Кадар (приречення): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: fa:قضا و قدر, змінив: ar:قدر (الإسلام) |
Majilis (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
[[it:Destino]] |
[[it:Destino]] |
||
[[ja:定命 (イスラム教)]] |
[[ja:定命 (イスラム教)]] |
||
[[kk:Қадар (дін)]] |
|||
[[ko:운명]] |
[[ko:운명]] |
||
[[lt:Likimas]] |
[[lt:Likimas]] |
Версія за 14:50, 25 червня 2012
Частина серії статей на тему: |
Іслам |
---|
Аллах |
Єдинобожність • Історія • Термінологія |
Ключові особи |
Шаблони • Категорія • Портал |
Кадар (араб. الْقَدْر) — термін, який у ісламі означає приречення (передвизначення) всього сущого Аллахом. Віра у приречення вважається одним зі стовпів віри. Цим терміном у мусульманській, особливо сунітській, літературі позначалась божественна детермінованість усіх явищ, що відбуваються у світі, включно з людськими діями
Вважається, що божественне приречення не може бути повністю усвідомлене людським розумом. Людині не дано зрозуміти Бога, його атрибути і волю. Тому улеми, спираючись на відповідні хадиси Мухаммеда, рекомендували не заглиблюватися у суть цієї проблеми, бо більшість висновків можуть бути позбавлені доказової бази.
Одначе розвиток середньовічної мусульманської думки призвів до виникнення різних поглядів на проблему приречення. Ця проблема стала одною з найскладніших у ісламському богослов’ї (каламі), — виникали різні точки зору, інтерпретації, велися бурхливі полеміки між різними школами середньовічного каламу.
У ортодоксальному сунізмі визнається з одного боку загальна приреченість всього сущого буття з боку Творця, з іншого — обмежена вільна воля людини
Джерела
- Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 125 (рос.)
- А. Али-заде. Исламский энциклопедический словарь. Кадар и Каза (рос.)