Таціо Нуволарі

Таціо Нуволарі
Прізвисько	Il Mantovano Volante і Il campionissimo
Народився	16 листопада 1892(1892-11-16)[…] Кастель-д'Аріо, Провінція Мантуя, Ломбардія, Королівство Італія
Помер	11 серпня 1953(1953-08-11) (60 років) Мантуя, Ломбардія, Італія ·зупинка серця
Поховання	Mantova Town Cemeteryd
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	автогонщик, мотогонщик
Галузь	автомобільні перегони, шосейно-кільцеві мотоперегони і motorismd
Знання мов	італійська
IMDb	ID 0638390
Сайт	tazionuvolari.it
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Таціо Джорджіо Нуволарі (італ. Tazio Giorgio Nuvolari; 16 вересня 1892 — 11 серпня 1953) — італійський авто- та мотогонщик, відомий також як «Літаючий Мантуанець» (від місця народження Нуволарі в провінції Мантуя). Чемпіон Європи 1932 року.

Таціо Нуволарі
Громадянство	Італія
Дата народження	16.11.1892
Дата смерті	11.08.1953
Сезони	9 (1931-1939)
Команди	Alfa Romeo, Auto Union
Дебют	Італія 1931
Перша перемога	Італія 1932
Остання перемога	Італія 1938
Останні перегони	1950

Таціо Нуволарі

Кар'єра

Сходження

Нуволарі народився в Кастель-д'Аріо (Мантуя, Ломбардія). Він був четвертим сином Артуро Нуволарі, відомого в Італії велогонщика.

1923 року Таціо отримав ліцензію мотогонщика, але його одразу забрали в армію водієм. Офіційна гоночна кар'єра Таціо розпочалася в червні 1920-го, де він взяв участь у перегонах у Кремоні. 20 березня 1921 року він здобув свою першу перемогу на перегонах у Вероні. Тоді він виступав разом із Енцо Феррарі (тоді ще невідомим гонщиком). Його популярність в Італії зростала, вболівальники дали йому «титули» «Il campionissimo delle due ruote» та «the two wheeler Campionissimo».

Золотий період

Таціо після перемоги

Почавши виступати у Гран-Прі (попередник перегонів Формула-1), на автомобілі Alfa Romeo 8C, він вигравав у 1931 і 1932 році одні із найпрестижніших автоперегонів у світі — Targa Florio та престижні перегони на Сицилії Далі, у Гран-Прі 1932 року він виграв перегони у Монако, Франції та Італії. Найвідомішу свою перемогу Таціо здобув на Гран-Прі Німеччини 1935 року, коли на Alfa Romeo 8C 2600, борючись із найкращими німецькими пілотами з команд Auto Union і Mercedes Benz, за присутності Адольфа Гітлера, зміг виграти перегони, займаючи 6-те місце під час перегонів.

Післявоєнні змагання

У 1946 році Нуволарі взяв участь у тринадцяти гонках, вигравши Гран-прі Альбі на Maserati 4CL, фінішувавши 4-м у Гран-прі націй і 13-м у Кубку Беззі, а також зійшовши з інших. Було відмічено, що під час перегонів у Мілані у вересні він керував переважно однією рукою; інший тримав закривавлену хустку на роті.

В 1947 році він змагався в Mille Miglia на Cisitalia 1100сс, фінішувавши другим, по іронії долі першими з невеликим відривом фінішувалa Alfa Romeo 8c 2900. Протягом 1947 і 1948 років він одинадцять разів брав участь у перегонах, двічі вигравши.  Він фінішував 2-м, 3-м, 4-м і 7-м і знявся з решти п'яти гонок.  Його Maserati не пройшов кваліфікацію на Гран-прі Марселя 1949 року. Енцо Феррарі переконав Нуволарі взяти участь у перегонах Mille Miglia 1948 року на Ferrari 166.  У парі з механіком Серджіо Скапінеллі Нуволарі лідирував на ранніх етапах гонки.  Зрештою він був змушений припинити гонку в Реджо-Емілія через серію технічних несправностей, коли він мав 27-хвилинну перевагу. До того часу авто втратило передні і задні гальма а також частину зовнішнього облицювання.

Його остання участь у змаганнях відбулася на гірській трасі Палермо-Монтепеллегріно 10 квітня 1950 року за кермом Squadra Carlo Abarth Cisitalia-Abarth 204. Він виграв свій клас і фінішував п'ятим у загальному заліку.

В серпні 1953 року Таціо Нуволарі помер.

Пам'ять

Таціо Нуволарі на «Auto Union Typ D» (1939)

Фердинанд Порше сказав про Нуволарі: «Величний гонщик минулого, сьогодення та майбутнього» В 1996 році Alfa Romeo назвала свій концепт-кар Nuvola на честь пілота. В 1998 року його обрали в Міжнародний зал слави автоспорту. На могилі Таціо Нуволарі написано: «Останній із великих, перший із сучасних». Через 50 років після смерті Таціо, Audi створила концепт-кар з назвою Audi Nuvolari Quattro.

Енцо Феррарі у книзі "Історія мого життя" написав про Нуволарі: "На відміну від майже всіх тодішніх і теперішніх пілотів, Нуволарі ніколи не скаржився на невисокий клас автомобіля, ніколи не здавався, завжди боровся, мов лев, навіть за сьоме чи десяте місце в турнірній таблиці. Ця його пристрастність, ця його неприборкана гордість чарувала юрбу, і навколо нього виникла легенда...У нього поєднувалися вигострена чутливість до машини і майже нелюдська відвага, а такого поєднання, мабуть, більше не було ні в кого".

Результати в Чемпіонаті Європи

Жирним шрифтом виділені поул-позиції

Рік	Команда	Виробник	1	2	3	4	5	Місце	Очки*
1931	Alfa Corse	Alfa Romeo	ІТА схід	ФРА 11	БЕЛ 2			8	13
1932	Alfa Corse	Alfa Romeo	ІТА 1	ФРА 1	НІМ 2			1	4
1935	Scuderia Ferrari	Alfa Romeo	БЕЛ	НІМ 1	ШВЦ 5	ІТА схід	ІСП схід	4	24
1936	Scuderia Ferrari	Alfa Romeo	МОН 4	НІМ схід	ШВЦ схід	ІТА 2		3	17
1937	Scuderia Ferrari	Alfa Romeo	БЕЛ	НІМ 4	МОН		ІТА 7	7=	28
	Auto Union	Auto Union				ШВЦ 5
1938	Auto Union	Auto Union	FRA	НІМ схід	ШВЦ 9	ІТА 1		5=	20
1939	Auto Union	Auto Union	БЕЛ схід	ФРА схід	НІМ схід	ШВЦ 5		4=	19

Система зарахування очок — 1місце — 1, 2-2, 3-3, проходження понад 75 % дистанції — 4, від 50 до 75 % — 5, 25-50 % — 6, менше 25 — 7, неучасть/дискваліфікація — 8.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 29 липня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• Tazio Nuvolari // Grand Prix History — Hall of Fame
• Film of Tazio Nuvolari winning the 1936 Vanderbilt Cup Races [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.] // VanderbiltCupRaces.com