Таке Іонеску

	Таке Іонеску; рум. Take Ionescu
	Таке Іонеску
Прапор	Прем'єр-міністр Румунії
17 грудня 1921 — 19 січня 1922
Попередник:	Александру Авереску
Спадкоємець:	Йонел Братіану
Прапор	Міністр закордонних справ Румунії
13 червня 1920 — 16 грудня 1921
Попередник:	Дуіліу Замфіреску
Спадкоємець:	Ґеорґе Деруссі
Народження:	13 (25) жовтня 1858; Плоєшті, Волощина
Смерть:	21 червня 1922 (63 роки); Рим, Італія
Причина смерті:	черевний тиф
Поховання:	Sinaia Monasteryd
Країна:	Румунія
Освіта:	Паризький університет
Партія:	Національна ліберальна партія (Румунія)
Автограф:	Файл:Semnătura lui Take Ionescu — 1908.PNG
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іонеску.

Таке Іонеску (рум. Take Ionescu; *25 жовтня 1858, Плоєшті, Волощина — †2 червня 1922, Рим) — румунський державний діяч. Прем'єр-міністр; міністр у справах релігії та народної освіти; міністр фінансів; міністр внутрішніх справ; міністр закордонних справ Румунії.

Лідер Демократично-Консервативної партії.

Також журналіст, письменник, юрист.

Біографія[ред. | ред. код]

Вважається представником політичних ідей румунського середнього класу в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Його політична кар'єра розпочалася зі вступу в Національно-ліберальну і Консервативну партії в 1891. Після 1908 створив свою власну Демократично-консервативну партію.

З 1891 по 1895 і з 11 квітня 1899 по 7 липня 1901 Іонеску обіймав пост міністра у справах релігії і народної освіти. У 1901 — міністр фінансів, з 22 грудня 1904 до 11 березня 1907 і з 14 жовтня 1910 по 31 грудня 1913 — міністр внутрішніх справ.

Після Першої світової війни Іонеску займав пост міністра закордонних справ в уряді генерала Авереску (Народна партія).

18 грудня 1921 Іонеску призначений королем Фердинандом I прем'єр-міністром Румунії. Проте, цю посаду він займав лише місяць, до 19 січня 1922.

Помер 2 червня 1922 внаслідок черевного тифу в Римі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Першою дружиною Іонеску була англійка Елізабет Річардс. Вдруге він одружився з польською принцесою Адіною.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Argetoianu, Constantin, Memorii: pentru cei de mâine — amintiri din vremea celor de ieri, Volumele 1-11, Editura Machiavelli, București, 1995—2008
Bărbulescu, Mihai, Deletant, Dennis, Hitchins, Keith, Papacostea, Șerban, Teodor, Pompiliu, Istoria României, Editura Enciclopedică, București, 1998, ISBN 973-45-0244-1
Berindei, Dan, Portrete istorice ale românilor. Domni, regi, eroi, cărturari, oameni politici, literați, Editura Compania, București, 2009
Diamandi, Sterie, Galeria oamenilor politici, București, 1934
Duca, George I, Cronica unui român în veacul XX, vol. I—II, Jon Dumitru Verlag, München, 1984
Duca, Ion G., Amintiri politice, volumul I—III, Jon Dumitru Verlag, München, 1981—1982
Gane, Constantin, P. P. Carp și locul său în istoria politică a țării, vol. I—II, Editura ziarului «Universul», București, 1936
Ionescu, Take, Corespondența cu Adina: 1917—1921, Editura Ardealul, Târgu-Mureș, 2010
Ionescu, Take, Amintiri — Discursuri pentru România, Editura Fundației PRO, București, 2005
Iordache, Anastasie, Take Ionescu, Editura UNIVERSAL DALSI, București, 2008,
Iorga, Nicolae, Memorii, vol. 1-7, Editura Națională «Ciornei», București, 1931—1939
Iorga, Nicolae, Supt trei regi, f.d.e., București, 1932
Maiorescu, Titu, Discursuri parlamentare cu priviri asupra desvoltării politice a României sub domnia lui Carol I. Volumul 4: 1888—1895, Editura Librăriei Socec & Comp, București, 1904
Maiorescu, Titu, Discursuri parlamentare cu priviri asupra desvoltării politice a României sub domnia lui Carol I, Volumul 5: 1895—1899, Editura «Minerva» București, 1915
Marghiloman, Alexandru, Note politice 1897—1924, vol. 1-4, Institutul de Arte Grafice «Eminescu», București, 1927
Maria, Regina României, Însemnări zilnice, vol. I—VII, Editura Albatros, București, 1996—2013
Nicolescu Nicolae C., Enciclopedia șefilor de guvern ai României (1862—2006), Editura Meronia, București, 2006, pp 192–194
Nistor, Ion I., Istoria românilor, vol. II, Editura Biblioteca Bucureștilor, București, 2003
Petrașcu, Nicolae, Take Ionescu în «Icoane de lumină», vol. 4, Editura Casei Școalelor, București, 1941, pp105–116
Rosetti, Dimitrie R., Dicționarul contimporanilor, Editura Lito-Tipografiei «Populara», București, 1897
Scurtu Ioan, Alexandrescu Ion, Bulei Ion, Mamina Ion, Enciclopedia de istorie a României, Editura Meronia, București, 2001
Seișanu, Romulus, Take Ionescu — Viața și opera sa, Editura Universul, București , 1930
Stahl, Henri, Schițe parlamentare, Editura «Naționala» S. Ciornei, București, f.a.
Stoica, Stan, Vasile Mărculeț, George Marcu ș.a., Dicționar biografic de istorie a României, Editura Meronia, București, 2008, ISBN 978-973-7839-39-8
Vaida Voevod, Alexandru, Memorii, vol. 1-4, Editura Dacia, Cluj, 1994—1998
Xeni, Constantin, Take Ionescu — 1858—1922, Editura Universul, București, 19?
xxx, Dicționar Enciclopedic, vol.III, H-K, Editura Enciclopedică, București, 1999, ISBN 973-45-0350-2
xxx, Enciclopedia Britanica, vol 8, Editura Litera, Chișinău, 2010

Джерела[ред. | ред. код]

Un om politic european: Dumitru (Take) Ionescu^{[недоступне посилання з червня 2019]}, 2 iunie 2007, Mircea Dumitriu, România liberă
O vorba a lui Take Ionescu^{[недоступне посилання]}, 30 septembrie 2005, Ion Cristoiu, Jurnalul Național
Casa din București a lui Take Ionescu^{[недоступне посилання]}, 15 mai 2008, Simina Stan, Jurnalul Național
Take Ionescu, «politicianul gură de aur al României» [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.], Stan Mircea Flavius, Historia
Take Ionescu, «oracolul nădejdilor» [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.], 30 iulie 2008, Ion Mitican, Ziarul Lumina
Mausoleul lui Take Ionescu [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 24 august 2009, CrestinOrtodox.ro