Титов Владислав Андрійович
| Владислав Андрійович Титов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Владислав Андреевич Титов | ||||
 | ||||
| Народився |
10 листопада 1934 с. Калинівка, Добринський район, Липецька область, Росія | |||
| Помер |
30 квітня 1987 (52 роки) Луганськ | |||
| Поховання | Гостра могила | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | Письменник | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | повість[d] | |||
| Magnum opus | повість «Усім смертям назло» | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Премії |
Республіканська комсомольська премія ім. М. Островського Лауреат Всесоюзного літературного конкурсу ім. М. Островського Обласна комсомольська премія ім. «Молодої гвардії» | |||
|
| ||||
Титов Владислав Андрійович — український російськомовний письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Липецькій області в селянській родині, після закінчення школи переїхав на Донбас, навчався в Боково-Антрацитівському гірничому технікумі. З 1959 року працював гірничим майстром на шахтах Луганщини й Донеччини.
1960 року під час аварії на шахті врятував життя багатьох людей і лишився без обох рук.
Переїздить до Луганська, починає писати прозу. 1967 року виходить його автобіографічна повість «Усім смертям назло», 1971 — «Ковила — трава степова», 1983 — «Життя прожити», «У рідній землі корінню тепліше», роман «Прохідники», 1986 — «Мрії старого парку». Писав, тримаючи олівця в зубах. Велику допомогу в літературній творчості надавала йому дружина, Рита Титова.
Лауреат кількох обласних і республіканських премій.
Обирався депутатом міської ради. Повість «Усім смертям назло» було перекладено за радянських часів двадцятьма двома мовами, лише окремими книжками видано 19 разів загальним накладом понад 6 млн примірників.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- У Луганську знаходиться Квартира-музей В. Титова (квартал Гайового, 18, кв. 62).
- Колишня 13-та лінія носить ім'я письменника.
Джерела[ред. | ред. код]
- Газета «Ракурс»
- Сайт «Комінформ»
- Газета «Факти» [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Лауреати Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка // Рад. Україна. — 1981. — 8 березня, фото // Правда Украины. — 1981. — 7 март. — С. 2
- Названо імена лауреатів Шевченківської премії 1981 року // Літ. Україна. — 1981. — 10 березня.
Твори[ред. | ред. код]
- Титов, В. Всім смертям назло… : Повість . — К.:Молодь, 1970 . — 141 с.
- Титов, В. Усім смертям назло… . — К., 1978 . — 300 с.
- Титов, В. Усім смертям назло: Повість . — К.:Дніпро, 1973 . — 155 с.
- Титов, В. Всем смертям назло…, Жизнь прожить: повесть . — Киев: Дніпро, 1981 . — 300 с.
- Титов, В. Проходчики: Роман . — М.: Советский писатель, 1983 . — 510 с.
- Титов, В. Избранные произведения . — К.: Дніпро, 1984 . — 440 с.
- Титов, В. Избранное . — Москва: Худож. лит., 1984 . — 528 с.
- Титов, В. Избранное: Повести, рассказы . — М.: Художественная литература, 1984 . — 528 с.
- Титов, В. Всем смертям назло… : Повесть, рассказы . — Донецк: Донбас, 1985 . — 151 с.
- Титов, В. Проходчики: Роман . — Донецк: Донбасс, 1986 . — 301 с.
- Титов, В. Полые воды . — М.: Молодая гвардия, 1987 . — 252 с.
- Титов, В. А. Всем смертям назло… : Повесть . — Луганск: Світлиця, 1995 . — 106 с.
| |||||||||||||||||||||||