Співвідношення Релея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Співвідношення Релея (рос. соотношение Релея, англ. Rayleigh ratio) — величина (R), що характеризує інтенсивність розсіяння світла під кутом (θ). Вона визначається за рівнянням[1]:

R(θ) = Iθ r2/(I f V),

де Iθ — загальна інтенсивність розсіюваного під кутом θ світла, r — відстань від точки розсіяння, I — загальна інтенсивність падаючого світла, f — множник, який враховує явища поляризації, V — об'єм розсіяння.

Для розсіяння світла залежно від поляризації, f = 1 для вертикально поляризованого світла, f = cos2θ для горизонтально поляризованого світла and f = (1 + cos2θ)/2 для неполяризованого світла.

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • IUPAC. Compendium of Chemical Terminology, 2nd ed. (the «Gold Book»). Compiled by A. D. McNaught and A. Wilkinson. Blackwell Scientific Publications, Oxford (1997). XML on-line corrected version: http://goldbook.iupac.org [Архівовано 1 грудня 2019 у Wayback Machine.] (2006-) created by M. Nic, J. Jirat, B. Kosata; updates compiled by A. Jenkins. ISBN 0-9678550-9-8. doi:10.1351/goldbook.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IUPAC > Gold Book Rayleigh ratio. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 7 липня 2016.