Тартуський художній музей
Тартуський художній музей  | |
|---|---|
| Tartu Kunstimuuseum/Tartmus[1] | |
 | |
| 58°22′50″ пн. ш. 26°43′27″ сх. д. / 58.380775000028° пн. ш. 26.72420900002777699° сх. д.Координати: 58°22′50″ пн. ш. 26°43′27″ сх. д. / 58.380775000028° пн. ш. 26.72420900002777699° сх. д. | |
| Тип | Художній музей |
| Країна |
 Естонія |
| Розташування | Barclay de Tolly housed |
| Адреса | Падаючий будинок за адресою Ратушна пл., 18, Тарту |
| Засновано | 1940[2] |
| Режим роботи | Ср, Пт-Нд 11-18 / Чт 11-21 |
| Вартість | 4,00 € / 3,00 €[3] |
| Фонд | 23 000 |
| Директор | Joanna Hoffmannd |
| Сайт | tartmus.ee |
  Тартуський художній музей (Естонія) | |
 | |
 Тартуський художній музей у Вікісховищі | |
Тартуський художній музей (ест. Tartu Kunstimuuseum) — державний художній музей в Тарту, Естонія. Установа є найбільшим художнім музеєм в Південній Естонії.
Основна колекція — естонське мистецтво та зарубіжні митці, пов'язані з Естонією. Зібрання нараховує приблизно 23 000 експонатів. У музеї також постійно проводяться тимчасові виставки[4].
Тартуський художній музей заснований 1940-го року та розташований у Падаючому будинку.
Історія[ред. | ред. код]
Мистецьке об'єднання «Паллас» у 1918 році заснувало Вищу художню школу «Паллас», яка згодом стала ключовою в місцевому художньому процесі. За 20 років після формування «Палласу» виникла ідея створення музею, і 17 листопада 1940 року міське управління підписало наказ про створення Художнього музею. Він розташувався за адресою Сууртург, 3 (зараз — Ратушна пл., 3). Влітку 1941 року Державний етнографічний музей (нині — Естонський національний музей) передав художньому музею свою колекцію творів XX століття.
Протягом війни фонди музею кілька разів транспортувалися. Найбільш критична ситуація склалася 1943-го року, коли під час бомбардування звалилася цегляна будівля на вулиці Лай, 17, у якій на той момент була розміщена колекція. Однак основну частину тодішнього фонду вдалося врятувати. Після багаторазових переїздів колекція музею розмістилася на першому і другому поверхах будівлі за адресою Валлікрааві, 14 (1946). Згодом будівлю було перебудовано під потреби музею. Спочатку там розташовувалися сховища та виставкові зали, але в 1999 році було прийнято рішення про закриття будівлі для відвідування. Там розташовані сховище, адміністративні приміщення, робочі приміщення співробітників, реставраційні майстерні, бібліотека та архів.
З 2013 року музеєм керує Раель Артель[5]. До роботи в музеї вона була вільною кураторкою, працювада над міжнародними виставками сучасного мистецтва в Естонії та за кордоном, співпрацювала з художнім музеєм Куму в Таллінні і художнім музеєм в Лодзі, Польща. У 2016 році конкурсна комісія прийняла рішення про те, що Раель Артел буде й надалі керувати музеєм[6]. У 2017—2019 роки керівником музею була Сігне Ківі[7].
Падаючий будинок[ред. | ред. код]
З 1988 року виставки Тартуського художнього музею проходять у Падаючому будинку за адресою Ратушна пл., 18. Побудована в 1793 році будівля належала дворянському роду Барклай-де-Толлі. Згодом будівля почала нахилятися в бік через різницю матеріалів, використаних при створенні фундаменту. Після реставрації, проведеної польськими фахівцями, будівля припинила падати[8].
Колекція[ред. | ред. код]
В основі музею — 133 роботи представників мистецького об'єднання «Паллас». Перша робота в каталозі надходжень — «Інтер'єр» (1937) Іда Антона-Агу[9]. До об'єднання «Паллас» входили також Ніколай Трійк, Конрад Мягі, Адо Ваббе, Александр Варді, Карін Лутс та ін. Роботи цих художників зберігаються в музеї.
Крім представників об'єднання «Паллас» в зібраннях музею представлена творчість найважливіших діячів естонської художньої школи XIX століття, таких як діяч періоду національного пробудження Йоганн Келер і представниця балтійських німців Юлія Хаген-Шварц.
Є роботи відомих російських і зарубіжних художників. Російську художню школу представляють Іван Айвазовський, Іван Шишкін, Максиміліан Волошин, Костянтин Сомов, Михайло Ларіонов, Наталя Гончарова та ін.
У фондах зберігається приблизно 23 000 експонатів. Фонди складаються з колекції живопису, колекції графіки, колекції малюнків, колекції скульптури та колекції сучасного мистецтва (фотографія, відео-арт, документація перформансів, саунд-арт, інсталяції).
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Андрус Йоханні, 1941, Повстання трудящих 21 червня 1940 року в Тарту -
Іван Айвазовський, Аю-Даг, олія, 20,3 x 27,9 -
Karl Pärsimägi, 1931, Автопортрет -
Конрад Мягі, 1915, 66 x 57,8 -
Ніколай Трійк, Портрет Александра Тасса, 1905, 59 x 49,6 -
Ніколай Трійк, Автопортрет, 1929, 110 x 88 -
Ніколай Трійк, Фінський пейзаж, 1914, 82 x 57,3
.jpg)
._1931..jpg)
,_TKM_TR_211_M_86.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tartu Kunstimuuseum tutvustab: Tartmus. Müürileht. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Laborint. Information Centre Of Estonian Museums. www.muuseum.ee. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Билеты. Тартуский художественный музей. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- ↑ 75. Как много в этой цифре - Газета - Postimees +. Postimees. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Tartu kunstimuuseumi direktoriks saab Rael Artel. Delfi. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Раэль Артель продолжит работу в качестве директора Тартуского художественного музея | Министерства культуры. www.kul.ee. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Малова, Дина (21 жовтня 2020). Йоанна Хоффман: самая большая мечта - новое здание для Тартуского художественного музея. ЕГТРК. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Tartu Art Museum, Estonia. Visitestonia.com. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Вебпортал Музеїв - Interjöör. muis.ee. Процитовано 28 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- tartmus.ee — офіційний сайт «Тартуський художній музей». (архів)
- Facebook естонською та англійською мовами
- Вебпортал MUIS
|
