Таганрозький краєзнавчий музей
Таганрозький краєзнавчий музей  | |
|---|---|
 | |
| 47°12′48″ пн. ш. 38°55′41″ сх. д. / 47.213472° пн. ш. 38.928194° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Росія |
| Розташування |
Таганрог, Росія |
| Адреса | вул. Фрунзе, 41 |
| Засновано | 1898 рік |
| Куратор | Таганрозький державний літературний і історико-архітектурний музей-заповідник |
| Сайт | museum.ru/m852 |
  Таганрозький краєзнавчий музей (Росія) | |
 | |
Таганрозький краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у місті Таганрог, розташований за адресою: вулиця Фрунзе, 41[1]в колишньому будинку М. Д. Алферакі. Заснований у 1898 році. Музей є філією Таганрозького державного літературного і історико-архітектурного музею-заповідника.
Історія[ред. | ред. код]
Біля витоків створенню музею стояли Антон Павлович Чехов, Павло Федорович Іорданов, Ахіллес Миколайович Алферакі, брати Олександр ти Михайло Міллери та інші.
Добре було б розмістити музей в булинку, колишньому Алферакі…
— писав А. П. Чехов.
В пору письменника ця будівля вже належала місту і в ній розміщувався Клуб комерційних зборів. Дії розповідей «Маска», «Іонич» розвертались на фоні інтер'єрів цього будинку. За активної участі Чехова було зібрано експонати для художнього відділу музею, чинив він і фінансову допомогу.
Сам будинок був збудований у 1848 році за проектом архітектора А. І. Штакеншнейдера для Миколи Дмитровича Алферакі.
В 1927 році збулось побажання письменника, і музей з будівлі колишньої міської Управи переїхав до Палацу.
Була в історії міського краєзнавчого музею і довга смуга, іменована капітально-відновлювальними роботами. Музей закрили на ремонт у 1966 році, а завершили його до листопадових свят 1971 року. За цей час зникли стельові розписи, прекрасні кольорові плафони на біблійні сюжети, в багатьох місцях прибрали художню ліпнину, забрали в запасники дзеркала і скульптури. Інтер'єр залів зовсім змінився. Стиль 70-х відрізнявся художнім мінімалізмом і великою кількістю виробничої тематики[2].
Експозиція[ред. | ред. код]
Нині діюча експозиція була створена в 1995—1996 роках. Автором художнього проекту є Петро Андрійович Ібалаков.
В 13-ти залах музею розмістилась історико-краєзнавча експозиція, розповідаюча про історію північно-східного Приазов'я і міста Таганрога з стародавніх часів до початку 21 століття.
Найбільшу цікавість представляють:
- комплекс поховання аланської цариці-жриці (1 століття);
- матеріали про заселення краю (8—18 століття);
- про заснування Троїцька на Таган-Розі Петром І;
- про останні дні життя імператора Олександра Павловича;
- про сімейство Алферакі і таке інше.
В двосвітному залі Палацу, де бували М. П. Мусоргський, С. І. Танєєв, С. В. Рахманінов, Аліса Барбі, в теперішній час проводяться концерти камерної, духової музики муніципальних колективів Таганрога з участю солістів з музичних театрів і філармоній Москви, Санкт-Петербурга, і Ростова-на-Дону, а також міські урочисті святкові вечори.
Галерея[ред. | ред. код]
|
|
|
|
зала старожитностей
|
Степи Приазов'я в епоху середньовіччя
|
Фрагмент експозиції залу
«Заселення північно-східного Приазов'я» |
Зал «Таганрог в епоху Петра І»
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Деякі джерела вказують адресу музею: пров. Глушко, 13. Будинок стоїть на розі вул. Фрунзе і провулку Глушко.
- ↑ Пам'ятники Дону(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Путівник по музею присвячений 110-річчю заснування музею. 2008.