Суб'єкти зовнішньої політики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зовнішня політика[ред. | ред. код]

Зовнішня політика — це важливий компонент міжнародних відносин. У науковій літературі зовнішня політика, як правило, визначається — як діяльність держав на міжнародній арені. Проте, це визначення зовнішньої політики далеко не повною мірою відображають реалії сучасного світу. Оскільки, в сучасному світі політичною діяльністю на міжнародній арені займаються держави. Однак, ця діяльність на міжнародній арені не вичерпується тільки діяльністю самих держав. Разом з державами на міжнародній арені політичною діяльністю займаються соціальні рухи, партії, громадські організації. Всі вони, займаються обміном інформацією, готують і укладають двосторонні та багатосторонні договори й угоди, сприяють розвитку одних процесів і блокування інших і т. д. Отже, зовнішня політика — це діяльність суб'єктів політики на міжнародній арені.

Зовнішня політика «як і будь-яка інша, на думку американського вченого Г. Моргентау, це боротьба» за владу, оскільки, державні діячі та народи зрештою прагнуть свободи, безпеки, процвітання або власне сили. Вони визначають свої цілі у вигляді релігійних, соціальних або філософських економічних ідеалів. Але кожен раз, вони прагнуть до досягнення своїх цілей методами міжнародної політики, і роблять вони це, борючись за владу. Боротьба за владу універсальна в часі та просторі, і це незаперечний факт історичного досвіду"[1].

Суб'єктами зовнішньої політики є[ред. | ред. код]

Держави, нації, народи, соціальні, класи, соціальні верстви, групи та інші спільності людей, а також політичні партії, рухи та громадські організації. Головними суб'єктами міжнародних відносин є національні держави, які об'єднуються у регіональні та міжнародні організації (ООН, НАТО, МВФ, та ін.)

Типи таких організаційних структур мають різну мету, різні правила гри та різні межі компетенції. Вони поділяються на :

  • всесвітні (ООН, МВФ) ;
  • регіональні (Європейський Союз, Рада Європи);

За рівнем суспільного розвитку :

  • високорозвинуті (наприклад, Канада, США та ін.);
  • середньорозвинуті (наприклад, Латинської Америки та країни Східної Європи);
  • слаборозвинуті, або бідні (наприклад, країни Африки та ін.);

Зовнішня політика ̶ явище багатогранне. Вона складається із сукупності цілого спектра різних зв'язків і взаємовідносин суб'єктів, суб'єктів та об'єктів політики ̶ економічних, культурних, науково-технічних, ідеологічних, дипломатичних, військових та інших[2].

Зовнішня політика формується під впливом багатьох факторів, таких як :

  • час;
  • конкретний стан обставин у світі, в певних регіонах;
  • розстановка класових сил;
  • ступінь інтеграції класових сил;
  • економічний, науково-технічний потенціали суб'єктів політики;
  • міра розвитку зв'язку між ними;
  • ступінь інтеграції.

У зовнішній політиці важливу роль відіграє зовнішньополітична діяльність держав. Зовнішня політика держав спирається на демографічний, військовий, економічний, науково-технічний потенціали країн.

Форми здійснення зовнішньої політики[ред. | ред. код]

  • встановлення дипломатичних відносин;
  • регулярного обміну інформацією з іншими партіями, державами, громадськими організаціями та рухами;
  • підготовка та укладення двосторонніх і багатосторонніх договорів з іншими партіями, державами, громадськими організаціями;
  • візити державних діячів різного рівня, політичних лідерів різного масштабу;
  • відкриття представництв при всесвітніх і регіональних міжнародних організаціях;
  • членство у всесвітніх і регіональних міжнародних організаціях;
  • співробітництво з дружніми закордонними громадськими організаціями та рухами політичними партіями;
  • блокування діяльності на міжнародній арені держав, громадських організацій, політичних партій, громадських організацій;
  • підготовка до війни;
  • забезпечення сприятливого зовнішньополітичних обставин для ведення війни частково;
  • боротьба за запобігання війни[3].

Висновки[ред. | ред. код]

Отже, в сучасних умовах в здійсненні зовнішньої політики важливу роль відіграють всесвітні, регіональні міжнародні організації та об'єднання, які мають спеціальні органи політичної діяльності на міжнародній арені. Такі організації та об'єднання створюють як держави, так і політичні партії, рухи.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Основні суб'єкти сучасних міжнародних відносин. www.ebk.net.ua. Процитовано 10 березня 2016.
  2. Політологія для вчителя. posibnyky.vntu.edu.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
  3. Бабкіна О.В., Горбатенко В.П. (2006). Політологія. с. 568 c.