Lynyrd Skynyrd

Lynyrd Skynyrd
Основна інформація
Жанр	хард-рок, блюз-рок кантрі
Роки	1964–1977, 1987-наш час
Країна	США
Місто	Джексонвілл
Мова	Англійська
Лейбл	MCA, Atlantic, Capricorn, SPV Records, CMC International, Sanctuary, Universal, Roadrunner Records/Loud & Proud
Склад	Johnny Van Zant, Gary Rossington, Rickey Medlocke, Michael Cartellone, Mark Matejka, Robert Kearns, Peter Keys
LynyrdSkynyrd.com
Lynyrd Skynyrd у Вікісховищі

«Lynyrd Skynyrd» — американський рок-гурт, утворений 1965 року у Джексонвіллі, Флорида, який звався раніш: «The Wild Thing», «The Noble Five» та «One Per Cent» — а в 1972 прийняв назву «Lynyrd Skynyrd».

Біографія

До першого складу гурту ввійшли: Ронні Ван Зант (Ronnie Van Zant), 15.01.1948, Джексонвілль, Флорида, США — 20.10.1977, Гіллсбург, Міссісіпі, США — вокал; Гарі Россінгтон (Gary Rossington), 4.12.1951, Джексонвілль, Флорида, США — гітара; Аллен Коллінз (Allen Collins), 19.07.1952, Джексонвілль, Флорида, США — 23.01.1990, Джексонвілль, Флорида, США — гітара; Біллі Пауелл (Billy Powell), 3.06.1952, Корнес Крісті, Техас, США — клавішні; Леон Вілкесон (Leon Wilkeson), 2.04.1952, Нью-Порт, Род Айленд, США — бас та Боб Берне (Bob Burns) — ударні.

Під кінець шістдесятих гурт постійно гастролював південними штатами та записав кілька синглів для малих фірм. 1972 року на «Lynyrd Skynyrd» звернув увагу Ел Купер, який незабаром став продюсером їхнього дебютного альбому «Pronounced Leh-Nerd Skin-Nerd». Звучання поєднаних трьох гітар (ще одним гітаристом гурту став колишній учасник формації «Strawberry Alarm Clock» — Ед Кінг (Ed King)), яке запропонували музиканти на цій роботі, відразу привернуло увагу, так само як і поєднання елементів блюзу, хонкі-тонк та бугі. Особливо вирізнялася композиція «Freed Bird» — урочистий гімн, присвячений загиблому Дюену Оллмену, — яка завдяки своїй незвичайній виразності неодноразово потрапляла у чарти. 1974 року музиканти записали композицію «Sweet Home Alabama», у якій дотепно і тепло відповіли на критику Півдня Нілом Янгом його творами «Southern Man» та «Alabama». Як наслідок, ця композиція стала найкращим хітом у кар'єрі гурту. Після запису альбому «Second Helping» того ж 1974 року Бернса замінив Артімус Пайл (Artimus Pyle), 15.07.1948, Луїзвілль, Кентукі, США. У цей період учасники «Lynyrd Skynyrd» здобули репутацію досить суворих хлопців (особливо вирізнявся Ван Зант, потрапляючи часто за ґрати за бійки у барах), що грають відповідну сувору музику, презентовану на альбомі «Gimme Back My Bullets».

Наприкінці 1976 року місце Кінга зайняв гітарист Стів Ґейнз (Steve Gaines), 14.09.1949, Майамі, Оклахома, США — 20.10.1977, Гіллсбург, Міссісіпі, США, а для запису чергового альбому «One More For The Road» було спеціально запрошено жіноче вокальне тріо. Однак, крокуючи від успіху до успіху («золоті платівки» та повні зали), наприкінці 1977 року гурт зіткнувся з великою трагедією. 20 жовтня Ван Зант, Стів Гейнз, а також сестра Гейнза та менеджер групи Дін Кілпатрік загинули в авіакатастрофі (інші ж учасники гурту, які також летіли цим літаком, отримали серйозні травми), добираючись з Грінвілля до Бейтон Руж на черговий концерт. Фірма «МСА» негайно вилучила вже підготовлену для нового альбому «Street Survivors» обкладинку, запропонувавши зображення музикантів, що стояли в полум'ї.

Унаслідок трагедії гурт припинив діяльність, а в жовтні 1979 року Россінгтон, Коллінз, Пауелл, Вілкесон та Пайл утворили формацію «The Rossington Collins Band». Дебютний альбом цієї формації «Anytime, Anyplace, Anywhere» піднявся до тринадцятого місця.

1982 року Россінгтон та Пайл залишили своїх колег (перший разом з дружиною утворив гурт «The Rossington Band», а другий — «The Artimus Pyle Band») і формація змінила назву на «The Allen Collins Band».

1986 року Коллінз потрапив в автокатастрофу, внаслідок якої залишився паралізованим, — і «The Allen Collins Band» припинила свою діяльність.

У вересні 1987 року Россінгтон, Пауелл, Пайл, Вілкесон та Кінг вирішили відродити «Lynyrd Skynyrd», запросивши також молодшого брата загиблого Ронні — Джонні Ван Занта (Johnny Van Zant) — вокал та Ренделла Холла (Randall Hall) — гітара. Музиканти відразу вирушили у концертне турне, яке присвятили десятиріччю трагічної катастрофи. 1991 року група у складі: Россінгтон, Пауелл, Вілкенсон, Кінг, Ван Зант, Ренделл Холл та ударник Кастер (Custer) знову відновила свою діяльність та записала альбом «Lynyrd Skynyrd 1991».

Гурт у 1993 в цьому ж складі відсвяткував своє двадцятиріччя, виступивши з концертом «Lynyrd Skynyrd LYVE (Pronounced Live)» кабельною мережею, під час якого до «Lynyrd Skynyrd» приєдналися Пітер Фремптон, Бретт Майклс, Кейфер, Закк Вайлд та Чарлі Данніелс. Цим виступом гурт відкрив концертне турне, яким робило промоцію своєму новому альбому «The Last Rebel». Того ж року в Клей Каунті в Флориді, де ріс Ронні Ван Зант, було відкрито Парк для дітей, названий на честь вокаліста «Lynyrd Skynyrd».

Дискографія

• 1973: Pronounced Lehnerd Skinnerd
• 1974: Second Helping
• 1975: Nuthin' Fancy
• 1976: Gimme Back My Bullets
• 1976: One More From The Road
• 1977: Streets Survivors
• 1978: Skynyrd's First & .. Last
• 1979: Gold & Platinum
• 1980: One More Time For The Road
• 1982: The Best Of The Rest
• 1987: Legend
• 1987: Anthology
• 1988: Southern By The Grace Of God — Lynyrd Skynyrd Tribute Tour 1987
• 1989: Skynyrd's Innyrds
• 1991: Lynyrd Skynyrd 1991
• 1992: The Definitive Lynyrd Skynyrd Collection
• 1993: The Last Rebel
• 1994: Endangered Species
• 1994: Freebird — The Very Best
• 1996: Southern Knights
• 1997: Twenty
• 1999: Edge Of Forever
• 2000: Christmas Time Again
• 2003: Vicious Cycle

The Rossington Colling Band

• 1980: Anytime, Anyplace, Anywhere
• 1981: This Is The Way

The Allen Collins Band

• 1983: Here, There & Back

The Rossington Band

• 1986: Returned To The Scene Of The Crime
• 1988: Love Your Man

The Artimus Pyle Band

• 1982: The Animus Pyle Band
• 1983: Night Caller

Джонні Ван Зант

• 1990: Brickyard Road

Література

• Band Name Origins. Digital Dream Door. Процитовано 18 жовтня 2008.
• Brant, Marley (2002). Freebirds: The Lynyrd Skynyrd Story. Billboard Books. с. 256. ISBN 0-8230-8321-7. Процитовано 18 жовтня 2008.
• Check-Six (2007-05). The 'Lynyrd Skynyrd' Crash. Процитовано 5 липня 2008.
• Cox, Billy (2 червня 2006). Skynyrd Namesake in Brevard. Florida Today. Процитовано 15 липня 2007.
• Davis, Stephen (1997). Walk This Way: The Autobiography of Aerosmith. HarperCollins. с. 304. ISBN 0-380-97594-7. Процитовано 18 жовтня 2008.
• Freebird Live – Premier Live Concert Venue – Jacksonville Beach, FL – Home Page. Процитовано 18 жовтня 2008.
• Hood, Patterson. Drive-By Truckers – Southern Rock Opera – Writeup. Процитовано 18 жовтня 2008. ^{[недоступне посилання з 01.09.2010]}
• Kirkland, Kay. (8 червня 2008). 111,000 jam at Bama Jam with Lynyrd Skynyrd, Hank Jr. Southeast Sun. Процитовано 7 липня 2008.
• Robert E. Lee High School History.
• Odom, Gene, with Frank Dorman. Lynyrd Skynyrd: Remembering the Free Birds of Southern Rock. Broadway Books. ISBN 0767910265. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
• Simmons, Sylvie (7 лютого 2003). Neil Young: Reflections in Broken Glass. Canongate Books. с. 240. ISBN 1841953172. Процитовано 10 травня 2008.
• Skynyrd History Lessons – Name Changes and Ten Dollar Gigs. The Official Lynyrd Skynyrd History Website. Процитовано 18 жовтня 2008.
• The Immortals: The First Fifty. Rolling Stone Issue 946. Rolling Stone. Процитовано 18 жовтня 2008.
• The Original Lynyrd Skynyrd Band. Lynyrd Skynyrd History. Judy VanZant Jenness. Процитовано 18 жовтня 2008.
• U.S. Certifications. Recording Industry Association of America. Процитовано 18 жовтня 2008.
• U.S. National Transportation Safety Board (19 червня 1978). Aircraft Accident Report – L & J Company, Convair 240, N55VM, Gillsburg, Mississippi, October 20, 1977 (PDF). National Technical Information Service. с. 27. Процитовано 22 вересня 2010.
• Gene Odom. Lynyrd Skynyrd Ronnie Van Zant and me Gene Odom. I Universe. Процитовано 1 травня 2011.