Теорія відновлення
Теорія відновлення — це галузь теорії ймовірностей, що узагальнює процеси Пуассона для довільних проміжків часу. Серед застосувань теорії є наприклад розрахунок середнього часу потраченого мавпою, яка випадково натискає на клавіатуру, до введення нею слова "Макбет" і порівняння довгострокових переваг різних страхових полісів.
Процеси відновлення[ред. | ред. код]
Вступ[ред. | ред. код]
Процес відновлення є узагальненням процесу Пуассона. По суті, процес Пуассона, це неперервний в часі Марківський процес на множині натуральних чисел (звичайно починаючи з нуля), який має незалежні однаково розподілені терміни перебування в кожному цілому ί (терміни перебування мають експоненціальний розподіл), до переходу (з ймовірністю 1) до наступного цілого числа ί+1. Таким же неформальним чином ми можемо визначити процес відновлення, який буде визначатися ідентично, за винятком того, що проміжки часу беруться на більш загальних розподілах.
Формальне визначення[ред. | ред. код]
Допустимо, що це послідовність незалежно однаково розподіленими величинами таких, що . Ми посилаємося на випадкову величину як «i-й» проміжок часу. Введемо для кожного n > 0 Величини називаються " n–м " моментами стрибків а інтервали називаються інтервалами відновлення. Тоді випадкова величина , яка задається (Де — характеристична функція), показує кількість стрибків, які відбулися до часу t, і називається процес відновлення.
Інтерпретація[ред. | ред. код]
Будемо вважати, що відрізок часу це час, який минув до моменту коли машина зазнає поломки в «ί-й» раз, відтоді як вона останній раз ламалась. (Зазначимо, що при цьому передбачається, що машина миттєво відновлюється і відразу ж перезапускається таймер). Відповідно до цієї інтерпретації,часи стрибків містять дані про послідовні моменти, коли машина ламалась, а процес відновлення містить кількість разів, які машина мала бути відремонтована до цього часу в кожний момент часу t. Проте, корисно розуміти процес відновлення в його абстрактній формі, так як він може бути використаний для моделювання великого числа практичних ситуацій.
Процеси відновлення-винагороди[ред. | ред. код]
Нехай — деяка послідовність незалежних однаково-розподілених випадкових величин (винагороди), яка задовольняє . Тоді випадкова величина називається процесом відновленням-винагороди. На відміну від , кожна може набувати як додатних так і від'ємних значень. Випадкова величина залежить від двох послідовностей: проміжків часу і винагороди . Ці дві послідовності не обов'язково незалежні. Зокрема, може бути функцією від .
Інтерпретація[ред. | ред. код]
У контексті вище зазначеної інтерпретації проміжків часу, як термінів між послідовними несправностями машини, «винагороди» … (які в даному випадку є від'ємними) можна розглядати як послідовні витрати на ремонт, після послідовних несправностей. Можна також розглядати чарівну гуску, що відкладає яйця з інтервалами, розподіленими як . Іноді вона несе золоті яйця випадкової ваги, а іноді вона відкладає токсичні яйця (також випадкової ваги), які вимагають витратного знешкодження. «Винагороди» це послідовні (випадкові) фінансові втрати/прибуток від послідовних яєць (і = 1,2,3, …), а визначає загальну фінансову «винагороду» в момент часу t.
Властивості процесів відновлення та процесів відновлення-винагороди[ред. | ред. код]
Визначимо функцію відновлення:
Елементарна теорема відновлення[ред. | ред. код]
Функція відновлення задовольняє
Доведення[ред. | ред. код]
Як вказано нижче згідно сильного закону великих чисел для процесів відновлення . Щоб довести елементарну теорему відновлення, досить показати, що може бути рівномірно проінтегрована. Для цього, розглянемо деякі усічені процеси відновлення, де проміжки часу визначаються , де a точка така, що , яка існує для всіх недетерміністичних процесів відновлення. Цей новий процес відновлення є верхньою межею і його відновлення може виникнути тільки на проміжку . Більш того, кількість відновлень в кожен момент часу має геометричний розподіл з параметром P.
- Тому маємо .
Елементарні теореми відновлення для процесів відновлення-винагороди[ред. | ред. код]
Визначимо функцію винагороди: . Функція винагороди задовольняє .
Рівняння відновлення[ред. | ред. код]
Функція відновлення задовольняє , де — функція розподілу від , а це ймовірнісна функція щільності.
Доведення рівняння відновлення[ред. | ред. код]
Ми можемо записати: . Але за властивістю Маркова . Отже, .
Асимптотичні властивості[ред. | ред. код]
і задовольняють (Посилений закон великих чисел для процесів відновлення) (Сильний закон великих чисел для процесів відновлення-винагороди) майже напевно.
Доведення[ред. | ред. код]
Спочатку розглянемо . За визначенням маємо: для всіх і тому для всіх t ≥ 0. Тепер, з того що ми маємо:, при майже достеменно (з імовірністю 1). Отже, майже напевно(з використанням сильного закону великих чисел), аналогічно: майже напевно. Таким чином (оскільки знаходиться між цими двома виразами) майже напевно. Далі розглянемо . Маємо майже напевно ( використовуючи попередній результат і закон великих чисел на ).
Парадокс перевірки[ред. | ред. код]
Цікавою особливістю процесів відновлення є те, що якщо ми почекаємо деякий заданий час t, а потім подивимося на скільки великим є інтервал відновлення, який містить t, ми очікуємо, що він, зазвичай, буде більшим за середній по величині інтервал відновлення. Математично парадокс перевірки говорить: для будь-якого інтервал відновлення, що містить t є стохастично більшим, ніж перший інтервал відновлення. Тобто, для всіх х > 0 і для всіх t > 0: , де це функція розподілу незалежних однаково розподілених відрізків часу .
Доведення парадоксу перевірки[ред. | ред. код]
Позначимо час останнього стрибка перед t як , тоді інтервал відновлення, що містить t це . Тоді
що і треба було довести.
Суперпозиція[ред. | ред. код]
Суперпозиція незалежних процесів відновлення в цілому не є процесом відновлення, але вона може бути описана в ширшому класі процесів,що має назву процесів відновлення Маркова. Проте, функція розподілу першого міжподієвого часу між подіями у процесі суперпозиції задається , де та αk > 0 функція розподілу між моментами часу і частота настання процесу k.
Див. також[ред. | ред. код]
- Теорема Кемпбелла[en]
- Ланцюги Маркова з неперервним часом
- Закон Літтла
- Пуассонівський процес
- Теорія масового обслуговування
- Процеси відновлення Маркова[en]
Джерела[ред. | ред. код]
- Іксанов О.М. Теорія випадкових процесів [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] - Київ, 2013.
- Cox, David (1970). Renewal Theory. London: Methuen & Co. с. 142. ISBN 0-412-20570-X.
- Doob, J. L. (1948). Renewal Theory From the Point of View of the Theory of Probability (PDF). Transactions of the American Mathematical Society. 63 (3): 422—438. JSTOR 1990567. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.