Зигмунт Красінський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м r2.7.2+) (робот змінив: ru:Красинский, Зыгмунт; косметичні зміни |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
| Місце смерті = [[Париж|м. Париж]] |
| Місце смерті = [[Париж|м. Париж]] |
||
| Громадянство = |
| Громадянство = |
||
| Мова творів = [[польська мова |
| Мова творів = [[польська мова|польська]] |
||
| Рід діяльності = поет, драматург |
| Рід діяльності = поет, драматург |
||
| Роки активності = |
| Роки активності = |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
Зигмунт Красінський вивчав право у [[Варшава|Варшаві]], а згодом у [[Женева|Женеві]], де він познайомився з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]], який справив на юного Зигмунта велике позитивне враження, видався йому «ідеалом ученої людини, сповненої геніальності». З [[1829]] року жив за кордоном, переважно у [[Франція|Франції]] та [[Італія|Італії]], зрідка приїжджав на батьківщину. Був приятелем Ю. Словацького, з яким познайомився 1836 р. в Римі. Втім, у 40-х рр. їхні стосунки було розірвано через ідеологічні розбіжності. |
Зигмунт Красінський вивчав право у [[Варшава|Варшаві]], а згодом у [[Женева|Женеві]], де він познайомився з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]], який справив на юного Зигмунта велике позитивне враження, видався йому «ідеалом ученої людини, сповненої геніальності». З [[1829]] року жив за кордоном, переважно у [[Франція|Франції]] та [[Італія|Італії]], зрідка приїжджав на батьківщину. Був приятелем Ю. Словацького, з яким познайомився 1836 р. в Римі. Втім, у 40-х рр. їхні стосунки було розірвано через ідеологічні розбіжності. |
||
[[ |
[[Файл:Delfina Potocka.JPG|thumb|200px|left|Дельфіна Потоцька]] |
||
[[ |
[[Файл:Elzibeta Branicka, Countess Krasinka and herr children 1853.jpg|thumb|250px|Еліза Браницька]] |
||
Кохаючи Дельфіну Потоцьку, на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) Браницькою, від якої в нього згодом народилося четверо дітей. |
Кохаючи Дельфіну Потоцьку, на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) Браницькою, від якої в нього згодом народилося четверо дітей. |
||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
Українською твори К. перекладали Віктор Коптілов (лірика) і Василь Білоцерківський (драми та поеми). |
Українською твори К. перекладали Віктор Коптілов (лірика) і Василь Білоцерківський (драми та поеми). |
||
== Джерела== |
== Джерела == |
||
* [http://www.castles.com.ua/dunaivtsi.html Замки та храми України: Дунаївці] |
* [http://www.castles.com.ua/dunaivtsi.html Замки та храми України: Дунаївці] |
||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
{{DEFAULTSORT:Красінський Зигмунт}} |
{{DEFAULTSORT:Красінський Зигмунт}} |
||
[[Категорія:Красінські|З]] |
[[Категорія:Красінські|З]] |
||
[[Категорія:Персоналії Кр]] |
[[Категорія:Персоналії Кр]] |
||
Рядок 85: | Рядок 86: | ||
[[pl:Zygmunt Krasiński]] |
[[pl:Zygmunt Krasiński]] |
||
[[ro:Zygmunt Krasiński]] |
[[ro:Zygmunt Krasiński]] |
||
[[ru: |
[[ru:Красинский, Зыгмунт]] |
||
[[sk:Zygmunt Krasiński]] |
[[sk:Zygmunt Krasiński]] |
||
[[sv:Zygmunt Krasiński]] |
[[sv:Zygmunt Krasiński]] |
Версія за 06:40, 25 березня 2012
Зигмунт Красінський | ||||
---|---|---|---|---|
Zygmunt Krasiński | ||||
Зигмунт Красінський | ||||
Ім'я при народженні | пол. Napoleon Stanisław Adam Feliks Zygmunt Krasiński | |||
Псевдонім | Le poète anonyme de la Pologne | |||
Народився |
19 лютого 1812 м. Париж | |||
Помер |
23 лютого 1859 м. Париж | |||
Поховання | Опіноґура-Ґурна і Church of the Assumption in Opinogóra Górnad | |||
Країна |
Франція Російська імперія | |||
Діяльність | поет, драматург | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | Варшавський університет | |||
Мова творів | польська | |||
Членство | Краківське наукове товариствоd[1] | |||
Рід | Красінські | |||
Батько | Вінцентій Красінський | |||
Мати | Maria Urszula Krasińskad | |||
У шлюбі з | Еліза Браніцька | |||
Діти | Владислав Красінський і Марія Біатрікс Красінськаd | |||
Автограф | ||||
| ||||
Зигмунт Красінський у Вікісховищі |
Наполеон-Станіслав-Адам-Фелікс-Зигмунт (Зи́гмунт, Сигізму́нд) Красі́нський (пол. Napoleon Stanisław Adam Ludwik Zygmunt Krasiński; 19 лютого 1812, Париж — 23 лютого 1859, Париж) — видатний польський поет і драматург, граф. Один із найвизначніших польских поетів епохи Романтизму поряд з Адамом Міцкевичем та Юліушем Словацьким.
Біографія
Походив зі знатного магнатського роду. Батько, Вінцентій Красінський (пол. Wincenty Krasiński), — генерал Наполеона Бонапарта (який став хрещеним батьком Зигмунта), а згодом — лояльний підданий російського імператора.
Зигмунт Красінський вивчав право у Варшаві, а згодом у Женеві, де він познайомився з Адамом Міцкевичем, який справив на юного Зигмунта велике позитивне враження, видався йому «ідеалом ученої людини, сповненої геніальності». З 1829 року жив за кордоном, переважно у Франції та Італії, зрідка приїжджав на батьківщину. Був приятелем Ю. Словацького, з яким познайомився 1836 р. в Римі. Втім, у 40-х рр. їхні стосунки було розірвано через ідеологічні розбіжності.
Кохаючи Дельфіну Потоцьку, на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) Браницькою, від якої в нього згодом народилося четверо дітей. Однак теплі дружні стосунки з Д. Потоцькою поет зберіг, пізніше вони переросли у їхнє розлоге листування (понад 5000 листів, збереглося бл. 700) котре вважають шедевром епістолярної творчості європейського романтизму.
Творчість
Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у Варшаві («Могила сім'ї Рейхсталів», 1828 — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми Вальтера Скотта. Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в Окопах Святої Трійці, тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопвльської області. Визначним поетичним твором К. є "Псалми майбутнього" (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три "Псалми" були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові "Трьох псалмів". Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох "Псалмах" К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп*єром і Аттілою. Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан». Його ліричні вірші визнані перлинами польської поезії: «До…», «До Беатріче», «До жінки», «Поет», «Римська кампанія» та ін. За життя К. був «поетом без імені», оскільки друкував свої твори, не вказуючи власного імені й прізвища. Водночас це дозволило йому не лише вільно пересуватися країнами Європи, а й періодично навідуватися до Польщі. Ряд ранніх творів і листів написав французькою мовою.
Українською твори К. перекладали Віктор Коптілов (лірика) і Василь Білоцерківський (драми та поеми).