Толкачов Зіновій Шендерович
Толкачов Зіновій Шендерович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
25 лютого 1903[1][2] Мінська губернія, Російська імперія або Щедрін[d], Бобруйський повітd, Мінська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 30 серпня 1977[1][2] (74 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Вищі художньо-технічні майстерні, Комуністичний університет імені Артема і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Діяльність | художник, викладач університету, військовослужбовець | |||
Відомі учні | Фільберт Олександр Олександрович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
Нагороди | ||||
|
Зіно́вій Ше́ндерович Толкачо́в (25 лютого 1903, Щедрін — 30 серпня 1977, Київ) — український радянський графік і живописець; член Спілки художників України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 12 [25] лютого 1903 року в єврейській землеробській колонії Щедріні Бобруйського повіту Мінської губернії Російської імперії (тепер село Жлобинського району Гомельської області Білорусі) в сім'ї слюсарая-ремісника. Після закінчення двокласного ремісничого відділення Київського казенного єврейського училища навчався в художній школі. Через важке матеріальне становище сім'ї був змушений залишити школу. Працював учнем майстра з розпису вивісок, потім в «мальовничій артілі» Мана, де малював кіноафіші[3].
Брав участь у Громадянській війні в Росії[3]. У 1919–1920 роках навчався у ВХУТЕМАСі в Москві (викладачі Петро Кончаловський, Олександр Осьмьоркін). 1920 року повернувся до Києва, працював завідувачем політпросвіти Подільського, а потім Шулявського райкомів комсомолу. Член РКП(б) з 1922 року. 1923 року направлений на навчання до Комуністичного університету у Харків. З 1925 по 1927 рік служив у Червоній армії[3].
У 1927–1930 роках навчався у Київському художньому інституті у Федора Кричевського. З 1940 року — професор Київського художнього інституту.
У 1941—1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, був фронтовим художником. Брав участь у звільненні в'язнів табору смерті Майданек в 1944 році і концтабору Аушвіц в 1945 році[3].
Жив у Києві в будинку «Роліті» на вулиці Леніна, 68, квартира 40. Помер у Києві 30 серпня 1977 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузі монументального мистецтва, станкової та книжкової графіки, виконував плакати, сатиричні малюнки до часопису «Перець». Серед робіт:
- настінні розписи в комсомольських клубах у Києві (1921—1922);
- серії літографій:
- ескіз композиції, присвяченої 1-му з'їздові комсомолу України (1930-ті);
- плакат «Ой і буде морда бита Гітлера-бандита» (1941);
- портрети комуністичних діячів, українських письменників:
- малюнки до творів Шолом Алейхема;
- серії літографій з протинімецької боротьби:
- «Окупанти» (1941—1943);
- «Майданек» (1944—1945);
- картини:
- «Шевченко-солдат» (1949);
- «Осінь в першотравневому саду» (1960);
- «Портрет сина» (1962);
- «Пісня» (1970—1977);
- ілюстрації до книг:
- «Мати» Максима Горького;
- «На Західному фронті без змін» Еріха Ремарка;
- «Як гартувалася сталь» Миколи Островського (1935);
- п'єси «Правда» Олександра Корнійчука (1939);
- «Два сини» Марка Вовчка (1950);
- «Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта (1965, туш);
- серія літографій «Освенцім» (1961–1963);
- проєкт меморіалу в пам'ять трагедії в Бабиному Яру. Три варіанти. У співавторстві з архітектором Й. Ю. Каракісом, скульпторами Я. С. Ражбе і Е. Жовніровським (1966).
Брав участь у виставках, зокрема:
- виставка «Велика скорбота» в Києві та Москві (1928—1931);
- виставка серії робіт «Містечко» (1939; за мотивами творчості Шолом-Алейхема);
- виставки в містах Польщі (1945—1946; Люблін, Ряшів, Краків, Катовиці, Лодзь, Варшава);
- персональна виставка в будівлі Музею мистецтв меморіального комплексу «Яд ва-Шем» (24 лютого 2000);
- персональна виставка «Забуттю не підлягає» в Харківському музеї Голокосту (2011).
Відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджений медалями і Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #135777011 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б в г Біографія Зиновія Толкачова.(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Холостенко Євген. Зіновій Толкачов. — Харків, 1933;
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Толкачов Зіновій Шендерович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 461.;
- Толкачов Зіновій Шендерович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Толкачов Зіновій Шендерович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 581. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Андрейканіч А. І. Толкачов Зіновій Шендерович // Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 103. — ISBN 966-5467-23-4.
|
- Народились 25 лютого
- Народились 1903
- Уродженці Мінської губернії
- Уродженці Бобруйського повіту
- Померли 30 серпня
- Померли 1977
- Померли в Києві
- Випускники Вищих художньо-технічних майстерень
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Нагороджені грамотою Президії ВР УРСР
- Уродженці Жлобинського району
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Українські плакатисти
- Плакатисти СРСР
- Члени КПРС
- Мешканці Роліту
- Жертви боротьби з космополітизмом
- Художники Києва
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Українські ілюстратори
- Ілюстратори СРСР
- Викладачі НАОМА
- Радянські педагоги
- Радянські професори