Міус

Міус
48°16′44″ пн. ш. 38°32′16″ сх. д.
Витік	на схилах Донецького кряжа
• координати	48°16′44″ пн. ш. 38°32′15″ сх. д.
Гирло	Міуський лиман Таганрозької затоки (Азовське море)
• координати	47°16′39″ пн. ш. 38°48′35″ сх. д.
Країни:	Росія і  Україна
Прирічкові країни:	Україна  Росія
Регіон	Луганська область Ростовська область Донецька область
Довжина	258 км
Площа басейну:	6 680 км²
Притоки:	Глуха, Кринка (праві) Крепенька, Нагольна (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

Міу́с — річка, тече теренами України (Луганська і Донецька області) та Росії (Неклиновський район Ростовської області) і впадає в Міуський лиман Таганрозької затоки (Азовське море).

Довжина Міуса 258 км, площа басейну 6680 км².

Ріка бере початок на схилах Донецького кряжа.

Долина Міуса в верхів'ях завширшки від 0,2 до 1,2 км; нижче за течією вона розширюється до 5 — 6 км. Заводі у верхів'ях на окремих ділянках відсутні, в середній і нижній течії річки їх ширина складає до 800 м;

Береги вкриті луковою рослинністю та чагарником. Річище витлясте, завширшки 15 — 25 (в низов'ях — до 45м). Глибина ріки на плесах до 6 м, на перекатах зменшується до 0,5 м.

Головні притоки: Глуха, Кринка (праві), Крепенька, Нагольна (ліві).

Живлення переважно снігове і дощове. Льодостав з грудня до березня. Характерні весняні повені.

У басейні Міуса існує кілька невеликих водосховищ, що використовуються для водопостачання промисловості, гідроенергетики та меліорації. На берегах річки та водосховищ розташовуються рекреаційні об'єкти.