Субфебрильна температура
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Субфебрилітет, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з липня 2021. |
Субфебрильна температура (Субфебрильна гарячка, Субфебрилітет) — підвищення температури тіла протягом тривалого часу в межах 37,2—38,0 °C. Спостерігається при багатьох захворюваннях, зокрема може свідчити про уповільнений запальний процес.
Субфебрильна температура може спостерігатися при багатьох хворобах. Зокрема при амебіазі, лямбліозі, ГРВІ, хронічному тонзиліті, пневмонії, туберкульозі[1], соматоформній вегетативній дисфункції серця та серцево-судинної системи, пієлонефриті, виразковому коліті, саркоїдозі, хвороби Крона, хвороби Віппла, гострому гепатиті, цитомегаловірусі, герпесі, псоріазі, токсоплазмозі, тифах, бруцельозі, також може бути спричинена паразитами, дисфункцією щитоподібної залози, вірусом Епштейна — Барр (мононуклеозом)[2].
Стійка субфебрильна температура часто спостерігається у жінок у період клімаксу[3].
Субфебрильна температура може бути єдиним проявом гіпертиреозу в його початкових стадіях.
Субфебрильна температура також спостерігається при термоневрозі, після отримання дози іонізуючого випромінювання величиною від 2 до 4 Гр.
Див. також[ред. | ред. код]
- Фебрильна температура
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Справочник по клинической хирургии / Под ред. проф. В. И. Стручкова. — М.: Медицина, 1967. — 520 с.
- ↑ Методы диагностики и значения симптомов. Популярный медицинский справочник. Клиника SUN. SUN Clinic. web.archive.org. 4 листопада 2007. Архів оригіналу за 4 листопада 2007. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Длительный субфебрилитет - Ревматология — всё о лечении ревматологических заболеваний. web.archive.org. 19 грудня 2007. Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 14 березня 2020.