Сподаренко Іван Васильович
| Сподаренко Іван Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 січня 1931 Стольне, Менський район, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
17 грудня 2009 (78 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналіст, політик |
| Галузь | журналістика[1] і політика[1] |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Знання мов | українська[1] |
| Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Національна спілка письменників України |
| Посада | народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4] |
| Партія | СПУ |
| У шлюбі з | Сподаренко Валентина Корніївна |
| Діти | син — Василь, дочки — Ірина та Наталка |
| Нагороди |
        |
| Сайт | spodarenko.openua.net/bio.php |
Іва́н Васи́льович Сподаре́нко (23 січня 1931, Стольне, Менський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР — 17 грудня 2009, Київ, Україна) — український журналіст і політик, член Спілки письменників України (з 1984 року). Член Ревізійної комісії КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р. Заслужений журналіст Української РСР (1991). Герой України (2006), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2006).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 23 січня 1931 в селі Стольному, Українська РСР, СРСР (тепер Менського району, Чернігівської області). Українець.
У 1957 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за фахом журналіст. Член КПРС з 1959 року.
- 1949—1950 — інструктор, літредактор, секретар редакції газети «Шлях перемоги» (селище Березна).
- 1950—1951 — старший піонервожатий Синявської середньої школи Чернігівської області.
- 1952—1953 — редактор управління прекліше РАТАУ, місто Київ.
- 1956—1960 — літпрацівник редакції газети «Червоний прапор», місто Рівне.
- 1960—1965 — кореспондент РАТАУ у Волинській області.
- 1965—1966 — заступник редактора газети «Радянська Волинь», місто Луцьк.
- 1966—1971 — редактор газети «Радянська Волинь», місто Луцьк.
- 1971—1973 — редактор газети «Зоря Полтавщини», місто Полтава.
- Листопад 1973—2002 — редактор, головний редактор редакції газети «Сільські Вісті».
Працював у редакціях газет «Шлях перемоги», «Червоний прапор», «Радянська Волинь», «Зоря Полтавщини».
Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від СПУ, № 5 в списку. На час виборів: головний редактор газети «Сільські вісті», безпартійний. Член фракції СПУ (з травня 2002). Голова підкомітету з питань міжнаціональних відносин Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002).
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від СПУ, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції СПУ (з квітня 2006). Голова підкомітету з питань міжнаціональних відносин Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з липня 2006).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 17 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з грудня 2007).
23 січня 2006 року указом Президента України В. Ющенка нагороджений званням Героя України.
Помер 17 грудня 2009 року після тяжкої тривалої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (23 січня 2006) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку журналістики, послідовне відстоювання принципів свободи слова, багаторічну активну громадсько-політичну діяльність[5]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (11 березня 2005) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, об'єктивне висвітлення суспільно-політичних, економічних процесів і проблем розвитку села та з нагоди 85-річчя заснування газети «Сільські вісті»[6]
- Заслужений журналіст Української РСР (29 січня 1991) — за заслуги у висвітленні питань політичного і соціально-економічного розвитку, активну журналістську діяльність[7]
- Нагороджений багатьма орденами та медалями Радянського Союзу, зокрема орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».
Контраверсії[ред. | ред. код]
- На думку ряду проросійських джерел[8][9][10][11][12][13][14][15][16] Іван Васильович був антисемітом.
- Присвоєння звання Герой України було негативно сприйнято деякими особами. Фрагмент відкритого листа президенту Ющенко проти звання героя України: Змушені нагадати, що газета «Сільські вісті», редакційна рада якої очолює Іван Сподаренко, опублікувала кілька десятків (!) Грубих антисемітських статей в стилі геббельсівської пропаганди, що ображають честь і гідність цілої нації. Чи не тому автор указу відзначив послідовність Івана Сподаренка у відстоюванні свободи слова, що той давав добро на подібні публікації? І не в тому чи угледів він його видатні особисті заслуги, що наш «герой» особисто поставив підпис під відверто антисемітських заявою, спрямованим проти «організованого єврейства» і опублікованим в журналі «Персонал плюс», добре відомому, причому не тільки в Україну, своєї неприхованою ксенофобією? Будемо сподіватися, що немає[17]
Відкритий лист проти присвоєння звання Герой України Івану Сподаренко підписали:
- Леонід Кравчук, перший Президент України;
- Петро Толочко, професор, доктор історичних наук, академік Національної академії наук України (НАН України);
- Д-р Володимир Малинкович, політолог і правозахисник;
- Ігор Коваленко, академік НАН України, професор;
- Борис Малиновський, професор, членкор НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державних премій;
- Володимир Ніколаєв, професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат держпремії СРСР;
- Євген Головаха, професор, доктор філософських наук;
- Ісаак Трахтенберг, професор, доктор медичних наук, академік АМН України, членкор НАН України, заслужений діяч науки і техніки України;
- Ілля Левітас, президент Ради національних товариств України;
- Олександр Коротко, поет;
- В. Коваль, професор, доктор технічних наук;
- Ніна Королюк, професор, доктор мистецтвознавства;
- Анатолій Лизогуб, доктор хімічних наук;
- Галина Стрижак, директор Будинку вчених НАН України.
Більшість із них відомі й іншими антиукраїнськими акціями.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ Указ Президента України № 60/2006 від 23 січня 2006 року «Про присвоєння І. Сподаренку звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України № 467/2005 від 11 березня 2005 року «Про відзначення державними нагородами України працівників редакції газети „Сільські вісті“, м. Київ». Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 31 січня 2012.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 674-XII від 29 січня 1991 року «Про відзначення працівників преси державними нагородами Української РСР»
- ↑ Ксенофоб и антисемит Сподаренко занял 17 место в списке пропрезидентского блока. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 18 листопада 2011.
- ↑ Иван Сподаренко: антисемит со стажем. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 18 листопада 2011.
- ↑ Герой обязан любить президента[недоступне посилання]
- ↑ СМЫЧКА. «Национальная озабоченность» или обыкновенный национал-социализм?. Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 18 листопада 2011.
- ↑ «Ты, падло жыдивське, забрав, б…дь, все, скотина!»… И другие кавалеры ордена Иуды. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 18 листопада 2011.
- ↑ Антисемит — или Герой Украины? Или — и то, и другое?. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 18 листопада 2011.
- ↑ Открытое письмо к украинской общественности. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 15 листопада 2011.
- ↑ Антисемитизм и ксенофобия в Украине, январь — июнь 2007: хроника преступлений на почве ненависти. Архів оригіналу за 01-12-2010. Процитовано 18-11-2011.
- ↑ Антисемитизм, ксенофобия и права национальных меньшинств в Украине: хроника. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 18 листопада 2011.
- ↑ Відкритий лист до української громадськості. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 15 листопада 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лідери України
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Открытое письмо к украинской общественности (рос.)
|
- Народились 23 січня
- Народились 1931
- Уродженці Менського району
- Померли 17 грудня
- Померли 2009
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київського університету
- Члени НСПУ
- Члени Соціалістичної партії України
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Герої України — кавалери ордена Держави
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Нагороджені грамотою Президії ВР УРСР
- Заслужені журналісти УРСР
- Українські журналісти
- Українські головні редактори
- Керівники Національної спілки журналістів України
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Кореспонденти РАТАУ