Сухорський Андрій Петрович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Aibot (обговорення | внесок) м →Посилання: технічні за допомогою AWB |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* [http://sukhorski.awardspace.com/bioua.htm Брати Сухорські] |
* [http://sukhorski.awardspace.com/bioua.htm Брати Сухорські] |
||
[[Категорія:Персоналії |
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
||
[[Категорія:Лемки]] |
[[Категорія:Лемки]] |
||
[[Категорія:Українські різьбярі]] |
[[Категорія:Українські різьбярі]] |
Версія за 08:26, 5 травня 2012
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Сухо́рський Андрі́й (1929), майстер різьби на дереві, родом з с. Вільки (Лемківщина); з 1948 працює на Львівському художньо-виробничому комбінаті; різьблення навчився від свого батька Петра і М. Орисика. Скульптура малих форм («Собаки напали», 1949, «Юна гусятниця», 1959, «Кобзар», 1964, «Господар Верховини», 1969). Праці С. зберігаються в музеях Києва, Львова і Москви.
У 1945 р. з родиною виселений в Україну (с. Почмайстрівка Підгаєцького району на Тернопільщини). З 1948 р. живе у Львові.Працював в Художньому фонді.Вже ранні роботи (до 1949) «Орел», «Коваль», «Верблюд», «Дід і собака» були високо оцінені. Після 1949 р.створив композиції «Бідняк з плугом» «Поверенення з війни», «Лемко», «Лемківські музики», «Прикордонники» і ряд інших.
Багато тематично його Шевченкіана, яку започаткував твором «Мені тринадцятий минало" (1951) і повторив у кількох варіантах. У 1956-64 рр. створив «Наймичку", «Малого Тараса», «Гайдамаків», «Ой три шляхи широкії", «Перебендю". До 170-річного ювілею Т. Шевченка (1984) створив кілька скульптурних портретів Шевченка, два варіанти «Кобзаря» та інші вироби з персонажами його творів. Разом із сином Богданом-теж талановитим різьбярем-створив кілька високохудожніх виробів до 175-річчя від дня народження Т.Шевченка (1989).
Заслужене визнання митцеві принесли твори з лемківської тематики, які сміливо можна трактувати творами професіального мистецтва. Це «Лемко-вівчар", «Лемко-різьбяр», «Лемко в чугані», «Лемко везе дрова» та інші. Віртуозна багатофігурна композиція «Переселення» (1985, Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ). Понад сто найкращих його творів представлені в експозиціях музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова та інших міст.
А. Сухорський — активний громадський діяч, член правління Фундації дослідження Лемківщини у Львові, заступник голови Комітету Лемківської церкви Володимира і Ольги в Шевченківському гаю. Професійними митцями-скульптурами є сини Сухорського — Вододимир Сухорський (8.VIII.1957, Львів) і Андрій Сухорський (2.VIII.1960, Львів), обидва члени Спілки художників України (з 1989). Вони автори багатьох скульптурних творів з дерева та інших матеріалів.
Окремі твори брати Сухорські виконали спільно: це багатофігурний комплекс «Захар Беркут» (1986), проект пам'ятника князю Данилу Галицькому (1987), проект пам'ятника Тарасові Шевченкові у Львові (1988). У 1994 році у Львові відкрито пам’ятник Т.Шевченкові авторства братів Сухорських (у 1996 році завершено всі додаткові роботи). У 1997 році стали переможцями конкурсу на кращий проект пам'ятнику Юрію Змієборцю у місті Львові. Пам'ятник відкрито в 1999 році.
Брати Сухорські живуть і творять у Львові.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.