблаз, или Похождения князя Гаврилы Симоновича Чистякова». Роман, дозволений цензурою, був, одначе, знищений за розпорядженням министра народної освіти графа Розумовського. Справжньою причиною заборони була критика масонів, зображених у карикатурному вигляді; В.&nbsp;Наріжний зачепив також питання кріпацтва і навів приклади зловживання поміщиків владою.


== Творчість ==
== Творчість ==
Василь Наріжний є родоначальником російського реалістичного роману — побутового, сатиричного і,частково, історичного <ref>Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.</ref>.
Василь Наріжний є родоначальником російського реалістичного роману — побутового, сатиричного і,частково, історичного <ref>Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.</ref>.
Один з перших у російській літературі звернувся до української тематики: романи «Арістіон» (1822), «Бурсак» (1824), «Два Івани, або Пристрасть до позовів» (1825; український переклад), «Гаркуша, малоросійський розбійник» (1825, виданий 1856; позначений антикріпосницькою спрямованістю) <ref>Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.</ref>.
Один з перших у російській літературі звернувся до української тематики: романи «Арістіон» (1822), «Бурсак» (1824), «Два Івани, або Пристрасть до позовів» (1825; є український переклад), «Гаркуша, малоросійський розбійник» (1825, виданий 1856; позначений антикріпосницькою спрямованістю) <ref>Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.</ref>.


Василь Трохимович Наріжний — письменник “другого ряду”, “другого ешелону” в російській літературі, який виявив великий вплив на В. Бєлінського, П. В’яземського, В. Кюхельбекера, Н. Гоголя, демократів 60-х. “... більшість рецензентів творів письменника, — за словами Бєлозерської Н. А., — визнають у ньому сильний самобутній талант, спостережливість, оригінальний розум, …пізнання серця людського...”. Однак в основному вивчення спадщини автора зводиться до огляду його творчості та характеристики другого (романного) періоду.
Василь Трохимович Наріжний — письменник «другого ряду», «другого ешелону» в російській літературі, який виявив великий вплив на [[Бєлінський Віссаріон Григорович|В.&nbsp;Бєлінського]], [[В'яземський Петро Андрійович|П.&nbsp;В’яземського]], [[Кюхельбекер Вільгельм Карлович|В.&nbsp;Кюхельбекера]], [[Гоголь Микола Васильович|М.&nbsp;Гоголя]], демократів 60-х. «…більшість рецензентів творів письменника,— за словами Н.&nbsp;А. Бєлозерської,— визнають у ньому сильний самобутній талант, спостережливість, оригінальний розум, …пізнання серця людського…» Однак в основному вивчення спадщини автора зводиться до огляду його творчості та характеристики другого (романного) періоду.


До найменш досліджених належать «Слов’янські вечори» — підсумок ранньої творчості В. Т. Наріжного — цикл прозаїчних поем про Київську Русь і слов’ян. В. Ю. Троїцький визначив характер розповіді в «Слов’янських вечорах» як «билинний», навіть «казковий», хоча й визнав, що письменникові «вдалося передати дух давніх віків, побут і обставини тих років, деякі особливості мовлення». В. Наріжний зробив «Вечори» народними оповіданнями, героїчною поемою про минуле, які заселені героями минулого — першими князями Київської Русі, їхніми племенами й билинними співаками — оповідачами. I частина «Вечорів» вийшла 1809 року (налічувала 8 невеликих повістей, над якими Наріжний працював у 1806–08 роках). У десяті роки до них додалися повісті «Любослав», «Олександр», «Ігор». ІІ частина була надрукована 1826 року.
До найменш досліджених належать «Слов’янські вечори»&nbsp;— підсумок ранньої творчості В.&nbsp;Т. Наріжного&nbsp;— цикл прозаїчних поем про Київську Русь і слов’ян. В.&nbsp;Ю. Троїцький визначив характер розповіді в «Слов’янських вечорах» як «билинний», навіть «казковий», хоча й визнав, що письменникові «вдалося передати дух давніх віків, побут і обставини тих років, деякі особливості мовлення». В.&nbsp;Наріжний зробив «Вечори» народними оповіданнями, героїчною поемою про минуле, які заселені героями минулого&nbsp;— першими князями Київської Русі, їхніми племенами й билинними співаками-оповідачами. I частина «Вечорів» вийшла 1809 року (налічувала 8 невеликих повістей, над якими Наріжний працював у 1806–1808 роках). У десяті роки до них додалися повісті «Любослав», «Олександр», «Ігор». ІІ частина була надрукована 1826 року.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 25: Рядок 25:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.
* Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С.&nbsp;480.
* Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.
* Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С.&nbsp;542.
* Белозерская Н. А. Василий Трофимович Нарежный: Историко-литературный очерк. — Из-е 2-е. — СПб. 1896. — Ч. 1, 2.
* ''Белозерская Н. А.'' Василий Трофимович Нарежный: Историко-литературный очерк. — Изд. 2-е. — СПб. 1896. — Ч.&nbsp;1, 2.
* Жуковська Т. Художні особливості 1 підциклу “Слов’янських вечорів”.— Iсторико-лiтературний журнал; № 16, 2009.— Одеса : Астропринт.— С. 254 – 261.
* ''Жуковська Т.'' Художні особливості 1 підциклу «Слов’янських вечорів» // Iсторико-лiтературний журнал (Одеса: Астропринт), 2009, №&nbsp;16, с.&nbsp;254–261.
* ''В. Ф. Перверзев''. Нарежный, Василий Трофимович // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1968, т.&nbsp;5, стлб.&nbsp;102–103 ([http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke5/ke5-1021.htm?cmd=0&istext=1 електронний варіант]).

== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/70987/Нарежный Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона]
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/70987/Нарежный Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона]
* [http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke5/ke5-1021.htm?cmd=0&istext=1 Краткая литературная энциклопедия ]


{{DEFAULTSORT:Наріжний Василь Трохимович}}
{{DEFAULTSORT:Наріжний, Василь Трохимович}}

[[en:Vasily Narezhny]]
[[lt:Vasilijus Narežnas]]

[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії На]]
[[Категорія:Персоналії На]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Іншомовні письменники‏‎, народжені в Україні]]
[[Категорія:Українські російськомовні письменники‏‎]]
[[Категорія:Українські російськомовні письменники‏‎]]
[[Категорія:Письменники за алфавітом]]
[[Категорія:Письменники за алфавітом]]

Версія за 16:17, 4 березня 2012

Наріжний Василь Трохимович (* 1 січня (13 січня) 1780(17800113)[1], село Устивиця, Миргородський полк, Гетьманщина, Російська імперія,— † 21 червня (3 липня) 1825 Санкт-Петербург, Російська імперія) — український російськомовний письменник.

Нельзя не отдать полной справедливости и уму и необыкновенному по тогдашнему времени уменью Нарежного отделываться от старого и создавать новое. Белинский глубоко прав, отличив его талант и оценив его как первого русского по времени романиста. Он школы Фонвизина, его последователь и предтеча Гоголя… И. А. Гончаров.

Біографія

Народився у сім'ї небагатого шляхтича Миргородського полку. Навчався, ймовірно, у Чернігівській духовній семінарії. Середню освіту отримав у дворянській гімназії при Московському університеті до якої вступив 1792 року. За відмінні успіхи «в науках» переводиться в студенти університету.

Від 1799 до 1801 року навчався у Московському університеті.

Ще студентом починає друкуватися у літературних часописах.

1801 року їде до Тифліса, де вступає на службу до правителя Грузії Ковалевського. Займає різні посади до 1803 року, коли переводиться до Санкт-Петербурга. Служить у Міністерстві внутрішніх справ, потім у гірській експедиції кабінету, і, нарешті, після невеликої перерви, у військовому міністерстві.

1814 року вийшли друком перші частини роману «Российский Жильблаз, или Похождения князя Гаврилы Симоновича Чистякова». Роман, дозволений цензурою, був, одначе, знищений за розпорядженням министра народної освіти графа Розумовського. Справжньою причиною заборони була критика масонів, зображених у карикатурному вигляді; В. Наріжний зачепив також питання кріпацтва і навів приклади зловживання поміщиків владою.

Творчість

Василь Наріжний є родоначальником російського реалістичного роману — побутового, сатиричного і,частково, історичного [2]. Один з перших у російській літературі звернувся до української тематики: романи «Арістіон» (1822), «Бурсак» (1824), «Два Івани, або Пристрасть до позовів» (1825; є український переклад), «Гаркуша, малоросійський розбійник» (1825, виданий 1856; позначений антикріпосницькою спрямованістю) [3].

Василь Трохимович Наріжний — письменник «другого ряду», «другого ешелону» в російській літературі, який виявив великий вплив на В. Бєлінського, П. В’яземського, В. Кюхельбекера, М. Гоголя, демократів 60-х. «…більшість рецензентів творів письменника,— за словами Н. А. Бєлозерської,— визнають у ньому сильний самобутній талант, спостережливість, оригінальний розум, …пізнання серця людського…» Однак в основному вивчення спадщини автора зводиться до огляду його творчості та характеристики другого (романного) періоду.

До найменш досліджених належать «Слов’янські вечори» — підсумок ранньої творчості В. Т. Наріжного — цикл прозаїчних поем про Київську Русь і слов’ян. В. Ю. Троїцький визначив характер розповіді в «Слов’янських вечорах» як «билинний», навіть «казковий», хоча й визнав, що письменникові «вдалося передати дух давніх віків, побут і обставини тих років, деякі особливості мовлення». В. Наріжний зробив «Вечори» народними оповіданнями, героїчною поемою про минуле, які заселені героями минулого — першими князями Київської Русі, їхніми племенами й билинними співаками-оповідачами. I частина «Вечорів» вийшла 1809 року (налічувала 8 невеликих повістей, над якими Наріжний працював у 1806–1808 роках). У десяті роки до них додалися повісті «Любослав», «Олександр», «Ігор». ІІ частина була надрукована 1826 року.

Примітки

  1. ↑ Lib.Ru/Классика: Нарежный Василий Трофимович
  2. ↑ Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.
  3. ↑ Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.

Джерела

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.
  • Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.
  • Белозерская Н. А. Василий Трофимович Нарежный: Историко-литературный очерк. — Изд. 2-е. — СПб. 1896. — Ч. 1, 2.
  • Жуковська Т. Художні особливості 1 підциклу «Слов’янських вечорів» // Iсторико-лiтературний журнал (Одеса: Астропринт), 2009, № 16, с. 254–261.
  • В. Ф. Перверзев. Нарежный, Василий Трофимович // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1968, т. 5, стлб. 102–103 (електронний варіант).

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наріжний_Василь_Трохимович&oldid=8974208