Сухопутні війська Уругваю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національні сухопутні війська Уругваю
Ejército Nacional de Uruguay
Належність Міністерство оборони Уругваю
Вид Збройні сили Уругваю
Тип Сухопутні війська
Вебсайт www2.ejercito.mil.uy

Національні сухопутні війська Уругваю (ісп. Ejército Nacional de Uruguay) є частиною Збройних Сил, чисельністю 14000 особового складу. Уругвайська армія має територіальний принцип формування, створену при участі французьких радників невдовзі після Першої світової війни. Частини розташовані по всій території країни і в більшості випадків мають кадрований склад. Основою Сухопутних військ є 4 територіальні дивізії, назви яких збігаються з назвами військових округів. В складі дивізій в сумі є 3 кавалерійські та 4 піхотні бригади, а також дивізійні частини: артилерійська група, інженерний батальйон, частини забезпечення.[1]

2003 року Уругвай мав понад 2 500 солдатів і 12 мирних місій Організації Об'єднаних Націй. Найбільш великі військові місії знаходяться в Демократичній Республіці Конго та на Гаїті. На півострові Синай знаходяться 85 військових.

Історія[ред. | ред. код]

У 1810 році почалася боротьба за незалежність від Іспанії. Хоча певний час здавалося стабільним, дрібні конфлікти тривали, і в 1816 році португальська армія вторглася з Бразилії. У 1825 році спалахнула Аргентино-бразильська війна, і в 1828 році вона здобула незалежність. У 1839 році спалахнула війна, яка кинула країну в хаос. У так званій Війні Потрійного Альянсу (1865—1870) Аргентина, Бразилія і Уругвай виступили проти Парагвая, який намагався створити «Великий Парагвай» та утвердити свій вплив зокрема і в Уругваї. Хоча союзники виграли війну, обидві сторони понесли важкі втрати.

В Уругваї запеклі зіткнення між «Бланко» і «Колорадо» продовжувалися до 1872 року, поки, нарешті, вони не прийшли до угоди про розмежування сфер впливу. Громадянська війна тривала після Великої війни, але країна стабілізувалася в 20 столітті . Після 1971 року у містах почалися озброєні виступи підпільної групи студентів, що прийняла назву «Тупамарос» (на ім'я Тупака Амару II, що очолив в Перу індіанське повстання проти іспанців в 1780—1783 роках). Тупамарос радикалізувалося, і для відновлення громадського порядку була введена армія. Державний переворот 1973 року ще більше зміцнив армію, яка взяла під контроль політику та розгромила Тупамарос. Військовий уряд закінчився в 1985 році, коли його було передано цивільному правлінню.

Миротворчі місії[ред. | ред. код]

2003 року Уругвай мав понад 2 500 солдатів і 12 мирних місій Організації Об'єднаних Націй. Найбільш великі військові місії знаходяться в Демократичній Республіці Конго та на Гаїті. На півострові Синай знаходяться 85 військових.

Структура[ред. | ред. код]

Основою Сухопутних військ є 4 територіальні дивізії, назви яких збігаються з назвами військових округів. В складі дивізій в сумі є 3 кавалерійські та 4 піхотні бригади, а також дивізійні частини: артилерійська група, інженерний батальйон, частини забезпечення.

Територіальні дивізії[ред. | ред. код]

  • 1 дивізія "Столиця":

Штаб дивізії - Монтевідео. Він має юрисдикцію над провінціями Монтевідео та Канелонес .

  • 1-ша артилерійська група
  • 5-та артилерійська група
  • 5-та піхотна бригада (резерв)

1-й піхотний батальйон 2-й піхотний батальйон 3-й піхотний батальйон

  • 1-ша бригада зв'язку (резерв)
    • 1-й батальйон зв'язку
    • 2-й батальйон зв'язку
  • 3-тя кавалерійська бригада
    • 1-й кавалерійський полк (резервний)
    • 4-й кавалерійський полк
    • 9-й кавалерійський полк
  • 14-й піхотний батальйон Канелонес
  • 6-й кавалерійський полк у Канелонесі
  • 1-а повітряна артилерійська група Канелонес
  • 2-й дивізія «Захід»:

Штаб дивізії - Сан-Хосе. Він має юрисдикцію над департаментами Дуласно , Флорес , Флорида , Сан-Хосе , Колонія та Соріано .

  • 2-га артилерійська група у Флоресі
  • 2-й інженерний батальйон Флорида
  • 2-га піхотна бригада Колонія
    • 4-й піхотний батальйон Колонія
    • 5-й піхотний батальйон Соріано
  • 2-й кавалерійський полк у повіті Дуражно
  • окрема рота в провінції Дуразно
  • 3-й дивізія «Північ»:

Штаб дивізії - Такуаренбо. Він має юрисдикцію над провінціями Такуарембур , Рібера , Ріо-Негро , Пайсанду , Сальто та Артіхас .

  • 3-тя артилерійська група в Такуаренборзі
  • 3-й інженерний батальйон у Такуаренборзі
  • 1-ша кавалерійська бригада в Рібері
    • 3-й кавалерійський полк у Рібері
    • 5-й кавалерійський полк у Такуаренборзі
  • 10-й кавалерійський полк в Артіхасі

окремі підрозділи у Ribera

  • Група ескадрильї Bela Union в Артіхасі
  • 3-тя піхотна бригада в Сальто
    • 7-й піхотний батальйон у Сальто
    • 8-й піхотний батальйон, Пайсанду
    • 9-й піхотний батальйон Ріо-Негро
  • 4-й дивізія «Схід»:

Штаб дивізії - Равальєха. Він має юрисдикцію над провінціями Лаваллеха , Мальдонадо , Роча , Траінта-і-Торрес і Серро-Ларго .

  • 4-та артилерійська група в провінції Лаваллеха
  • 4-й інженерний батальйон у Мальдонадо
  • 4-та піхотна бригада, провінція Лаваллеха
    • 10-й піхотний батальйон у Трейнта-і-Торрес
    • 11-й піхотний батальйон провінції Лаваллеха
    • 12-й піхотний батальйон у повіті Роча
  • 2-га кавалерійська бригада в Серро Ларго
    • 7-й кавалерійський полк
    • 8-й кавалерійський полк
  • окремі підрозділи у Санта-Клара де Орімар

Резервні з'єднання[ред. | ред. код]

Армійська резервна дивізія (Unidades y Grandes Unidades de la Reserva de Ejército)

  • 5-а піхотна бригада
  • 1-а інженерна бригада
  • 1 бригада зв'язку
  • 1-й кавалерійський полк
  • армійський артилерійський корпус

Окремі частини[ред. | ред. код]

  • 14-й парашутно-піхотний батальйон (Batalón de Infantería Paracaidista Nro 14)
  • Антитерористичний підрозділ "Ескорпіон" (Unidad Antiterrorista "Escorpión")
  • Загін командос «Генерал Артігас» (Commandos «Gral. Artigas»)
  • 3 роти парашутистів (Companías Paracaidistas "Fantasmas")

Техніка та озброєння[ред. | ред. код]

На озброєнні Сухопутних військ знаходяться:

Бронетехніка[ред. | ред. код]

Танки[ред. | ред. код]

Легка бронетехніка[ред. | ред. код]

  • БМП-1 15 шт бойова машина піхоти,
  • OT-64 SKOT 100 шт, бронетранспортер для перевезення військ, Чехословаччина — Польща,
  • Condor UR-425 55 шт броньовані автомобілі для перевезення військ, Німеччина,
  • EE-09 Cascavel 15 шт Автомобіль середнього розміру, Бразилія США,
  • M113 24 шт броньовані транспортери для перевезення військ, США,
  • EE-3 Jararaca 16 шт легкий броньований автомобіль, Бразилія,
  • AVGP 148 шт броньовані автомобілі для перевезення військ (44 Cougars, пізніше придбано 98 Grizzly та 5 Huskie), Швейцарія-Канада,
  • ГАЗ-3937 «Водник» 48 шт броньовик

Стрілецька зброя[ред. | ред. код]

Пістолети[ред. | ред. код]

Пістолети-кулемети[ред. | ред. код]

Рушниці[ред. | ред. код]

Штурмові гвинтівки[ред. | ред. код]

Кулемети[ред. | ред. код]

Снайперські гвинтівки[ред. | ред. код]

Артилерія[ред. | ред. код]

Самохідна артилерія[ред. | ред. код]

Гранатомети[ред. | ред. код]

Міномети[ред. | ред. код]

Протитанкова зброя[ред. | ред. код]

Зенітна артилерія[ред. | ред. код]

Гаубиця[ред. | ред. код]

Знаки розрізнення[ред. | ред. код]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2014. Процитовано 30 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухопутні війська Уругваю
Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Прапор Уругвайу Це незавершена стаття про Уругвай.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сухопутні_війська_Уругваю&oldid=41047040