Карлові Вари: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Відкинути редагування 194.44.185.203 до зробленого Kamenarius |
|||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
'''Ка́рлові Ва́ри''' ({{lang-cs|Karlovy Vary}}, {{lang-de|Karlsbad}}) — курортне [[місто]] в [[Чехія|Чехії]], розташоване на [[захід|заході]] [[історична область|історичної області]] [[Богемія]] між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до р. Огрже, адміністративний центр [[Карловарський край|Карловарського краю]]. Карлові Вари відомі як лікувальний [[курорт]] завдяки наявності тут гарячих джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості. |
'''Ка́рлові Ва́ри''' ({{lang-cs|Karlovy Vary}}, {{lang-de|Karlsbad}}) — курортне [[місто]] в [[Чехія|Чехії]], розташоване на [[захід|заході]] [[історична область|історичної області]] [[Богемія]] між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до р. Огрже, адміністративний центр [[Карловарський край|Карловарського краю]]. Карлові Вари відомі як лікувальний [[курорт]] завдяки наявності тут гарячих джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості. |
||
== Назва == |
|||
Карлові Вари отримали свою назву на честь імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карла IV]], який заснував на території міста замок в [[1358]] році. |
Карлові Вари отримали свою назву на честь імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карла IV]], який заснував на території міста замок в [[1358]] році. |
||
== Історія == |
|||
Перша згадка про поселення Вари ({{lang-cs|Wary}}) походить з [[1250]] р., з [[1370]] р. мають статус вільного королівського міста. До [[1945]] р. Карлові Вари входили в історичну [[Судетська область|Судетську область]] і більшість населення розмовляло [[німецька мова|німецькою мовою]]. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що [[Чехословаччина|Чехословацька республіка]] порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу допомагаючи розбити державу. |
Перша згадка про поселення Вари ({{lang-cs|Wary}}) походить з [[1250]] р., з [[1370]] р. мають статус вільного королівського міста. До [[1945]] р. Карлові Вари входили в історичну [[Судетська область|Судетську область]] і більшість населення розмовляло [[німецька мова|німецькою мовою]]. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що [[Чехословаччина|Чехословацька республіка]] порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу допомагаючи розбити державу. |
||
== Туризм == |
|||
⚫ | Карлові Вари — популярне місце [[туризм]]у, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди для відпочинку та лікування мінеральними джерелами і чистим повітрям. Щорічно місто відвідає прибл. 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно короткочасних в тому числі 50 000 гостей лікується. В місті, передусім у курортній зоні знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових, найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» ({{lang-cs|Grandhotel Pupp}}). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером ''[[Бехерівка|«карловарська бехерівка»]]''. |
||
=== Курорт === |
|||
⚫ | Карлові Вари — популярне місце [[туризм]]у, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди для відпочинку та лікування мінеральними джерелами і чистим повітрям. Щорічно місто відвідає прибл. 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно короткочасних в тому числі 50 000 гостей лікується. В місті, передусім у курортній зоні знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових, найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» ({{lang-cs|Grandhotel Pupp}}). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером ''[[Бехерівка|«карловарська |
||
У Карлових Варах на поверхню виходить мінеральна вода з кілька гарячих джерел на більш ніж 80 місцях, які схожі за хімічним складом, але мають різний зміст вуглекислого газу і температуру від 39 до 73 [[градус Цельсія|градусів Цельсія]]. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами». |
У Карлових Варах на поверхню виходить мінеральна вода з кілька гарячих джерел на більш ніж 80 місцях, які схожі за хімічним складом, але мають різний зміст вуглекислого газу і температуру від 39 до 73 [[градус Цельсія|градусів Цельсія]]. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами». |
||
Найвідоміші джерела: |
|||
* «Вржідло» ({{lang-cs|Vřídlo}}) |
|||
* «Карла IV» ({{lang-cs|Karla IV.}}) |
|||
* «Верхній замковий» ({{lang-cs|Zámecký horní}}) |
|||
* «Нижній замковий» ({{lang-cs|Zámecký dolní}}) |
|||
* «Риночний» ({{lang-cs|Tržní}}) |
|||
* «Мельничний» ({{lang-cs|Mlýnský}}) |
|||
* «Русалчин» ({{lang-cs|Rusalčin}}) |
|||
* «князя Вацлава» ({{lang-cs|Knížete Václava}}) |
|||
* «Либушин» ({{lang-cs|Libušin}}) |
|||
* «Скельний» ({{lang-cs|Skalní}}) |
|||
* «Свободи» ({{lang-cs|Svobody}}) |
|||
* «Садовий» ({{lang-cs|Sadový}}) |
|||
* «Штєпанка» ({{lang-cs|Štěpánka}}) |
|||
* «Зміїний» ({{lang-cs|Hadí}}) |
|||
=== Культурні пам'ятки === |
|||
==== Храми ==== |
|||
*руїни костела св. Лингарта з 13. ст. |
|||
*грекокатолицька церква св. Андрія з [[1500]] р. колишній римокатолицький костел |
|||
*Костел св. Марії Магдалини з [[1737]] р. |
|||
*протестантський костел св. Петра і Павла з [[1856]] р. |
|||
*англиканський костел св. Луки з [[1877]] р. |
|||
*правословна церква св. Петра і Павла з [[1898]] р. |
|||
==== Музеї ==== |
|||
*Крайський музей Карлові Вари |
|||
*Музей Яна Бехера ({{lang-cs|Ján Becher muzeum}}) — музей лікерного заводу з [[1967]] р. |
|||
*Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер» |
|||
*«Галерея мистецтва» ({{lang-cs|Galerie umění}}) |
|||
*Музей «Золотий ключ» |
|||
*Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів ({{lang-cs|Muzeum drahokamů a šperků }}) |
|||
==== Театри ==== |
|||
*Міський театр |
|||
*Театр «кишеня» ({{lang-cs|Divadlo Kapsa}}) Карловарський музичний театр |
|||
*Театр «Гусовка» |
|||
*Театр «Дагмар» ({{lang-cs|Divadlo Dagmar}}) |
|||
== Галерея == |
== Галерея == |
Версія за 21:11, 16 травня 2012
Ка́рлові Ва́ри (чеськ. Karlovy Vary, нім. Karlsbad) — курортне місто в Чехії, розташоване на заході історичної області Богемія між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до р. Огрже, адміністративний центр Карловарського краю. Карлові Вари відомі як лікувальний курорт завдяки наявності тут гарячих джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості.
Назва
Карлові Вари отримали свою назву на честь імператора Карла IV, який заснував на території міста замок в 1358 році.
Історія
Перша згадка про поселення Вари (чеськ. Wary) походить з 1250 р., з 1370 р. мають статус вільного королівського міста. До 1945 р. Карлові Вари входили в історичну Судетську область і більшість населення розмовляло німецькою мовою. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що Чехословацька республіка порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу допомагаючи розбити державу.
Туризм
Карлові Вари — популярне місце туризму, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди для відпочинку та лікування мінеральними джерелами і чистим повітрям. Щорічно місто відвідає прибл. 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно короткочасних в тому числі 50 000 гостей лікується. В місті, передусім у курортній зоні знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових, найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» (чеськ. Grandhotel Pupp). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером «карловарська бехерівка».
Курорт
У Карлових Варах на поверхню виходить мінеральна вода з кілька гарячих джерел на більш ніж 80 місцях, які схожі за хімічним складом, але мають різний зміст вуглекислого газу і температуру від 39 до 73 градусів Цельсія. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».
Найвідоміші джерела:
- «Вржідло» (чеськ. Vřídlo)
- «Карла IV» (чеськ. Karla IV.)
- «Верхній замковий» (чеськ. Zámecký horní)
- «Нижній замковий» (чеськ. Zámecký dolní)
- «Риночний» (чеськ. Tržní)
- «Мельничний» (чеськ. Mlýnský)
- «Русалчин» (чеськ. Rusalčin)
- «князя Вацлава» (чеськ. Knížete Václava)
- «Либушин» (чеськ. Libušin)
- «Скельний» (чеськ. Skalní)
- «Свободи» (чеськ. Svobody)
- «Садовий» (чеськ. Sadový)
- «Штєпанка» (чеськ. Štěpánka)
- «Зміїний» (чеськ. Hadí)
Культурні пам'ятки
Храми
- руїни костела св. Лингарта з 13. ст.
- грекокатолицька церква св. Андрія з 1500 р. колишній римокатолицький костел
- Костел св. Марії Магдалини з 1737 р.
- протестантський костел св. Петра і Павла з 1856 р.
- англиканський костел св. Луки з 1877 р.
- правословна церква св. Петра і Павла з 1898 р.
Музеї
- Крайський музей Карлові Вари
- Музей Яна Бехера (чеськ. Ján Becher muzeum) — музей лікерного заводу з 1967 р.
- Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер»
- «Галерея мистецтва» (чеськ. Galerie umění)
- Музей «Золотий ключ»
- Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (чеськ. Muzeum drahokamů a šperků)
Театри
- Міський театр
- Театр «кишеня» (чеськ. Divadlo Kapsa) Карловарський музичний театр
- Театр «Гусовка»
- Театр «Дагмар» (чеськ. Divadlo Dagmar)
Галерея
-
Вид на Карлові Вари
-
Карлові Вари з висоти
-
Одна з центральних вулиць Карлових Вар
Джерела
- Офіційний сайт міста чеською, англійською, немецькою, росiйською мовами
- Чеські медичні курорти - Інформація та замовлення відпочинку/лікування на всіх чеських курортах
- Karlovy Vary krok za krokem, vydavetelství Promenáda, Karlovy Vary, 2001
- Karlovy Vary. Prameny. (Інформація про джерела для туристів)
- Karlovy Vary. Okolí Karlových Varů. Plán města, 1:12 000, 1:100 000, Freytag & Berndt, Praha, 2011 (карта)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карлові Вари |
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-baden-baden
- ↑ https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-bernkastel-kues
- ↑ https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-varberg
- ↑ https://mmkv.cz/cs/carlsbad-california-usa
- ↑ https://mmkv.cz/cs/eilat-izrael
- ↑ https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-kusatsu
- ↑ https://mmkv.cz/cs/locarno-svycarsko
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates