Пектини: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Alfashturm (обговорення | внесок)
30 179 редагувань
Немає опису редагування
Alfashturm (обговорення | внесок)
30 179 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Пекти́нові речови́ни''' (від грецьк.'' pektos'' — згорнутий) &nbsp;— велика група природніх вуглеводнів, які містяться у всіх рослинах та деяких водоростях. Пектинові речовини – це полісахариди, які побудовані із залишків галактуронової кислоти, яка є продуктом окислення глюкози. Вони є неоднорідними і зустрічаються у вигляді протопектину, пектину, пектинової та пектової кислоти<ref>Голубев В.Н. Пектин:химия, технология, применение / В.Н Голубев, Н.П Шелухина - М.:1995.- 186 с</ref>. Основна функція пектинових речовин – підтримувати [[тургор]] у тканинах. Крім того, пектини підвищують посухостійкість рослин, сприяють тривалому зберіганню овочів і плодів.<ref>Полевой В. В. Физиология растений / Полевой В. В. – М. : Высш. шк., 1989. – 464 с</ref><ref>Биохимия: [учеб.] / В. Г. Щербаков, В. Г. Лобанов, Т. Н. Прудникова, А. Д. Минакова; Под ред. В. Г. Щербакова. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: ГИОРД, 2003. – 439 с</ref>
'''Пекти́нові речови́ни''' (від грецьк.'' pektos'' — згорнутий) &nbsp;— велика група природніх [[Вуглеводні|вуглеводнів]], які містяться у всіх [[рослина]]х та деяких [[Водорості|водоростях]]. Пектинові речовини – це [[полісахарид]]и, які побудовані із залишків [[галактуронова кислота|галактуронової кислоти]], яка є продуктом окислення [[Глюкоза|глюкози]]. Вони є неоднорідними і зустрічаються у вигляді протопектину, пектину, пектинової та пектової кислоти<ref>Голубев В.Н. Пектин:химия, технология, применение / В.Н Голубев, Н.П Шелухина - М.:1995.- 186 с</ref>. Основна функція пектинових речовин – підтримувати [[тургор]] у тканинах. Крім того, пектини підвищують посухостійкість рослин, сприяють тривалому зберіганню овочів і плодів.<ref>Полевой В. В. Физиология растений / Полевой В. В. – М. : Высш. шк., 1989. – 464 с</ref><ref>Биохимия: [учеб.] / В. Г. Щербаков, В. Г. Лобанов, Т. Н. Прудникова, А. Д. Минакова; Под ред. В. Г. Щербакова. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: ГИОРД, 2003. – 439 с</ref> Пектинові речовини входять до складу клітинних стінок рослин, складаючи до 52% клітинної маси.<ref>Шелухина Н.П. Пектин и параметры его получения / М.: Легкая промышленность, 1987.- 120с.</ref>


У хімічному відношенні пектинові речовини&nbsp;— високомолекулярні ангідриди [[пентози|пентоз]] і [[гексози|гексоз]]. Вони досить стійкі до дії [[бактерії|бактерій]], але піддаються гідролітичному розщепленню в природних умовах під впливом [[фермент]]ів, у результаті чого утворюються [[пентозани]] (С<sub>5</sub>Н<sub>8</sub>О<sub>4</sub>)<sub>n</sub> і [[гексозани]] (С<sub>6</sub>Н<sub>10</sub>О)<sub>n</sub>.
У хімічному відношенні пектинові речовини&nbsp;— високомолекулярні ангідриди [[пентози|пентоз]] і [[гексози|гексоз]]. Вони досить стійкі до дії [[бактерії|бактерій]], але піддаються гідролітичному розщепленню в природних умовах під впливом [[фермент]]ів, у результаті чого утворюються [[пентозани]] (С<sub>5</sub>Н<sub>8</sub>О<sub>4</sub>)<sub>n</sub> і [[гексозани]] (С<sub>6</sub>Н<sub>10</sub>О)<sub>n</sub>.

Версія за 02:07, 9 березня 2012

Пекти́нові речови́ни (від грецьк. pektos — згорнутий)  — велика група природніх вуглеводнів, які містяться у всіх рослинах та деяких водоростях. Пектинові речовини – це полісахариди, які побудовані із залишків галактуронової кислоти, яка є продуктом окислення глюкози. Вони є неоднорідними і зустрічаються у вигляді протопектину, пектину, пектинової та пектової кислоти[1]. Основна функція пектинових речовин – підтримувати тургор у тканинах. Крім того, пектини підвищують посухостійкість рослин, сприяють тривалому зберіганню овочів і плодів.[2][3] Пектинові речовини входять до складу клітинних стінок рослин, складаючи до 52% клітинної маси.[4]

У хімічному відношенні пектинові речовини — високомолекулярні ангідриди пентоз і гексоз. Вони досить стійкі до дії бактерій, але піддаються гідролітичному розщепленню в природних умовах під впливом ферментів, у результаті чого утворюються пентозани (С5Н8О4)n і гексозани (С6Н10О)n.

Здатні розчинятися в гарячій воді до 100 °C. Вони втримуються як у багатоклітинних, так й у нижчих рослинах, а також в альгах.

Протопектин

Пектинові речовини є похідними вуглеводів і входять до складу овочів і плодів. До них належать протопектин, пектин, пектинова і пектова кислоти.

Протопектин входить до складу міжклітинних пластин, які з'єднують клітини між собою. Багато його в недостиглих плодах і овочах, при достиганні яких протопектин під дією ферментів переходить у пектин, а плоди і овочі розм'якшуються.

Пектин

Пектин — розчинна у воді речовина, яка міститься у клітинному соку плодів і овочів. При варінні з цукром і кислотами пектин утворює драглі. Цю його властивість використовують у кулінарії при приготуванні солодких страв з утворенням драглів, у виробництві мармеладу, джему, варення, конфітюрів, пастил та ін.
Пектин є складним ефіром метилового спирту і пектинової кислоти.[5] Він має важливі біологічні властивості, які обумовлені наявністю вільних карбоксильних та гідрокарбоксильних груп галактуронової кислоти. Ці групи здатні зв’язувати важкі метали в тому числі радіонукліди, з утворенням нерозчинних комплексів, які виводяться з організму.[5] Як гідрофільний колоїд пектин збільшує в’язкість фруктового соку.

Пектинова і пектова кислоти

Пектинова і пектова кислоти утворюються з пектину під дією ферментів при перестиганні плодів і надають їм кислого смаку.

На пектинові речовини багаті яблука, айва, абрикоси, сливи, чорна смородина, алича, столові буряки — в середньому 0,01-2 %.

Пектини поділяються на дві групи:

  • пектинові кислоти, частина кислотних ланок яких існує у вигляді метилового естеру (пектинати - їхні солі)
  • пектові кислоти, яким притаманна відсутність естерних груп (пектати - їхні солі)

Пектинові речовини мають бактерицидні властивості і позитивно впливають на процес травлення. Пектин виводить з організму важкі метали і радіонукліди.

Людині потрібно на добу 400-500 г вуглеводів, з них 50-100 г моно- і дисахаридів.

Гідроліз пектинових речовин

Гідроліз пектинів аналогічно іншим полісахаридам відбувається за допомогою кислот або ензимів. Кислотний гідроліз потребує жорстких умов порівняно з нейтральними гліканами, що пов'язано з електронним впливом карбоксильної групи на глікозидний зв'язок. У наслідок жорсткіших умов кислотного гідролізу з пектинів одержують в основному не галактуронову кислоту, а продукт її декарбоксилювання - фурфурол.

При ензиматичному гідролізі пектинових речовин вихід кінцевих сполук залежить від природи відповідних ензимів.

Застосування

Пектинові речовини широко використовуються у харчовій, текстильній промисловості, машинобудуванні, медицині.

Примітки

  1. ↑ Голубев В.Н. Пектин:химия, технология, применение / В.Н Голубев, Н.П Шелухина - М.:1995.- 186 с
  2. ↑ Полевой В. В. Физиология растений / Полевой В. В. – М. : Высш. шк., 1989. – 464 с
  3. ↑ Биохимия: [учеб.] / В. Г. Щербаков, В. Г. Лобанов, Т. Н. Прудникова, А. Д. Минакова; Под ред. В. Г. Щербакова. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: ГИОРД, 2003. – 439 с
  4. ↑ Шелухина Н.П. Пектин и параметры его получения / М.: Легкая промышленность, 1987.- 120с.
  5. ↑ а б 'Суткович Т.Ю., Плахотін В.Я. Вплив гіпобаричних умов та способу вилучення соку на зміни його в’язкості / Харчова наука і технологія.Науково-виробничий журнал. - №3(8), 2009. ISSN: 2073-8684

Література


CHEM: Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пектини&oldid=9009937