Карлові Вари: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування 194.44.185.203 до зробленого Kamenarius
Рядок 32: Рядок 32:
'''Ка́рлові Ва́ри''' ({{lang-cs|Karlovy Vary}}, {{lang-de|Karlsbad}}) — курортне [[місто]] в [[Чехія|Чехії]], розташоване на [[захід|заході]] [[історична область|історичної області]] [[Богемія]] між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до р. Огрже, адміністративний центр [[Карловарський край|Карловарського краю]]. Карлові Вари відомі як лікувальний [[курорт]] завдяки наявності тут гарячих джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості.
'''Ка́рлові Ва́ри''' ({{lang-cs|Karlovy Vary}}, {{lang-de|Karlsbad}}) — курортне [[місто]] в [[Чехія|Чехії]], розташоване на [[захід|заході]] [[історична область|історичної області]] [[Богемія]] між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до р. Огрже, адміністративний центр [[Карловарський край|Карловарського краю]]. Карлові Вари відомі як лікувальний [[курорт]] завдяки наявності тут гарячих джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості.


== Назва ==

Карлові Вари отримали свою назву на честь імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карла IV]], який заснував на території міста замок в [[1358]] році.
Карлові Вари отримали свою назву на честь імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карла IV]], який заснував на території міста замок в [[1358]] році.


== Історія ==

Перша згадка про поселення Вари ({{lang-cs|Wary}}) походить з [[1250]] р., з [[1370]] р. мають статус вільного королівського міста. До [[1945]] р. Карлові Вари входили в історичну [[Судетська область|Судетську область]] і більшість населення розмовляло [[німецька мова|німецькою мовою]]. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що [[Чехословаччина|Чехословацька республіка]] порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу допомагаючи розбити державу.
Перша згадка про поселення Вари ({{lang-cs|Wary}}) походить з [[1250]] р., з [[1370]] р. мають статус вільного королівського міста. До [[1945]] р. Карлові Вари входили в історичну [[Судетська область|Судетську область]] і більшість населення розмовляло [[німецька мова|німецькою мовою]]. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що [[Чехословаччина|Чехословацька республіка]] порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу допомагаючи розбити державу.


== Туризм ==
Карлові Вари — популярне місце [[туризм]]у, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди для відпочинку та лікування мінеральними джерелами і чистим повітрям. Щорічно місто відвідає прибл. 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно короткочасних в тому числі 50 000 гостей лікується. В місті, передусім у курортній зоні знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових, найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» ({{lang-cs|Grandhotel Pupp}}). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером ''[[Бехерівка|«карловарська бехерівка»]]''.


=== Курорт ===
Карлові Вари — популярне місце [[туризм]]у, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди для відпочинку та лікування мінеральними джерелами і чистим повітрям. Щорічно місто відвідає прибл. 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно короткочасних в тому числі 50 000 гостей лікується. В місті, передусім у курортній зоні знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових, найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» ({{lang-cs|Grandhotel Pupp}}). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером ''[[Бехерівка|«карловарська бехерів
У Карлових Варах на поверхню виходить мінеральна вода з кілька гарячих джерел на більш ніж 80 місцях, які схожі за хімічним складом, але мають різний зміст вуглекислого газу і температуру від 39 до 73 [[градус Цельсія|градусів Цельсія]]. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».
У Карлових Варах на поверхню виходить мінеральна вода з кілька гарячих джерел на більш ніж 80 місцях, які схожі за хімічним складом, але мають різний зміст вуглекислого газу і температуру від 39 до 73 [[градус Цельсія|градусів Цельсія]]. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».

Найвідоміші джерела:
* «Вржідло» ({{lang-cs|Vřídlo}})
* «Карла IV» ({{lang-cs|Karla IV.}})
* «Верхній замковий» ({{lang-cs|Zámecký horní}})
* «Нижній замковий» ({{lang-cs|Zámecký dolní}})
* «Риночний» ({{lang-cs|Tržní}})
* «Мельничний» ({{lang-cs|Mlýnský}})
* «Русалчин» ({{lang-cs|Rusalčin}})
* «князя Вацлава» ({{lang-cs|Knížete Václava}})
* «Либушин» ({{lang-cs|Libušin}})
* «Скельний» ({{lang-cs|Skalní}})
* «Свободи» ({{lang-cs|Svobody}})
* «Садовий» ({{lang-cs|Sadový}})
* «Штєпанка» ({{lang-cs|Štěpánka}})
* «Зміїний» ({{lang-cs|Hadí}})

=== Культурні пам'ятки ===
==== Храми ====
*руїни костела св. Лингарта з 13. ст.
*грекокатолицька церква св. Андрія з [[1500]] р. колишній римокатолицький костел
*Костел св. Марії Магдалини з [[1737]] р.
*протестантський костел св. Петра і Павла з [[1856]] р.
*англиканський костел св. Луки з [[1877]] р.
*правословна церква св. Петра і Павла з [[1898]] р.

==== Музеї ====
*Крайський музей Карлові Вари
*Музей Яна Бехера ({{lang-cs|Ján Becher muzeum}}) — музей лікерного заводу з [[1967]] р.
*Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер»
*«Галерея мистецтва» ({{lang-cs|Galerie umění}})
*Музей «Золотий ключ»
*Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів ({{lang-cs|Muzeum drahokamů a šperků }})

==== Театри ====
*Міський театр
*Театр «кишеня» ({{lang-cs|Divadlo Kapsa}}) Карловарський музичний театр
*Театр «Гусовка»
*Театр «Дагмар» ({{lang-cs|Divadlo Dagmar}})


== Галерея ==
== Галерея ==

Версія за 21:11, 16 травня 2012

Карлові Вари
Karlovy Vary
Герб Прапор
герб прапор
Карлові Вари
Карлові Вари
Розташування міста Карлові Вари
Основні дані
50°14′ пн. ш. 12°52′ сх. д. / 50.233° пн. ш. 12.867° сх. д. / 50.233; 12.867Координати: 50°14′ пн. ш. 12°52′ сх. д. / 50.233° пн. ш. 12.867° сх. д. / 50.233; 12.867
Країна Чехія
Регіон Карлові Вари
Столиця для Карловарський край і Округ Карлові Вари

Межує з

— сусідні нас. пункти
Horyd, Otoviced, Březovád, Nová Roled, Sadovd, Kolovád, Mírovád, Děpoltoviced, Daloviced, Jenišovd, Andělská Horad, Горні Славков, Pila[d], Stanoviced, Šemniced, Loketd ?
Поділ
  • Bohaticed[1], Cihelnyd[1], Čankovd[1], Doubíd[1], Drahoviced[1], Dvoryd[1], Hůrkyd[1], Olšová Vratad[1], Počernyd[1], Rosniced[1], Rybářed[1], Sedlecd[1], Stará Roled[1], Tašoviced[1], Karlovy Varyd
  • Засновано 1370
    Перша згадка 1350[2] або 1349[3]
    Площа 59.1 км²
    Населення 53 737 (2011)
    Висота НРМ 447 м
    Водойма Огрже, Teplád
    Міста-побратими Баден-Баден (1998)[4], Кассіно, Бернкастель-Кус[5], Омськ, Варберґ[6], Карлсбад[7], Ейлат[8], Кусацу[9], Локарно[10]
    Телефонний код (420) 353
    Часовий пояс CEST, UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів K
    Код LAU (NUTS) CZ554961
    GeoNames 3073803
    OSM r439482  ·R
    Поштові індекси 360 01–364 64[11]
    Міська влада
    Мер міста Петр Кулганек
    Вебсайт mmkv.cz
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Карлові Вари у Вікісховищі

    Ка́рлові Ва́ри (чеськ. Karlovy Vary, нім. Karlsbad) — курортне місто в Чехії, розташоване на заході історичної області Богемія між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до р. Огрже, адміністративний центр Карловарського краю. Карлові Вари відомі як лікувальний курорт завдяки наявності тут гарячих джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості.

    Назва

    Карлові Вари отримали свою назву на честь імператора Карла IV, який заснував на території міста замок в 1358 році.

    Історія

    Перша згадка про поселення Вари (чеськ. Wary) походить з 1250 р., з 1370 р. мають статус вільного королівського міста. До 1945 р. Карлові Вари входили в історичну Судетську область і більшість населення розмовляло німецькою мовою. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що Чехословацька республіка порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу допомагаючи розбити державу.

    Туризм

    Карлові Вари — популярне місце туризму, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди для відпочинку та лікування мінеральними джерелами і чистим повітрям. Щорічно місто відвідає прибл. 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно короткочасних в тому числі 50 000 гостей лікується. В місті, передусім у курортній зоні знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових, найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» (чеськ. Grandhotel Pupp). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером «карловарська бехерівка».

    Курорт

    У Карлових Варах на поверхню виходить мінеральна вода з кілька гарячих джерел на більш ніж 80 місцях, які схожі за хімічним складом, але мають різний зміст вуглекислого газу і температуру від 39 до 73 градусів Цельсія. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».

    Найвідоміші джерела:

    Культурні пам'ятки

    Храми

    • руїни костела св. Лингарта з 13. ст.
    • грекокатолицька церква св. Андрія з 1500 р. колишній римокатолицький костел
    • Костел св. Марії Магдалини з 1737 р.
    • протестантський костел св. Петра і Павла з 1856 р.
    • англиканський костел св. Луки з 1877 р.
    • правословна церква св. Петра і Павла з 1898 р.

    Музеї

    • Крайський музей Карлові Вари
    • Музей Яна Бехера (чеськ. Ján Becher muzeum) — музей лікерного заводу з 1967 р.
    • Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер»
    • «Галерея мистецтва» (чеськ. Galerie umění)
    • Музей «Золотий ключ»
    • Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (чеськ. Muzeum drahokamů a šperků)

    Театри

    • Міський театр
    • Театр «кишеня» (чеськ. Divadlo Kapsa) Карловарський музичний театр
    • Театр «Гусовка»
    • Театр «Дагмар» (чеськ. Divadlo Dagmar)

    Галерея

    Джерела

    1. а б в г д е ж и к л м н п р Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    4. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-baden-baden
    5. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-bernkastel-kues
    6. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-varberg
    7. https://mmkv.cz/cs/carlsbad-california-usa
    8. https://mmkv.cz/cs/eilat-izrael
    9. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-kusatsu
    10. https://mmkv.cz/cs/locarno-svycarsko
    11. Register of territorial identification, addresses and real estates