Станкова
Село
 Координати 49°33′00″ пн. ш. 22°25′59″ сх. д. / 49.55000000002777227336991928° пн. ш. 22.43330000002777780° сх. д.Координати: 49°33′00″ пн. ш. 22°25′59″ сх. д. / 49.55000000002777227336991928° пн. ш. 22.43330000002777780° сх. д.
|
Станкова пол. Stańkowa) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, гміна Устрики-Долішні. Населення — 228 осіб (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Станкова знаходиться за 18 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 62 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 15 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.
Назва[ред. | ред. код]
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Жечкі (пол. Rzeczki).
Історія[ред. | ред. код]
На початку XV с ст. — власність Миколая Чешика. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. Село є одним з найдавніших у світі осередків добування нафти, копальні ропи нафтової існували тут вже в 1884 і спричинили приплив до села поляків. У 1890 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалось 97 будинків і 640 мешканців (411 греко-католиків, 210 римо-католиків і 40 юдеїв), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка.
На 01.01.1939 в селі було 1200 жителів, з них 890 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 220 поляків (працівники копальні нафти), 30 євреїв[2].
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — частину виселено на територію СРСР в 1945-1946 рр. та решту (758 осіб) в 1947 році під час Операції Вісла депортоване[5] на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 113 | 24 | 76 | 13 |
| Жінки | 115 | 27 | 61 | 27 |
| Разом | 228 | 51 | 137 | 40 |
Церква[ред. | ред. код]
У 1888 р. зведена дерев’яна церква Собору Пр. Богородиці, яка належала до парафії Завадка Ліського деканату Перемиської єпархії.[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44, 119.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 61
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станкова
- Stańkowa Dolna i Górna (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 212. (пол.)
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |