Толочинський район
| Толочинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Талачынскі раён | |||||
| |||||
| |||||
| Район на мапі області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Білорусь
| ||||
| Область: | Вітебська область | ||||
| Утворений: | 17 липня 1924 року | ||||
| Населення: | 31,5 тис. осіб (2006) | ||||
| Площа: | 1,5 км² | ||||
| Густота населення: | 21 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Толочин | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | http://tolochin.vitebsk-region.gov.by/ | ||||
| Голова РДА: | Марейко Олександр Васильович | ||||
| Голова районної ради: | Лемешева Людмила Дмитрівна | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
Толочинський район (біл. Талачынскі раён) — адміністративна одиниця на півдні Вітебської області.
Адміністративний центр району — місто Толочин.
Географія[ред. | ред. код]
Територія району — 1500 км². Річки: Оболянка.
Історія[ред. | ред. код]
Населення[ред. | ред. код]
Транзитний характер району (транзитні н.п. — Толочин і ін.) відбивається не тільки на специфіці інфраструктури, але й на жителях. Жителі багато їздять на заробітки до Росії та на Захід. Повертаючись, будуються, ремонтують будинки. Рівень життя вищий, ніж в інших районах області[1]
Чисельність[ред. | ред. код]
Населення району — 36,4 тис. чоловік. Національний склад за результатами перепису населення 1999 року:
- Білоруси — 90,6 %
- Росіяни — 7,1 %
- Українці — 0,9 %
- Інші національності — 2,1 %.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
У районі 268 сіл, 7 храмів.[1]
Економіка[ред. | ред. код]
Всі основні промислові підприємства зосереджені в смт Коханово та в районному центрі.
Є нагорода — Грамота за ефективне використання сільськогосподарських угідь (упорядковані сади, оброблювані поля).[1]
Підприємства[ред. | ред. код]
- «Коханівський екскаваторний завод»
- Льонозаводи
- Підприємство з виробництва труб
- «Толочицький консервний завод»
Транспорт[ред. | ред. код]
Через район проходить автомобільна траса Берестя — Мінськ — Москва, залізниця того ж напрямку (є станції Толочин, Коханово й Славне), газопровід Ямал — Європа, кілька ниток газопроводу Торжок — Мінськ — Івацевичи, нафтопровід Унеча — Дієна.
Туризм[ред. | ред. код]
Обов'язкові пункти туристичної програми — міський сад, Друцьк (у свій час столичне місто князівства; городище, де колись стояв замок) і Рацевська садиба, що спеціалізується на мисливському туризмі.
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
У селі Воронцевичи є сільська школа, кожний з 8 класів якої розташовується в окремому будинку. У школі на вісім будинків — 6 музеїв, які створили й підтримують самі школярі і їхні наставники.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в «100 доріг»: Рано приїхали — Шкловський район Могилівської області й Толочицький район. Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 10 березня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Толочинський район |
- Толочицький районний виконавчий комітет — офіційний сайт
- Придвінский край. Толочицький район
- Толочицький район на Глобус TUT.by
- Матеріали проєкту «100 доріг»[недоступне посилання з травня 2019]
- Краєзнавчий матеріал на Radzima.org
- Список підприємств, економічна характеристика
| Чашницький район | Сєнненський район | Оршанський район |
| Мінська область (Крупський район) |
|
Оршанський район |
| Могильовська область (Круглянський район) |
Могильовська область (Шкловський район) |
| |||||||||||||
