Степаненко Олександр Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Степаненко
Народився 6 червня 1873(1873-06-06)
Ярошів, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія
Помер 1924(1924)
Громадянство Російська імперія
 УНР
 УРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія Українська народна партія

Олександр Федорович Степаненко (6 червня 1873, с. Ярошів, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія — 1924, РРФСР) — політичний і громадський діяч, кооператор, член Української Центральної Ради.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Лубенському духовному училищі, Полтавській духовній семінарії, Харківському та Юр'євському ветеринарних інститутах. За фахом — ветеринарний лікар. Член Революційної Української Партії (з 1900), пізніше — співзасновник Української Народної Партії (1902), редактор популярної газети «Село» у Києві (1909—1911). Учасник ІІ Всеукраїнського студентського з'їзду (Львів, 1913).

На початку Української революції 1917—1921 років — член Київської губернської ради об'єднаних громадських організацій та її виконавчого комітету, член Української Центральної Ради (від кооперативних організації), один з лідерів Української Партії Соціалістів-Самостійників. Влітку 1917 року ряд газет опублікували на адресу О. Ф. Степаненка звинувачення у співпраці з «охранкою». Це викликало скандал — О. Ф. Степаненко був виключений із київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Спеціальна комісія УЦР дійшла висновку про неправдивість звинувачень. У грудні 1917 р. О. Ф. Степаненко був обраний секретарем фракції соціалістів-самостійників в УЦР. За Директорії відряджений до Відня як економічний радник УНР; 1922 повернувся в Україну, був висланий до Росії, де й помер.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]