Психолінгвістика: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17: Рядок 17:
* механізми засвоєння та оволодіння мовою в ході розвитку [[дитина|дитини]];
* механізми засвоєння та оволодіння мовою в ході розвитку [[дитина|дитини]];
* проблеми [[білінгвізм]]у, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою.
* проблеми [[білінгвізм]]у, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою.
Найпоширенішими методами психолінгвістики є Психолінгвістичний текстовий аналіз (ПЛТА), Семантичний Диференціал (СД), Вільний Асоціативний Експеримент (ВАЕ), [[Інтент-аналіз]] (ІА), [[Контент-аналіз]] (КА), Семантичний Радикал (СР), Інтроспективний аналіз (ІНТРА).
Найпоширенішими методами психолінгвістики є [[Психолінгвістичний текстовий аналіз]] (ПЛТА), Семантичний Диференціал (СД), Вільний Асоціативний Експеримент (ВАЕ), [[Інтент-аналіз]] (ІА), [[Контент-аналіз]] (КА), Семантичний Радикал (СР), Інтроспективний аналіз (ІНТРА).


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 13:51, 20 травня 2012

Мовознавство
Мови світу
Мови світу
Лінгвістична карта світу
П: Портал

Психолінгвістика – це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності суб'єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи. Адже значення будь-якого знака полягає, насамперед, у активізації когнітивних процесів індивіда.

Мета психолінгвістики − опис та пояснення особливостей функціонування мови і мовлення як психічних феноменів із урахуванням взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників соціально-культурної діяльності особистості.

У фокусі уваги психолінгвістики – індивід у комунікації. Одним із основних положень психолінгвістики як когнітивної дисципліни є когнітивна обробка інформації, що надходить з органів чуття, яка відбувається на основі сформованих у індивіда ментальних репрезентацій.

Психолінгвіст займається не лише мовленням суб'єкта в нормальному стані, а й у стані емоційної напруги, зміненому стані свідомості, патологічних психічних станах.[1]

Т. Е. Гарлі пропонує визначати психолінгвістику як науку про психологічні процеси, що зумовлюють функціонування мови, зокрема розуміння, породження, запам’ятовування мови [2]. О. О. Леонтьєв вводить тлумачення психолінгвістики як науки, що вивчає, з одного боку, співвідношення особистості зі структурою і функціями мовленнєвої діяльності, а з іншого, – особистості з мовою як основною складовою частиною образу світу людини [3].

Основні завдання

Основними завданнями психолінгвістики як когнітивної науки є дослідження:

  • процесів планування мовлення;
  • механізмів та процесів сприйняття, інтерпретації, розуміння та породження мовлення;
  • структури та системи представлення знань індивіда та стратегії їх використання для когнітивної обробки дискурсу;
  • механізми засвоєння та оволодіння мовою в ході розвитку дитини;
  • проблеми білінгвізму, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою.

Найпоширенішими методами психолінгвістики є Психолінгвістичний текстовий аналіз (ПЛТА), Семантичний Диференціал (СД), Вільний Асоціативний Експеримент (ВАЕ), Інтент-аналіз (ІА), Контент-аналіз (КА), Семантичний Радикал (СР), Інтроспективний аналіз (ІНТРА).

Примітки

  1. Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Вступ до психолінгвістики. - Острог: Нац. ун-т "Острозька академія", 2002. - 168 с.
  2. Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. - N.Y.: Psychology Press, 2008. - 602 p.
  3. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 2005. - 288 с.

Література

  • Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Психолінгвістична діагностика. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - 188 с.

Посилання

Див. також