Тамар Івері
| Тамар Івері | |
|---|---|
| груз. თამარ ივერი | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Tamar Javakhishvili |
| Дата народження | 8 вересня 1971 (52 роки) |
| Місце народження | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] |
| Громадянство | Грузія |
| Національність | грузинка |
| Професія | оперна співачка |
| Освіта | Тбіліська консерваторія |
| Праця в операх | Віденська державна опера, Королівський театр Ковент-Гарден, Ла Скала, Метрополітен-опера |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Псевдоніми | Тамар Івері |
| Нагороди | Австрійська медаль Еберхарда Вехтера[de] |
| Премії |
Перша премія (гран-прі) Міжнародного конкурсу вокалістів імені Моцарта в Зальцбурзі[de] Національна премія імені Мемеда Абашідзе (Грузія) |
| Батько | Avtandil Javakhishvilid |
| tamariveri.com | |
Тама́р Івері́ (справжнє ім'я: Тамар Джавахішвілі; груз. თამარ ივერი; *8 вересня 1971) — грузинська оперна співачка (сопрано).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 8 вересня 1971 року у Тбілісі, у родині оперного співака Автанділа Джавахішвілі (баритон), який став її першим викладачем.
Дід по батькові, Вано Джавахішвілі, був відомим журналістом. Репресований радянською владою і висланий, разом з дружиною та двома синами — Автанділом та Язоном, у Казахстан.
Виросла в театральному середовищі. З чотирьох років співала в дитячому хорі. Грала на фортепіано.
Про своє захоплення оперою згадувала таке:
«... одного разу тато поставив мені запис. Джоан Сазерленд виконувала арію «Casta diva»[it] з «Норми». Є багато хороших співачок, і арія ця знаменита завжди і всюди звучить, її люблять мільйони — але те виконання, той момент слухання я не забуду ніколи. Я була зачарована, зачарована. Мене цей запис змінив. Назавжди. Моя доля вирішилася. Я запитала у тата: «Через скільки часу я зможу так співати?» Він сказав, що треба багато часу і праці. Я запитала: «Три місяці вистачить?». Тато сказав, що три місяці — мало, але можна спробувати, якщо я буду наполегливо працювати. І ми почали займатися. Я намагалася з усіх сил. Через три місяці я заспівала арію Норми. І — майже нічого не вийшло. Це було сиро, слабо. Недосконало. І тато сказав: «Мистецтво опери не всіх пускає в свої кордони. І не всі можуть, хочуть залишитися в цьому мистецтві. Ти можеш. Я хотів показати тобі, що шлях до вершин важкий. Може, років через п'ятнадцять ти заспіваєш цю арію так, як треба». І я насправді через п'ятнадцять років заспівала арію «Casta Diva». У концерті, який я присвятила пам'яті тата. Нервувала жахливо, не зовсім впоралася...[2]». Оригінальний текст (рос.)«...однажды папа поставил мне запись. Джоан Сазерленд исполняла арию «Casta diva» из «Нормы». Есть много хороших певиц, и ария эта знаменитая всегда и всюду звучит, ее любят миллионы — но то исполнение, тот момент слушания я не забуду никогда. Я была очарована, околдована. Меня эта запись изменила. Навсегда. Моя судьба решилась. Я спросила у папы: «Через сколько времени я смогу так петь?» Он сказал, что надо много времени и труда. Я спросила: «Три месяца хватит?». Папа сказал, что три месяца — мало, но можно попробовать, если я буду упорно работать. И мы начали заниматься. Я старалась изо всех сил. Через три месяца я спела арию Нормы. И — почти ничего не вышло. Это было сыро, слабо. Несовесовершенно. И папа сказал: «Искусство оперы не всех пускает в свои границы. И не все могут, хотят остаться в этом искусстве. Ты можешь. Я хотел показать тебе, что путь к вершинам труден. Может, лет через пятнадцать ты споешь эту арию так, как надо». И я на самом деле через пятнадцать лет спела арию «Casta Diva». В концерте, который я посвятила памяти папы. Нервничала ужасно, не совсем справилась...».
Навчалася вокалу в Тбіліській консерваторії. На третьому курсі отримала роль сестри Абесалома в опері «Абесалом і Етері»[ka] Батумського оперного театру[ka].
У травні 1998 року в Тбілісі виконала свою першу сольну партію Дездемони в опері «Отелло», де співала разом з ісландським тенором Крістіаном Йоханссоном та італійським баритоном Ренато Брузоном[it]. Того ж року — отримала другий приз на Міжнародному конкурсі імені Джузеппе Верді «Voci Verdiane Competition» у Буссето.
Мстислав Ростропович запросив співачку на фестиваль у Франції.
У 1999 році отримала першу премію (гран-прі) Міжнародного конкурсу вокалістів імені Моцарта в Зальцбурзі[de], де познайомилася з Іляною Котрубаш, яка відтоді стала наставницею Тамар.
Лавреатка австрійської медалі Еберхарда Вехтера[de] (за виконання ролі Тетяни у опері «Євгеній Онєгін» на сцені Віденської державної опери) і Національної премії імені Мемеда Абашідзе (Грузія).
Виконує провідні партії сопранного репертуару в найбільших оперних театрах світу. Виступала в Віденській державній опері, Королівському театрі в Ковент-Гардені, Ла Скала, Метрополітен-опера, на Веронській арені та в оперних театрах Берліна, Парижа, Токіо, Цюриха, Мюнхена, Копенгагена, Тулузи та багатьох інших.
Працювала з такими диригентами, як Лорін Маазель, Колін Девіс, Даніель Баренбойм, Рікардо Муті, Сейдзі Одзава, Джеймс Лівайн, Маріс Янсонс, Антоніо Паппано та Фабіо Луїзі.
У 2014 році опинилася в центрі скандалу через некоректний коментар, що з'явилися на її сторінці в мережі Facebook на адресу геїв. Через це Австралійська опера[en] розірвала контракт зі співачкою. Тамар Івері мала виступити в постановці «Отелло»[3].
Репертуар[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
| Тамар Івері у ролі Дездемони (опера «Отелло») | |
|
1 дія |
|
|
3 дія |
|
|
4 дія |
- Амелія у опері «Сімон Бокканегра»
- Вітеллія в «Милосерді Тіта»
- Дездемона в «Отелло»
- Донна Анна в «Дон Жуані»
- Єлизавета в «Дон Карлосі»
- Леонора в «Трубадурі»
- Лукреція Контаріні в «Двох Фоскарі»[it]
- Лю в «Турандоті»
- Маргарита у «Фаусті»
- Мімі в «Богемі»
- Недда в «Паяцах»
- Сестра Анжеліка у однойменній опері
- Татьяна в «Євгенію Онєгіну»
- Фйорділіджі в «Так чинять усі»
- Флорія Тоска у «То́сці»
Сценічний псевдонім[ред. | ред. код]
Вибір сценічного псевдоніма «Івері» пояснила так:
«Я почала виступати на сцені, брала участь в міжнародних конкурсах, виходила до різної публіки — і дуже часто моє прізвище вимовляли неправильно. І я стала Івері. Іверія — це Грузія. Івері — грузинка...[2]». Оригінальний текст (рос.)«Я начала выступать на сцене, участвовала в международных конкурсах, выходила к разной публике — и очень часто мою фамилию произносили неправильно. И я стала Ивери. Иверия — это Грузия. Ивери — грузинка...».
|
|
|
Родина[ред. | ред. код]
Мама двійнят — хлопчика і дівчинки.
Чоловік — Рауль — колишній борець, чемпіон Тоскани і Відня. Після травми — залишив професію.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Carnegie Hall linked open data — 2017.
- ↑ а б Шейхатович Інна. Тамар, дочка Автанділа / інтерв'ю // Israeli culture. — 2017. — 3 березня. (рос.)
- ↑ Нг Девід. Тамар Івері, оперне сопрано, звільнили через зауваження про геїв [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Los Angeles Times. — 2014. — 24 червня. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Тамар Івері у Facebook
- Тамар Івері в Instagram
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографія [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Про Тамар Івері на офіційному сайті співачки. (англ.)
- Івері Тамар, сопрано [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // Про Тамар Івері на офіційному сайті Ізраїльської опери. (англ.)
- Курманова Данара. Тамар Івері: «Музика – моє життя!» / інтерв'ю // Надежда (ЗМІ Казахстану). — 2016. — 25 січня. (рос.)
- Шейхатович Інна. Тамар, дочка Автанділа [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] / інтерв'ю // Israeli culture. — 2017. — 3 березня. (рос.)
- Нг Девід. Тамар Івері, оперне сопрано, звільнили через зауваження про геїв [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Los Angeles Times. — 2014. — 24 червня. (англ.)
|
