Султан ібн Хаммуд
| Султан ібн Хаммуд | |
|---|---|
| араб. سلطان بن حمود | |
| Народився | 1870 |
| Помер | січень 1908 або 1908 |
| Країна |
 Саудівська Аравія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | арабська |
| Посада | емір |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Al Rashidd |
| Брати, сестри | Сауд ібн Хаммуд |
Султан ібн Хаммуд (араб. سلطان بن حمود بن عبيد الرشيد; нар. 1870 — 1908) — 10-й емір Джебель-Шаммара у 1907—1908 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Аль-Рашид. Онук Убайда, брата Абдаллаха ібн Алі, першого еміра з династії. Старший син Хаммуда. Народився 1870 року. Ймовірно брав участь у військових походах емірів Джебель-Шаммарів.
27 або 29 грудня 1906 року разом зі своїми братами Саудом і Фейсалом вбив еміра Мітаба, захопивши владу. Уряд Османської імперії розглядав його як узурпатора, визнавши еміром Сауда, брата Мітаба, що втік до Медини.
Султан призначив брата Сауда своїм спадкоємцем, а іншому братові — Фейсалу — передав в управління Ель-Джауф. За цим уклав союз з Мухаммадом бін Абдуллою Аль-Муханною, еміром Бурайди (в регіоні Ель-Касим) та Фейсалом аль-Дувейшем, шейхом клану мутаїр. Їх військо 24 вересня 1907 року зазнало поразки в битві біля Тарафії від саудитів на чолі із Абд ал-Азізом ібн Саудом. В результаті емір Султан остаточно відмовився від Ель-Касиму. Його подальші походи не приносили здобичі, внаслідок чого зростало невдоволення вояків й знаті.
У січні 1908 року він завантажив скарбницю на верблюдів і спробував втекти до Єгипту, але був перехоплений рідним братом Саудом, посаджений у в'язницю і незабаром задушений. Сауд став новим еміром Джебель-Шаммари.
Джерела[ред. | ред. код]
- Michael John Baran (1992). The Rashidi Amirate of Hayl: The rise, development and decline of a premodern Arabian principality (PhD thesis). University of Michigan
- Eveline J. van der Steen (2009). Tribal States in History: The Emirate of Ibn Rashid as a Case Study. Al Rafidan. 30: 120.