Королівство Рюкю: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 59: Рядок 59:
Офіційна назва острівної країни — «Рюкюська держава» (琉球国). В японській та китайській історіографії зустрічається також сполучення «Ванство Рюкю» (琉球王国), для підкреслення титулу головного правителя — вана. В західній науковій літературі це сполучення часто перекладають як «[[Королівство]] Рюкю», а в російськомовних працях зустрічається «[[Царство]] Рюкю».
Офіційна назва острівної країни — «Рюкюська держава» (琉球国). В японській та китайській історіографії зустрічається також сполучення «Ванство Рюкю» (琉球王国), для підкреслення титулу головного правителя — вана. В західній науковій літературі це сполучення часто перекладають як «[[Королівство]] Рюкю», а в російськомовних працях зустрічається «[[Царство]] Рюкю».


Вперше назва «Рюкюська держава» (流求國) зустрічається в китайській історичній хроніці «[[Записи Суй]]» ([[7 століття]])<ref>Стаття «Рюкю», Розділ «Східні варвари», Частина 46 «Збірка переказів», Том 81 ([http://www.guoxue.com/shibu/24shi/suisu/sui_081.htm 『隋書』卷81列傳第46東夷流求國條])</ref>. В ній згадується, що [[610]] року Рюкю стало васалом китайської династії [[династія Суй|Суй]]. Ця держава знаходилася на південний схід від Китаю, в Східному морі, на віддаленому острові. Згодом фонетичне сполучення «Рюкю» (流求) стали записувати омонімічними ієрогліфами «Рюкю» (琉球)&nbsp;— «край [[самоцвіт]]ів». Достеменно невідомо чи позначало тогочасне Рюкю острів [[Окінава]]&nbsp;— центр Рюкюського архіпелагу, чи острів [[Тайвань]]. До [[14 століття]] в китайській писемній традиції словом «Рюкю» окреслювали всі острови регіону. Лише після прибуття до Мінського Китаю данницького посольства з Окінави, її стали називати «Великим Рюкю» (大琉球) або просто «Рюкю», а Тайвань&nbsp;— «Малим Рюкю» (小琉球) або «Тайванем».
Вперше назва «Рюкюська держава» (流求國) зустрічається в китайській історичній хроніці «[[Записи Суй]]» ([[7 століття]])<ref>Стаття «Рюкю», Розділ «Східні варвари», Частина 46 «Збірка переказів», Том 81 ([http://www.guoxue.com/shibu/24shi/suisu/sui_081.htm 『隋書』卷81列傳第46東夷流求國條])</ref>. В ній згадується, що [[610]] року Рюкю стало васалом китайської династії [[династія Суй|Суй]]. Ця держава знаходилася на південний схід від Китаю, в Східному морі, на віддаленому острові. Згодом фонетичне сполучення «Рюкю» (流求) стали записувати омонімічними ієрогліфами «Рюкю» (琉球)&nbsp;— «край [[Самоцвіти|самоцвітів]]». Достеменно невідомо чи позначало тогочасне Рюкю острів [[Окінава]]&nbsp;— центр Рюкюського архіпелагу, чи острів [[Тайвань]]. До [[14 століття]] в китайській писемній традиції словом «Рюкю» окреслювали всі острови регіону. Лише після прибуття до Мінського Китаю данницького посольства з Окінави, її стали називати «Великим Рюкю» (大琉球) або просто «Рюкю», а Тайвань&nbsp;— «Малим Рюкю» (小琉球) або «Тайванем».


== Історія ==
== Історія ==

Версія за 11:18, 24 березня 2012

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рюкю.

Рюкюська держава
Данник Китаю
Васал Сацума-хан
1429 – 1879

Емблема роду Сьо of Рюкю

Емблема роду Сьо

Рюкю: історичні кордони на карті
Рюкю: історичні кордони на карті
Столиця Сюрі
Мови Рюкюська, Японська, Китайська
Релігії Буддизм, Конфуціанство, Автентична рюкюська релігія, Синто
Форма правління Монархія
Ван
 - 1429 — 1439 Сьо Хасі (перший)
 - 1848 — 1879 Сьо Тай (останній)
Історія
 - Об'єднання 1429
 - Завоювання Рюкю 5 квітня 1609
 - Адмінреформа 1871
 - Анексія Японською імперією 11 березня 1879
 - Битва за Окінаву 1 квітня — 21 червня 1945
Площа
 - 1879[1] 2223 км2
Населення
 - 1879[1] 286 787 осіб
     Густота 129 осіб/км² 
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Королівство Рюкю

Рюкю́ська держа́ва (яп. 琉球國, りゅうきゅうこく) — монархічна держава на островах Рюкю в Східній Азії. Існувала протягом 1429—1872 (1879) років. Контролювала незначну територію островів Окінава, Амамі та Сакісіма, з населенням близько 250 тисяч осіб. Основою господарства була посередницька морська торгівля між країнами Східної та Південно-Східної Азії. Визнавала себе васалом Китаю династій Мін та Цін. Керувалася ванами Рюкю з аристократичного роду Сьо, які отримували титулатуру від китайських імператорів. 1609 року завойована японськими самураями роду Сімадзу, після чого увійшла до складу удільного володіння Сацума-хан, ставши васалом Японії. Незважаючи на подвійну васальну залежність від Китаю та Японії, зберігала незалежність у відносинах з іноземними державами. 1872 року перейменована на японське удільне володіння Рюкю-хан. 1879 року анексована японським урядом і перетворена на префектуру Окінава. Відіграла важливу роль в міжкультурному обміні держав регіону, які століттями дотримувалися політики ізоляції.

Назва

Офіційна назва острівної країни — «Рюкюська держава» (琉球国). В японській та китайській історіографії зустрічається також сполучення «Ванство Рюкю» (琉球王国), для підкреслення титулу головного правителя — вана. В західній науковій літературі це сполучення часто перекладають як «Королівство Рюкю», а в російськомовних працях зустрічається «Царство Рюкю».

Вперше назва «Рюкюська держава» (流求國) зустрічається в китайській історичній хроніці «Записи Суй» (7 століття)[2]. В ній згадується, що 610 року Рюкю стало васалом китайської династії Суй. Ця держава знаходилася на південний схід від Китаю, в Східному морі, на віддаленому острові. Згодом фонетичне сполучення «Рюкю» (流求) стали записувати омонімічними ієрогліфами «Рюкю» (琉球) — «край самоцвітів». Достеменно невідомо чи позначало тогочасне Рюкю острів Окінава — центр Рюкюського архіпелагу, чи острів Тайвань. До 14 століття в китайській писемній традиції словом «Рюкю» окреслювали всі острови регіону. Лише після прибуття до Мінського Китаю данницького посольства з Окінави, її стали називати «Великим Рюкю» (大琉球) або просто «Рюкю», а Тайвань — «Малим Рюкю» (小琉球) або «Тайванем».

Історія

Докладніше: Анексія Рюкю
Замок Сюрі — головна резиденція рюкюських ванів.

Рюкюська держава була створена 1492 року в результаті об'єднання трьох протодержав острова Окінава. Першим правителем держави був ван Сьо Хасі з першої династії Сьо. Країна не мала потужного централізованого державного управління, оскільки об'єднання острова було проведено на федеративних засадах. Місцеві володарі адзі мали широку автономію й часто піднімали повстання проти ванського двору. Вани династії Сьо визнавали себе данниками китайських імператорів й вели активну торгівлю з Китаєм.

Через 63 роки після заснування держави перша династія була знищена в результаті перевороту. Лідер заколотників Сьо Ен проголосив себе новим ваном Рюкю й започаткував другу династію Сьо. Правителі цієї династії взяли курс на централізацію управління й переселили усіх дрібних володарів до своєї столиці в Сюрі. 1571 року рюкюські війська підкорили тубільні племена островів Амамі на північ від Окінави. Рюкю залишалося державою-данником Китаю в системі китаєцентричного світового порядку. Вона грала роль торговельного посередника між країнами Азії.

1609 року Рюкюська держава була завойована 3-тисячним військом роду Сімадзу, самурайських володарів з південннояпонського уділу Сацума. Завойовники зберегли рюкюський політично-соціальний устрій, змусивши ванів місцевої династії визнати себе васалами Імператора і сьоґуна Японії. Сацумці також дозволи рюкюсцям сплачувати данину Китаю, з метою отримання прибутків від китайсько-рюкюської торгівлі.

1853 року Рюкю відвідала американська військова ескадра на чолі з Меттью Перрі з вимогою укласти двосторонні відносини. 1854 року, під час повторного візиту американців, було укладено нерівноправиний американо-рюкюський договір про дружбу.

1871 року, з метою встановлення японського суверенітету над Рюкю, японський уряд в односторонньому порядку оголосив про перетворення Рюкюської держави на автономний уділ Японії — Рюкю-хан. 1879 року японці провели анексію Рюкю, ліквідувавши державу й заснувавши на її місці префектуру Окінава. Останній рюкюський ван Сьо Тай разом із родиною отримав права японської титулованої шляхти й пожиттєву пенсію.

Державний устрій

Трон Ван
Рада Тронна Регент
Три міністри
Палацова П'ятнадцять чиновників
Центральний уряд Управління Радники у справах
Ресурсів Витрат Скарбу Правосуддя Населення Мистецтв і ремесел Дипломатії

Примітки

Шаблон:Reflist2

Джерела та література

Королівство Рюкю // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівство Рюкю

Шаблон:Link FA

  1. ↑ 『沖縄門中事典』, 宮里朝光 監修、那覇出版社, 2001.
  2. ↑ Стаття «Рюкю», Розділ «Східні варвари», Частина 46 «Збірка переказів», Том 81 (『隋書』卷81列傳第46東夷流求國條)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королівство_Рюкю&oldid=9118224