Цизальпійська Галлія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.2) (робот додав: xmf:ციზალპური გალია |
м r2.7.2+) (робот додав: sl:Cisalpska Galija; косметичні зміни |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Val padana.jpg|thumb|300px|left|Область на південь від Альп, що відповідає розміщенню Цізальпійської Галлії]] |
[[Файл:Val padana.jpg|thumb|300px|left|Область на південь від Альп, що відповідає розміщенню Цізальпійської Галлії]] |
||
'''Цізальпійська Галлія''' ({{lang-la|Gallia Cisalpina}}) — [[Римська провінція|провінція]] [[Римська республіка|Римської республіки]] з центром в [[Мілан |
'''Цізальпійська Галлія''' ({{lang-la|Gallia Cisalpina}}) — [[Римська провінція|провінція]] [[Римська республіка|Римської республіки]] з центром в [[Мілан|Медіолані]], розташована між [[Альпи|Альпами]], [[Макра|Макрою]], [[Апенніни|Апеннінами]] і [[Рубікон]]ом. Також іменувалася ''Ближньої Галлією'' ({{lang-la|Gallia Citerior}}) або Галлія Тогата ({{lang-la|Gallia Togata}}), оскільки її мешканці, як і римляни носили [[тога|тоги]], на відміну від інших [[Галли|галлів]]. |
||
До 222 до н. е. територія Римської держави розширилася на північ аж до річки [[По (річка)|Пад]]. Подальшому зміцненню римських позицій у цьому регіоні завадила [[Друга Пунічна війна]], що розгорнулася здебільшого на півночі [[Італія|Італії]]. Після підписання миру з [[Карфаген]]ом римляни продовжили експансію на північ. Військові дії тривали близько 30 років. За цей час було знищено декілька галльських і лігурійських племен, побудовані нові дороги і засновані такі укріплені пункти, як [[Аквілея]], [[Болонья]], [[Модена|Мутина]], [[Парма]]. Безліч жителів було депортовано в південні області Італії, давно вірні Риму, в той час як звідти виводилися жителі для колоній на півночі. |
До 222 до н. е. територія Римської держави розширилася на північ аж до річки [[По (річка)|Пад]]. Подальшому зміцненню римських позицій у цьому регіоні завадила [[Друга Пунічна війна]], що розгорнулася здебільшого на півночі [[Італія|Італії]]. Після підписання миру з [[Карфаген]]ом римляни продовжили експансію на північ. Військові дії тривали близько 30 років. За цей час було знищено декілька галльських і лігурійських племен, побудовані нові дороги і засновані такі укріплені пункти, як [[Аквілея]], [[Болонья]], [[Модена|Мутина]], [[Парма]]. Безліч жителів було депортовано в південні області Італії, давно вірні Риму, в той час як звідти виводилися жителі для колоній на півночі. |
||
Історично, Цізальпійська Галлія поділялася на дві частини: Ціспаданська Галлія ({{lang-la|Gallia Cispadana}}) (територія між ріками [[Рубікон]] і [[По (річка)|Пад]]) з центром у [[Модена|Мутині]], завойована до [[Друга Пунічна війна|Ганнібалової війни]], і Транспаданська Галлія ({{lang-la|Gallia Transpadana}}) (між [[По (річка)|Падом]] і [[Альпи |
Історично, Цізальпійська Галлія поділялася на дві частини: Ціспаданська Галлія ({{lang-la|Gallia Cispadana}}) (територія між ріками [[Рубікон]] і [[По (річка)|Пад]]) з центром у [[Модена|Мутині]], завойована до [[Друга Пунічна війна|Ганнібалової війни]], і Транспаданська Галлія ({{lang-la|Gallia Transpadana}}) (між [[По (річка)|Падом]] і [[Альпи|Альпами]]), з центром в [[Мілан|Медіолані]], що увійшла до складу Цізальпійської Галлії на півстоліття пізніше. |
||
З часу [[Союзницька війна (90—88 роки до н. е.)|Союзницької війни]] населення Ціспаданської Галлії отримало права [[римське громадянство|римського громадянства]], а Транспаданська — [[латинське право]]. |
З часу [[Союзницька війна (90—88 роки до н. е.)|Союзницької війни]] населення Ціспаданської Галлії отримало права [[римське громадянство|римського громадянства]], а Транспаданська — [[латинське право]]. |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
У 58 р. до н. е. проконсульство в Цізальпійській Галлії отримує [[Юлій Цезар]]. Він використав цю провінцію, як плацдарм для ведення війни в Трансальпійські Галлії. У ніч з 10 на 11 січня 49 р. до н. е. військо [[Юлій Цезар|Цезаря]] перейшло [[Рубікон]], поклавши початок громадянській війні. Після затвердження Цезаря в Римі жителі Трансальпійської Галлії отримали права римського громадянства. |
У 58 р. до н. е. проконсульство в Цізальпійській Галлії отримує [[Юлій Цезар]]. Він використав цю провінцію, як плацдарм для ведення війни в Трансальпійські Галлії. У ніч з 10 на 11 січня 49 р. до н. е. військо [[Юлій Цезар|Цезаря]] перейшло [[Рубікон]], поклавши початок громадянській війні. Після затвердження Цезаря в Римі жителі Трансальпійської Галлії отримали права римського громадянства. |
||
Цізальпійська Галлія була об'єднана з Італією між 43 і 42 р. до н. е.. імператором [[Октавіан Август|Августом]] в рамках програми «італізаціі», висунутої [[Тріумвірат |
Цізальпійська Галлія була об'єднана з Італією між 43 і 42 р. до н. е.. імператором [[Октавіан Август|Августом]] в рамках програми «італізаціі», висунутої [[Тріумвірат|другим тріумвіратом]]. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* John Anthony Cramer: ''A Geographical and Historical Description of Ancient Italy'', Band I, Oxford 1826, [http://books.google.de/books?id=DC0rAAAAYAAJ&pg=PA40 Ст. 40-110 {{ref-en}}] |
* John Anthony Cramer: ''A Geographical and Historical Description of Ancient Italy'', Band I, Oxford 1826, [http://books.google.de/books?id=DC0rAAAAYAAJ&pg=PA40 Ст. 40-110 {{ref-en}}] |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
[[ru:Цизальпийская Галлия (римская провинция)]] |
[[ru:Цизальпийская Галлия (римская провинция)]] |
||
[[sh:Cisalpinska Galija]] |
[[sh:Cisalpinska Galija]] |
||
[[sl:Cisalpska Galija]] |
|||
[[sr:Cisalpska Galija]] |
[[sr:Cisalpska Galija]] |
||
[[sv:Cisalpina Gallien]] |
[[sv:Cisalpina Gallien]] |
||
Версія за 14:37, 17 липня 2012
Цізальпійська Галлія (лат. Gallia Cisalpina) — провінція Римської республіки з центром в Медіолані, розташована між Альпами, Макрою, Апеннінами і Рубіконом. Також іменувалася Ближньої Галлією (лат. Gallia Citerior) або Галлія Тогата (лат. Gallia Togata), оскільки її мешканці, як і римляни носили тоги, на відміну від інших галлів.
До 222 до н. е. територія Римської держави розширилася на північ аж до річки Пад. Подальшому зміцненню римських позицій у цьому регіоні завадила Друга Пунічна війна, що розгорнулася здебільшого на півночі Італії. Після підписання миру з Карфагеном римляни продовжили експансію на північ. Військові дії тривали близько 30 років. За цей час було знищено декілька галльських і лігурійських племен, побудовані нові дороги і засновані такі укріплені пункти, як Аквілея, Болонья, Мутина, Парма. Безліч жителів було депортовано в південні області Італії, давно вірні Риму, в той час як звідти виводилися жителі для колоній на півночі.
Історично, Цізальпійська Галлія поділялася на дві частини: Ціспаданська Галлія (лат. Gallia Cispadana) (територія між ріками Рубікон і Пад) з центром у Мутині, завойована до Ганнібалової війни, і Транспаданська Галлія (лат. Gallia Transpadana) (між Падом і Альпами), з центром в Медіолані, що увійшла до складу Цізальпійської Галлії на півстоліття пізніше.
З часу Союзницької війни населення Ціспаданської Галлії отримало права римського громадянства, а Транспаданська — латинське право.
У 73 р. до н. е.. поблизу Мутіни військо Спартака завдало поразки легіону проконсула Цізальпійської Галлії Гая Кассія Лонгіна.
У 58 р. до н. е. проконсульство в Цізальпійській Галлії отримує Юлій Цезар. Він використав цю провінцію, як плацдарм для ведення війни в Трансальпійські Галлії. У ніч з 10 на 11 січня 49 р. до н. е. військо Цезаря перейшло Рубікон, поклавши початок громадянській війні. Після затвердження Цезаря в Римі жителі Трансальпійської Галлії отримали права римського громадянства.
Цізальпійська Галлія була об'єднана з Італією між 43 і 42 р. до н. е.. імператором Августом в рамках програми «італізаціі», висунутої другим тріумвіратом.
Посилання
- John Anthony Cramer: A Geographical and Historical Description of Ancient Italy, Band I, Oxford 1826, Ст. 40-110 (англ.)