Баклан чубатий

Бакла́н чуба́тий, або бакла́н довгоно́сий (Phalacrocorax aristotelis) — вид птахів з родини бакланових. Вид політипного роду; один з 3-х видів роду в фауні України, представлений середземноморським підвидом — P. a. desmarestii.

Морфологічні ознаки

Довжина тіла — 65–80 см, розмах крил — 90–105 см, маса тіла — 1,7–2,1 кг. Оперення дорослих цілком чорне. Між пальцями на лапах містяться, як і в гусей, шкіряні перетинки. Ці перетинки помагають бакланам цього виду плавати тривалий час та занурюватись під воду.

Поширення

Чубатий баклан поширений в Ісландії, по атлантичному побережжю Європи, на Середземному морі і на північно-західному побережжі Африки. У Росії цей вид зустрічається на Кольському півострові на побережжі Мурманська і вважається рідкісним. В Україні рідкісний гніздовий птах на морському узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південного узбережжя, півдня Керченського півострова).

Чисельність і причини її зміни

У Європі чисельність складає 75–81 тис. пар. У Криму гніздиться близько 850–900 пар, в т.ч. бл. 500 пар на Тарханкуті. Зимова щільність — 2–11 особин на 1 км прибережній смуги акваторії. Причини зменшення чисельності: забруднення моря нафтопродуктами, фактор непокою.

Особливості біології

Колонія бакланів чубатих

Баклан з'являється на суші тільки в період гніздування, решта часу проводить в морі недалеко від берегів. Чубаті баклани частіше гніздяться колоніями, рідше — окремими парами у важкодоступних місцях на скелях або серед каміння майже біля самої землі. Моногам. Гніздо будують з водоростей і сухої трави, а також з гілок верби і ялівцю і використовують декілька років. Чубатий баклан відкладає від 2 до 5 яєць, насиджують кладку і самець і самка. Яйця білого кольору відкладають навесні залежно від того, коли в околицях гнізда тане сніг. Якщо весна пізня, частина бакланів може і зовсім відмовитися від гніздування. Тривалість інкубації 28 діб, успіх інкубаціі — близько 65%. У виводку 1–3 пташенят. Підйом на крила у віці 60 діб. Статева зрілість у 2–3-річному віці. Чубаті баклани харчуються переважно рибою (бички, піщанка, атеринка смаріда, губанові та ін. ), рідко дрібними ракоподібними).

Охорона

Чубаті баклани харчуються виключно рибою. Вид включено до Червоної книги України (1994, 2009), Бернської конвенції (Додаток ІІІ). Внесений у перелік рідкісних і зникаючих видів і підвидів, більша частина ареалів яких знаходиться у Європі (ЕЕС Директива по охороні птахів), в Червону книгу Чорного моря. В Україні охороняється в Карадазькому і Опуцькому заповідниках.

Посилання

• Бескаравайний М. М. Баклан чубатий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 400.