Тадеуш Котарбінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Котарбінський
пол. Tadeusz Kotarbiński
Народився 31 березня 1886(1886-03-31)[1][2][…]
Варшава, Російська імперія[1]
Помер 3 жовтня 1981(1981-10-03)[1][2][…] (95 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Поховання Військові Повонзки
Країна  Республіка Польща
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Казімеж Твардовський[4]
Відомі учні Tadeusz Krońskid, Henryk Greniewskid[4], Klemens Szaniawskid[4] і Aleksander Wundheilerd[5]
Знання мов польська[2]
Заклад Варшавський університет
Членство Польська академія наук[6], Łódzkie Towarzystwo Naukowed, Польська академія знань, Варшавське наукове товариство, Płock Scientific Societyd, Російська академія наук і Сербська академія наук і мистецтв
Посада Q105978025? і Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[7]
У шлюбі з Janina Kotarbińskad[8]
Нагороди
орден Прапор Праці 1 ступеня командор ордена Почесного легіону орден «Будівельників Народної Польщі» Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Odznaka tytułu honorowego „Zasłużony Nauczyciel PRL” медаль «10-річчя Народної Польщі» Медаль Комісії народної освіти Польщі

почесний доктор[d]

Таде́уш Мар'я́н Котарбі́ньський (пол. Tadeusz Marian Kotarbiński; 31 березня 1886, Варшава — 3 жовтня 1981, там само) — польський філософ і логік, видатний представник Львівсько-варшавської філософської школи, учень Казімежа Твардовського. В історію філософської думки увійшов як впливовий польський мислитель другої половини XX ст. та представник польського антиірраціоналізму.

Займався в першу чергу проблемами теорії пізнання та формальної логіки. Розвив вчення про праксеологію — теорію ефективної колективної дії.

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з католицької родини. Батько, Мілош Котарбіньський — професор і директор школи пластичних мистецтв, художник-маляр і композитор; мати, Ванда Котарбіньська (Косковська) — піаністка. Тадеуш навчався в класичній гуманітарній гімназії у Варшаві, але через участь у політичному страйку 1905 року був змушений здавати екзаменаційні іспити екстерном — у російській гімназії в міста Пярну (Естонія).

Іноземний член Британської академії, АН СРСР, АН Болгарії, Сербії, Монголії, Фінського наукового товариства.

Доктор honoris causa Оксфордського університету, університету Флоренції, Вільного Брюссельського університету, Яґеллонського університету у Кракові, університетів Лодзі та Братислави.

Відзначений польськими урядовими нагородами.

Котарбінський був найвидатнішим представником і пропагандистом науки про ефективну дію, яка називається праксеологією — близьким родичем праксеології. Праксеологія відрізняється від праксеології головним чином своїми більш філософськими (на відміну від пов'язаних з економікою) цілями[9]. Науковці вважають праці Котарбінського з праксеології найбільш систематичним викладом основ цієї науки, зокрема в його «Traktat o dobrej robocie» (укр. «Трактат про добру роботу») і, певною мірою, в його попередній публікації під назвою «Szkice praktyczne» (укр. «Нариси про практику»)[10].

Головні праці[ред. | ред. код]

Надгробок Тадеуша Котарбінського на цвинтарі Військові Повонзки у Варшаві
  • Elementy teorii poznania, logiki formalnej i metodologii naukowej. — Lwów (1929) (пол.)
  • Traktat o dobrej robocie. Warszawa (1955) // «переклади»: Praxiology (1965) (англ.) Praxiologie (1966) (нім.); Трактат о хорошей работе. (1975) (рос.)
  • Wykady z dziejów logiki. (1957) (пол.) // Leçons sur l'histoire de la logique. (1964) (фр.)
  • Gnosiology. The Scientific Approach to the Theory of Knowledge, Warszawa-Oxford (1966) (англ.)

Окремі твори в інтернеті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11898764X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. https://philpapers.org/archive/WYBITS-2.pdf
  6. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=KOTARBI%C5%83SKI,%20Tadeusz%20
  7. https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000053822&find_code=SYS&local_base=ARS10
  8. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-52869-4_14
  9. Piotr Tomasz Makowski Tadeusz Kotarbiński's Action Theory — Reinterpertive Studies. — New York: Palgrave Macmillan, 2017. — 253 p. — ISBN 978-3-319-40051-8. (англ.)
  10. Oskar Lange, Antoni Banasiński Optimal Decisions: Principles of Programming. — Oxford: Pergamon Press, 1971. — 292 p. — ISBN 978-1-4831-4896-0. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Комаха Л. Г. Тадеуш Котарбіньський як засновник праксеології. / Л. Г. Комаха // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. Наук. праць / Гол. Ред. В. В. Лях. — Вип.25. – К.: Український центр духовної культури, 2001. — С. 103—111.
  • Котарбиньский Т. Задачи праксеологии // Котарбиньский Т. Избранные произведения / Котарбиньский Т. — М.: Издательство иностранной литературы, 1963. — С. 775–888. (рос.)
  • Meyers Enzyklopedisches Lexikon. 9. Aufl., Bd. 14. — S. 272. (нім.)
  • Храмов В. О. Наукова спадщина Т. Котарбіньського. (До 100-річчя з дня народження мислення) / В. О. Храмов // Філософська думка. — № 1. — 1987. — С. 78—85.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]