Moby: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Персоналії Мо з допомогою HotCat
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот додав: bg:Моби
Рядок 374: Рядок 374:


[[az:Moby]]
[[az:Moby]]
[[bg:Моби]]
[[bn:মোবি]]
[[bn:মোবি]]
[[br:Moby]]
[[br:Moby]]

Версія за 03:51, 15 травня 2012

Moby
англ. Richard M. Hall
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Річард Мелвілл Холл
Дата народження 11 вересня 1965(1965-09-11)[1][2][…] (58 років)
Місце народження Гарлем, Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Роки активності 1978 — тепер. час
Громадянство США
Віросповідання християнство[5]
Професії співак, музичний продюсер, композитор, підприємець, ді-джей, гітарист, піаніст, фотограф, автор пісень
Освіта Університет Нью-Йорка в Перчейзі і Darien High Schoold
Інструменти фортепіано, гітара, бас-гітара, клавішні музичні інструменти і вокал[d]
Жанри техно, даунтемпо, електроніка, тріп-хоп, ембієнт і Хауз
Псевдоніми Moby, Voodoo Child, U.H.F., Barracuda, Brainstorm, DJ Cake, Lopez, Jack Lopez Obregon, Mindstorm і Woodoo Child[6]
Лейбли Mute Records
Батько James Frederick Halld[7]
Мати Elizabeth McBride Warnerd[7]
www.moby.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Мо́бі (англ. Moby, справжнє ім'я: Річард Мелвілл Гол / англ. Richard Melville Hall, народився 11 вересня, 1965 року в Дар'єне, штат Коннектікут) - американський музикант, а так само назва його групи. Працює в різних жанрах - від електронної музики до поп, року й панку.

Псевдонім запозичений з твору Германа Мелвілла "Мобі Дік".

На концертах Мобі часто супроводжує його рок-група.

Біографія

Річард народився в Нью-Йорку, але ріс в Деріене, Коннектикут. Коли йому було два роки, його батько загинув в автокатастрофі і надалі хлопчик виховувався матір'ю, досить прогресивною жінкою, заохочувало творчі нахили сина. У дев'ять років маленький Мобі починає брати уроки гри на фортепіано та гітарі. Прізвисько «Moby» Річард отримав тому, що далеким родичем йому доводився Герман Мелвілл, автор «Мобі Діка». Підлітком він грав на гітарі в різних командах, починаючи з панк-групи The Vatican Commandos і закінчуючи анархічним колективом Flipper і з досить відомої свого часу командою ULTRA VIVID SCENE.

В кінці 1980-х рр.. Річард поїхав до Нью-Йорк - один з центрів зародження хаус-культури - і почав освоювати ді-джейські ремесло в місцевих клубах, а також створювати свій власний електронний матеріал. В 1990-91 їм було випущено кілька дебютних синглів на незалежному лейблі «Instinct».

У 1991 сингл Go з семплами з відомого телевізійного серіалу «Твін Пікс» потрапив до британського Top 10 і продався тиражем більше одного мільйона копій. Після першого гучного успіху Moby займався реміксування робіт ряду відомих і невідомих команд і музикантів, в числі яких Майкл Джексон, Pet Shop Boys, Брайан Іно, Depeche Mode, Erasure, B-52's і Orbital.

Перший повноформатний альбом Річарда з'явився в 1992. У наступному році він видав сингл «I Feel It / Thousand», який потрапляє в книгу рекордів Гінесса як найшвидший трек в історії музики і уклав контракт з Mute Records, де вийшов його черговий реліз «Ambient», в якому були зібрані матеріали за 1988 -91 рр.. На диску «Everything Is Wrong» (1995) Річард заявив про себе як про дійсно оригінальному майстра, який створив неповторний гібрид з різних стилів і напрямків музики, від брейкбіта до псевдоіндустріального трешу, ембієнт-трансу і денс-попу. Цьому альбому популярний музичний журнал Spin присуджує звання «Альбом року».

Наступний альбом «Animal Rights» (1996) був триптих, складений з індустріального панка, speedcore і несамовитих інструментальних композицій. Представивши щось середнє між Nine Inch Nails і Smashing Pumpkins, можна зрозуміти, що таке «Animal Rights» з його псевдоіндустріальнимі гітарами, ембіентних текстурами, схованими далеко на задньому плані, і тонким, специфічним вокалом самого Moby. Сам автор пишається виконаною роботою, проте альбом продається дуже погано. На тлі цього у Річарда розвивається депресія. В добавок до всього цього від раку легенів помирає його мати. У 1997 під псевдонімом Voodoo Child, Мобі випустив альбом «The End Of Everything», а також «I Like To Score» в якому Мобі збирає написані ним ремікси власних пісень, використаних як саундтреків до кінофільмів. На щастя цей альбом продається краще, ніж «Animal Rights», що надає сили музикантові для написання його наступного альбому.

Величезний успіх музикантові приніс наступний альбом «Play» (травень 1999). За своєю суттю це досить повільна робота, яка поєднує в собі downtempo біт і прекрасно відпрацьовану мелодику. Перших два треки альбому «Honey» та «Find My Baby» зроблені дуже хитромудро і не без глузування. Тут Moby поєднав короткі госпел і блюзові вокальні семпли з брейкбітовим техно, що дозволяє порівнювати ці композиції з творчістю Fatboy Slim та Chemical Brothers кінця 1990-х рр.. «Bodyrock» - ще один Брейкбітовий гімн, проте вже присмачений старим добрим олд-скул-репом замість блюзу. Тонка лінія піаніно і рвані скрипкові семпли в «Porcelain» звучать досить багатозначно, а «South Side» - поп-композиція альбому - інтегрує вокал, який не може нормально сприйматися без трансцендентного хоруса, повністю його трансформує.

Альбом «Play» розійшовся тиражем більше 10 мільйонів копій. У 26 країнах він став «платиновим», три роки поспіль номінувався на «Grammy», отримав кілька нагород на MTV і VH1.

У 2002 відбувся реліз шостого альбому Мобі «18», у записі якого брав участь не тільки сам Мобі, а й Шинед О'Коннор, Angie Stone, MC Lite, Azure Ray.

У 2005 році Мобі випускає новий альбом «Hotel» в якому він поєднує ембієнт і поп-рок. Основним улюбленим широкій публіці треком з цього альбому став «Lift me up», який Мобі включив на диск в самий останній момент, через свого сну, де він побачив виконання цієї пісні наживо. Всі голоси та інструменти були виконані наживо у студії самим Мобі і вокалісткою Лаурою Даун.

У 2007 році заснував рок-групу The Little Death NYC зі своїми друзями Лаурою Даун, Дарон Мерфі і Аароном Бруксом.

Наступною його роботою стає альбом «Last Night» (2008). На цьому диску поєднуються танцювальні ритми дискотек 80-х, техно, а також хіп-хоп пісня «Alice». У цьому ж 2008-му році музикант запускає свій проект MobyGratis, суть в якому полягає в тому, що будь незалежний кінематографіст може скористатися треками Мобі для саундтрека до свого фільму.

Випуск нового студійного альбому «Wait for Me» відбувся в червні 2009 року; вже в квітні на сайті Мобі був доступний для скачування кліп до треку «Shot in the Back of the Head», знятий Девідом Лінчем, після цього Мобі випускає сингл «Pale Horses », а потім час від часу додає на свій сайт короткі анімаційні відео (бліпи) до кожної зі своїх пісень. Цього літа Мобі відправляється в чергове турне по Європі та Північній Америці.

У грудні 2010 року виходить восьмий альбом Мілен Фармер «Bleu noir», до восьми пісень з якого Мобі написав музику, в тому числі і до самої Bleu noir, музику якої Мобі використовував і в своєму альбомі Destroyed (пісня The Day). Також Мобі написав слова до англійської версії пісні «Inseparables».

15 лютого на своєму офіційному сайті Мобі заявив про свій новий альбом - Destroyed, який вийшов 13 травня 2011 року. Разом з альбомом також був випущений фотоальбом з однойменною назвою, який містить фотографії, зроблені самим Мобі.

Музика

Серед відомих пісень Мобі: "Go", "Porcelain", "Why Does My Heart Feel So Bad?", "Natural Blues", "Lift Me Up". Так само випускав альбоми під егідою назв Voodoo Child, Barracuda, UHF, The Brotherhood, DJ Cake, Lopez, і Brainstorm/Mindstorm.

Грає на клавішних, гітарі й басу. У ранні роки грав в панк-групі "The Vatican Commandos", але в 1989 перемінив панк на електронну музику. Вважається, що перший альбом вийшов в 1993 році, але ще до цього Мобі був брав участь у записі декількох альбомів, зокрема в стилі техно.

До першого альбому The Story So Far (інша назва альбому - "Moby") була включена композиція "Go", що мала великий успіх, і була випущена синглом, що дістався до топ-десятки британських чартів.

1996 року вийшов альбом Animal Rights, на якому були присутні елементи стилів хард-рок й панк, що стало черговим свого роду переворотом у творчості Мобі. В 1997 році він випустив збірник музики до фільмів I Like to Score. Обидва альбоми - Animal Rights й Й Like to Score не були комерційно успішними.

Популярність і великий комерційний успіх прийшли до Мобі 1999 року з виходом альбому Play.

В 2002 році вийшов наступний альбом за назвою 18, а в 2005 дуже успішний Hotel із черговими хітами "Raining Again" й "Lift me up".

Інше

Мобі — веган (строгий вегетаріанець) зі стажем (з 1980-х років). Він - християнин, однак не відносить себе до жодної з релігійних конфесій. Співпрацював з організацією PETA ("Люди за гуманне поводження з тваринами") en:MoveOn.

Живе в Нью Йорку (Манхеттен). Він є власником невеликого ресторану і кафе, що має назву TeaNY.

Саундтреки

15 minutes (2001) porcelain (rob d. remix)

24 hour party people (2002) go

40 days and 40 nights (2002) memory gospel

ali (2001) memory gospel

american outlaw (2001) find my baby

any given sunday (1999) everloving

any given sunday (1999) find my baby

any given sunday (1999) my weakness

assassins (1996) bring back my happiness

baseketball (1998) micronesia

basic (2003) natural blues

beach, the (1999) porcelain

behind enemy lines (2001) my weakness

black hawk down (2001) why does my heart feel so bad?

blade ii (2002) gettin' aggressive (mowo! mix) with mystikal

blind driving guy (2005) harbour

blue crush (2002) jam for the ladies

body shots (1998) bodyrock

bourne identity, the (2002) extreme ways

bourne supremacy, the (2004) extreme ways

bourne ultimatum, the (2007) extreme ways

buffy the vampire slayer: multiple episodes (1997) bodyrock

cecil b. demented (2000) opening credit thgeme

c'est un cinese in coma (1999) porcelain

charmed season 2 (1998 – 2006) find my baby

cherry falls (1999) porcelain

cold case (2003) natural blues

cold feet (2001) why does my heart feel so bad?

cool world (1992) ah-ah

cool world (1992) next is the e

csi:ny oedipus hex (2006) im not worried at all

dancing at the blue iguana (2001) porcelain

daredevil (2002) evening rain

devil wears prada, the (2006) beautiful

dikkenek (2006) everloving

dis moi que je reve (1998) all that i need is to be loved

dot the i (2002) the great escape

double tap (1997) new score

driven (2001) rain falls

driven (2001) first cool hive

freddy got fingered (2001) natural blues

gabriela (1998) morning drove

garage days (2001) down slow

get carter (2000) memory gospel

gone in sixty seconds (2000) flower

hackers (1997) go

hackers (1997) why can't it stop

he died with a falafel in his hand (2001) everloving

he died with a falafel in his hand (2001) run on

heat (1995) new dawn fades (originally recorded by joy division)

heat (1995) god moving over the face of the water

holes (2003) honey

if these walls could talk (2000) everloving

indecent exposure (1999) honey

into the blue (2004) into the blue

is harry on the boat (2001) porcelain

joe’s apartment (1996) loi sai da

joe’s apartment (1996) the tallest building in the world

joe’s apartment (1996) love theme

kinowelt (1999) why does my heart feel so bad?

la lingua del santo (2000) everloving

memento (2001) first cool hive

mercy streets (2000)

miami vice (2006) one of these mornings

miami vice (2006) anthem

millennium mambo (2001) why does my heart feel so bad?

minority report (2001) great lake

monarch of the glen episode 3 season 6 (2004) why does my heart feel so bad?

next best thing (2000) why does my heart feel so bad?

not another teen movie (2001) whip it

once in a lifetime (2005) inside

one day in september (1999) over the face of the water

one perfect day (2003) in this world

party of five (2000) porcelain

permanent midnight (1998) honey

phone booth (2002)

play it to the bone (2000) machete

playing by heart (1998) porcelain

popular (1999 – 2001) inside

requiem for a dream (2000) everloving

riding giants (2004) inside

saint, the (1997) oil 1

salton sea (2002) my weakness

scream (1996) first cool hive

seabiscuit (2003) everloving

senseless (1998) graciosa

smallville: season 2 (2002) signs of love

sopranoes, the: episode 67 join the club (2005) when its cold i’d like to die

spawn (1997) tiny rubberband with butthole surfers

tomb raider (2001) ain’t never learned

tomorrow never dies (1997) james bond theme

un crime (2006) raining again

unfaithful (2002) rushing

vanilla sky (2001) alone

Благодійнисть

Мобі є прихильником цілого ряду благодійних організацій і рухів - серед інших, він співпрацював з MoveOn і The Humane Society і організував змагання MoveOn Voter Fund's «Bush In 30 Seconds» (виборча дільниця «Буш за 30 секунд») разом зі співачкою / культурним директором MoveOn , Лаурою Даун і виконавчим директором MoveOn, Ілаем Парісером (англ. Eli Pariser).

Дискографія

Альбоми

  • The Story So Far (він же Moby) (Instinct 1993)
  • Ambient (Instinct 1993)
  • Everything іs Wrong (Mute 1995) #21 UK
  • Animal Rights (Mute 1996) #38 UK
  • Play (Mute 1999) #1 US, #1 UK
  • Play: The B Sides (Mute 2000) #24 UK
  • 18 (Mute 2002) #4 US, #1 UK
  • 18 B Sides + DVD (Mute 2003)
  • Hotel (Mute 2005) #28 US, #8 UK
  • Last Night (31 березня, 2008)
  • Wait For Me (30 червня, 2009)
  • Wait for remixes (15 травня, 2010)
  • Destroyed (16 травня 2011)

Бонуси-диски до лімітованих видань

  • Underwater (до Everything іs Wrong)
  • Little Idiot (до Animal Rights)
  • hotel.ambient (до Hotel)

Альбоми, випущені під іншими іменами

  • Instinct Dance (Instinct 1991)
    • Moby/Barracuda/Brainstorm/Voodoo Child
  • The End of Everything (Mute 1996)
    • Voodoo Child
  • Sugar Baby (Trophy 1996)
    • DJ Cake
  • Baby Monkey (Mute 2004)
    • Voodoo Child

Збірники відеокліпів

  • Play: The DVD (2001)
  • 18 B Sides + DVD (2003)
  • Moby Presents: Alien Sex Party (2003)
  • The Hotel Tour 2005 (2006)
  • Go: The Very Best of Moby (2006)

Збірники

  • Early Underground (Instinct 1993)
  • Rare: The Collected B-Sides 1989—1993 (Instinct 1996)
  • Everything Is Wrong — DJ Mix Album (Mute 1996)
  • Й Like to Score (Mute 1997)
  • MobySongs: 1993-98 (Elektra 2000)

Сингли

  • 1991 "Go" #10 UK
  • 1993 "Й Feel Іt / Thousand" #38 UK (Червень 1993)
  • 1993 "Move" #21 UK
  • 1994 "Hymn" #31 UK
  • 1994 "Feeling So Real" #30 UK
  • 1995 "Everytime You Touch Me" #28 UK
  • 1995 "Into the Blue" #34 UK
  • 1996 "Bring Back My Happiness" (Лютий 1996)
  • 1996 "That's When Й Reach For My Revolver" (26 серпня 1996) #50 UK
  • 1996 "Come On Baby" (4 листопада 1996)
  • 1997 "James Bond Theme (Moby's Re-Version)" #8 UK
  • 1998 "Honey" #33 UK
  • 1999 "Run On" #33 UK
  • 1999 "Bodyrock" #38 UK
  • 1999 "Why Does My Heart Feel So Bad" #16 UK
  • 2000 "Natural Blues" #11 UK
  • 2000 "Porcelain" #5 UK
  • 2000 "South Side" (feat. Gwen Stefani) #14 US
  • 2000 "Why Does My Heart Feel So Bad / Honey (Remix feat. Kelis)" #17 UK
  • 2002 "We Are All Made of Stars" (UK) #11 UK
  • 2002 "Extreme Ways" (UK) #39 UK
  • 2002 "In This World" (UK) #35 UK
  • 2003 "Sunday (The Day Before My Birthday)" (UK) (3 березня 2003)
  • 2003 "Jam For The Ladies" (UK)
  • 2005 "Lift Me Up" (UK, 28 лютого 2005) #18 UK
  • 2005 "Raining Again" (Європа, 23 травня 2005; Австралія, 6 червня 2005) #52 Australia
  • 2005 "Spiders" (Великобританія, 30 травня 2005) #50 UK
  • 2005 "Beautiful" (Європа, 12 вересня 2005)
  • 2005 "Dream About Me" (Великобританія, 8 серпня 2005)
  • 2006 "Slipping Away" (Великобританія, 23 січня 2006) #53 UK
  • 2006 "New York, New York" (23 жовтня 2006) #43
  • 2007 "Extreme Ways (Bourne's Ultimatum)" (Великобоитанія, 19 серпня 2002) #61
  • 2008 "Alice" (17 березня 2008)
  • 2008 "Disco Lies" (21 січня 2008)
  • 2008 "Everyday It's 1989" (Грудень 2008)

Музичні приклади

Альбом "Ембієнт"

Інше

Посилання

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #12456481X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. Carnegie Hall linked open data — 2017.
  5. Moby World Service interviewBBC.
  6. Czech National Authority Database
  7. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.