Співаков Володимир Теодорович

Співаков Володимир Теодорович
Основна інформація
Дата народження	12 вересня 1944(1944-09-12) (79 років)
Місце народження	Уфа, РРФСР, Башкирська АРСР, СРСР
Громадянство	СРСР і Росія
Професії	диригент, музикант, скрипаль, музичний педагог
Освіта	Центральна музична школа, Середня спеціальна музична школа Санкт-Петербурзької консерваторії імені Н. А. Римського-Корсаковаd і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструменти	скрипка
Жанри	класична музика
Нагороди	Орден Святого благовірного князя Данила Московськогоd Народний артист Дагестануd (2013) орден «За заслуги перед Республікою Башкортостан» Овація Q4375560? Золотий Остапd Артист ЮНЕСКО в ім'я миру
vladimirspivakov.ru
Файли у Вікісховищі

Володи́мир Теодо́рович Співако́в (нар. 12 вересня 1944, Уфа, Башкирія, РРФСР) — російський скрипаль та диригент, засновник і керівник оркестру «Віртуози Москви». Народний артист СРСР (1989), посол Доброї волі ЮНЕСКО (1998), «Артист Миру».

Життя і творчість

Народився в єврейській родині, де його батьки перебували в евакуації. По закінченні війни жив у Ленінграді. Вчився у спеціальній музичній школі при Ленінградській консерваторії, у 1962—1967 роках — в Московській консерваторії в класі Юрія Янкелевича. В 1960-ті роки став лауреатом міжнародних конкурсів: імені Лонг і Тібо (1965), імені Паганіні (1967), конкурсу в Монреалі (1969, перша премія) і Конкурсу імені Чайковського (1970, друга премія).

В 1979 заснував камерний оркестр «Віртуози Москви», яким керує донині. Дебютував як симфонічний диригент в 1979 з Чиказького симфонічного оркестру. В 1984 у отримав знаменний подарунок від Леонарда Бернстайна — його диригентську паличку.

В 1999—2003 очолював Російський національний оркестр. В наш час^[коли?] керує Національним філармонічним оркестром Росії.

Засновник (1989) і художній керівник Музичного фестивалю в Кольмарі, за музичну діяльність у Франції удостоєний Ордена Почесного легіону (2000). Засновник (2004) і художній керівник Московського міжнародного Дому музики.

В 1994 у заснував Міжнародний благодійний фонд Володимира Співакова, стипендіатами якого стали багато обдарованих юних музикантів.

Співакову присвячено кілька музичних творів, в тому числі «П'ять фрагментів до картин Ієроніма Босха» А. Г. Шнітке, симфонія «Тихое веяние» В. П. Артемова.

Нагороди

• Народний артист України (28 жовтня 1999) — за значний особистий внесок у розвиток музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність;

• орден «За заслуги» III ступеня (19 квітня 1997) — за вагомий особистий внесок у популяризацію світової музичної спадщини в Україні, активну благодійницьку діяльність;
• орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (12 вересня 2004) — за визначний особистий внесок у розвиток музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та з нагоди 60-річчя від дня народження;

Політична позиція

До президентських виборів 2012 року в Росії Володимир Співаков виступив з відеороликом на підтримку кандидата Володимира Путіна, закликаючи «не розгойдувати човен».

11 березня 2014 року підтримав Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму».

Водночас, після початку широкомасштабного вторгнення підтримав відкритий лист Марії Рев'якіної, що засудив новий етап агресії.

Реакції

11 травня 2014 року в Кембріджі (США), після концерту «Віртуозів Москви» під керівництвом Співакова, випускник Гарвардського університету, доктор наук Роман Торговицький піднявся на сцену і красномовно «віддячив» Співакова за те, що той підписав цей лист. 18 травня 2014 року перед Лінкольн-центром в Нью-Йорку, де повинен був відбутися концерт «Віртуозів Москви» Володимира Співакова, зібралося близько ста протестуючих, таких, що зажадали від нього як від одного з підписантів даного листа, «забиратися геть».

Див. також

• 5410 Співаков — астероїд, названий на честь диригента.

Посилання

• Персональний сайт [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.].