Таратута Віктор Костянтинович
| Таратута Віктор Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
квітень 1881 Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
13 травня 1926 (45 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія |
Віктор Костянтинович Таратута (квітень 1881, Єлисаветград , Херсонської губернії, Російська імперія — 13 травня 1926, Москва, СРСР) — російський професійний революціонер, журналіст, радянський державний діяч.
Життєпис[ред. | ред. код]
Член РСДРП(б) від 1898 року, кандидат в члени ЦК РСДРП (1907—1911). Партійний псевдонім — «Віктор».
Закінчив Одеське ремісниче училище.
Учасник Кавказької обласної конференції в Тифлісі в листопаді 1904 року, делегат від Батума.
Делегат 4-го (1906), 5-го (1907) з'їздів партії, на 5-му Лондонському з'їзді за клопотанням Леніна обраний кандидатом у члени ЦК РСДРП і введений до складу Більшовицького центру[ru]. Делегат 5-ї (загальноросійської) конференції РСДРП (1908).
Меблевий фабрикант Микола Шміт[ru], який був спонсором більшовиків, помер у Бутирській в'язниці 13 лютого 1907 року і залишив велику спадщину. Спадок залишився сестрам Шміта — Катерині і Єлизаветі. Ленін виділив двох надійних більшовиків, щоб вони домоглися одруження з сестрами Шміт. Одним з них був Віктор Таратута, він одружився з Єлизаветою і здразу ж умовив віддати більшовикам всі свої гроші[1].
Протягом 1909—1919 років — в еміграції у Франції, з 1917 року член Французької соціалістичної партії.
Від 1919 року в Москві: керуючий справами ВРНГ СРСР[ru], секретар Комінтерну. Потім, у 1921—1924 роках, голова правління тресту «Моссукно». Від 1924 року — голова правління Банку для зовнішньої торгівлі СРСР.
Похований на Новодівичому кладовищі.[2]
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина — Єлизавета Павлівна Шміт (1887—1937), членкиня РСДРП від 1905 року, сестра М. П. Шміта.
- Діти: Ніна (1908—1967), Микола (1915—1994), Лідія (1917—1999).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Млечин Л. Соблазнитель России Журнал «Огонёк» № 13 от 03.04.2017, стр. 26.
- ↑ Объекты культурного наследия. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 липня 2020.
Література[ред. | ред. код]
Таратута Виктор Константинович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- [1]
- http://www.knowbysight.info/TTT/05446.asp
- http://mosarchiv.mos.ru/images/Putevoditel-TsMAMLS/Putevoditel_TzMAMLS.pdf
- Спадщина Миколи Шмідта, або Узи Гіменея на службі революції
