Мовчання ягнят: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Luckas-bot (обговорення | внесок)
Рядок 119: Рядок 119:
[[sr:Кад јагањци утихну]]
[[sr:Кад јагањци утихну]]
[[sv:När lammen tystnar]]
[[sv:När lammen tystnar]]
[[ta:த சைலன்ஸ் ஆப் த லாம்ப்ஸ் (திரைப்படம்)]]
[[th:อำมหิตไม่เงียบ]]
[[th:อำมหิตไม่เงียบ]]
[[tr:Kuzuların Sessizliği (film)]]
[[tr:Kuzuların Sessizliği (film)]]

Версія за 16:27, 11 березня 2012

Мовчання ягнят
The Silence of the Lambs
Жанр трилер
Режисер Джонатан Деммі
Продюсер Кеннет Утт,
Едвард Саксон,
Рональд Бозман
Сценарист Тед Таллі,
Томас Гарріс (роман)
На основі Мовчання ягнят
У головних
ролях
Ентоні Гопкінс
Джоді Фостер
Скотт Ґленн
Оператор Так Фуджімото
Композитор Говард Шор
Том Петті
Йоганн Себастьян Бах
Кінокомпанія Orion Pictures
Strong Heart/Demme Production
Дистриб'ютор Orion Pictures і Netflix
Тривалість 118 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1991
Кошторис 19 млн. $
Касові збори 272 742 922 $[1] і 130 742 922 $[2]
IMDb ID 0102926
Попередній Мисливець на людейd
Наступний Ганнібал
CMNS: Мовчання ягнят у Вікісховищі
Q: Мовчання ягнят у Вікіцитатах

«Мовча́ння ягня́т» (англ. The Silence of the Lambs) — американський трилер 1991 року, знятий за мотивами однойменного роману Томаса Гарріса. Головні ролі в фільмі виконали Джоді Фостер (агент ФБР Клариса Старлінґ) і Ентоні Гопкінс (серійний вбивця, доктор Ганнібал Лектер). Стрічка завоювала приз Берлінського кінофестивалю і п'яти премій «Оскар». Фільм став третім в історії, котрий завоював «Оскари» в п'яти найпрестижніших номінаціях, що раніше вдалося фільмам «Однієї щасливої ночі» (1934) та «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975). З часу виходу на екрани «Мовчання ягнят» таке не вдавалося більше жодному фільму.

Сюжет

ФБР провадить розслідування серії вбивств, скоєних невідомим серійним вбивцею. За звичку здирати шкіру з убитих ним жінок, його прозвали «Буффало Біллом». Не знайшовши зачіпок, ФБР вирішує звернутися за порадою до вбивці-канібала, у минулому психіатра, надзвичайно небезпечного Ганнібала-«Канібала» Лектера, котрий перебуває в ізоляторі психлікарні. Для розмови до нього відправляють молоду слухачку академії ФБР Кларису Старлінґ. Між Лектером і Старлінґ виникає зв'язок, Лектер починає грати з нею у дивні психологічні ігри: він погоджується допомагати Кларисі лише якщо вона відкриє йому подробиці свого життя. Старлінґ розповідає Лектеру частину своїх дитячих спогадів, пов'язаних з сильними психологічними переживаннями про те, як вона бігла з будинку прийомних батьків, намагаючись врятувати від забою ягня. У якості своєрідного обміну він звертає її увагу на деякі деталі справи, опираючись на які, Клариса, врешті-решт, і знаходить слід, що веде до Буффало Білла. Тим часом маніяк викрадає дочку сенатора, а головний лікар Чілтон, через власне марнославство, забороняє Старлінґ зустрічатися з Лектером. Сенатор йде на угоду з Лектером, однак той втікає з ізолятора попереднього затримання, розправившись з охоронцями і бригадою швидкої допомоги. Вивчаючи минуле однієї з жертв, Старлінґ здогадується, що Білл — в минулому кравець. У пошуках записів першої жертви, вона приїжджає в її будинок, де й переховується маньяк. Вона здогадується, хто він, за метеликом, що виповз із його халата (він вклав кокон у горло однієї з жертв). Переслідуючи вбивцю, Клариса опиняється в підвалі, маньяк раптом вимикає світло, а сам, з приладом нічного бачення, цілить у спину Старлінґ. Вона влучає у Білла, вистріливши на звук зведеного курка. В курортному містечку Лектер переслідує панікуючого Чілтона.

В ролях

Цікаві факти

  • Під час зйомок сцени першої зустрічі Лектера та Клариси Ентоні Гопкінс старався дивитися прямо в камеру, створюючи ефект того (за його словами), що «знає абсолютно все».
  • Ентоні Гопкінс, говорячи про голос свого персонажа, описував його «симбіозом Трумена Капоте і Кетрін Хепберн».
  • Якщо уважно розглянути один з постерів фільму, то можна побачити на тілі метелика зображення черепа, а сам череп складений з семи оголених жіночих тіл (це епізод роботи фотографа Філіпа Галсмана «Скальп Далі»).
  • Ганнібала Лектера можна бачити в фільмі загалом не більше 16 хвилин, однак це дозволило Ентоні Гопкінсу отримати Оскара в номінації «Краща чоловіча роль». Цей факт дотепер є неперевершеним досягненням.
  • Злочинець клав жертвам у рот лялечки бражника мертва голова. Для маніяка вони були символом переродження — він хотів перетворитися на жінку, як лялечка — в метелика.
  • «Мовчання ягнят» — не перший фільм про Ганнібала Лектера. В 1986 році режисер Майкл Манн зняв фільм «Мисливець на людей», за романом Томаса Гарріса «Червоний дракон».

Нагороди та номінації

Нагороди

  • 1991 — приз Срібний ведмідь Берлінського кінофестивалю за кращу режисерську роботу (Джонатан Деммі)
  • 1992 — 5 премій «Оскар»: кращий фільм (Кеннет Утт, Едвард Саксон, Рональд Бозман), краща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс), краща жіноча роль (Джоді Фостер), кращий режисер (Джонатан Деммі), кращий адаптований сценарій (Тед Таллі)
  • 1992 — 4 премії «Сатурн»: кращий фільм жахів, кращий актор (Ентоні Гопкінс), кращий сценарій (Тед Таллі), кращий грим (Карл Фуллертон, Ніл Мартц)
  • 1992 — дві премії Британської кіноакадемії: краща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс), краща жіноча роль (Джоді Фостер)
  • 1992 — премія Гільдії режисерів США (Джонатан Деммі)
  • 1992 — премія Едгара Аллана По за кращий художній фільм (Тед Таллі)
  • 1992 — премія «Золотий глобус» за кращу жіночу роль — драма (Джоді Фостер)
  • 1992 — премія Гільдії сценаристів США за кращий адаптований сценарій (Тед Таллі)

Номінації

  • 1991 — номінація на приз Золотий ведмідь Берлінського кінофестивалю (Джонатан Деммі)
  • 1992 — дві номінації на премію «Оскар»: кращий звук (Том Флейшман, Крістофер Ньюман), кращий монтаж (Крейґ МакКей)
  • 1992 — 4 номінації на премію «Сатурн»: кращий режисер (Джонатан Деммі), краща акторка (Джоді Фостер), краща музика (Говард Шор), кращі костюми (Колін Атвуд)
  • 1992 — 7 номінацій на премію Британської кіноакадемії: кращий фільм (Кеннет Утт, Едвард Саксон, Рональд Бозман, Джонатан Деммі), кращий режисер (Джонатан Деммі), кращий адаптований сценарій (Тед Таллі), краща операторська робота (Так Фуджімото), кращий оригінальний саундтрек (Говард Шор), кращий монтаж (Крейґ МакКей), кращий звук (Том Флейшман, Крістофер Ньюман, Скіп Лівсей)
  • 1992 — номінація на премію «Сезар» за кращий іноземний фільм (Джонатан Деммі)
  • 1992 — 4 номінації на премію «Золотий глобус»: кращий фільм — драма, краща чоловіча роль — драма (Ентоні Гопкінс), кращий режисер (Джонатан Деммі), кращий сценарій (Тед Таллі)

Посилання

Шаблон:Премія «Оскар» за найкращий фільм 1981-2000

Шаблон:Link GA

  1. Box Office Mojo — 1999.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.