Томас Мертон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Мертон
англ. Thomas Merton
Народився 31 січня 1915(1915-01-31)
Прад, Франція
Помер 10 грудня 1968(1968-12-10) (53 роки)
Бангкок, Таїланд
·удар електричним струмомd
Поховання Кентуккі
Громадянство США США
Діяльність поет
Alma mater Клер-Коледжd, Колумбійський університет і Oakham Schoold
Заклад St. Bonaventure Universityd
Конфесія католицтво
Батько Owen Mertond

CMNS: Томас Мертон у Вікісховищі

Томас Мертон OCSO (англ. Thomas Merton; 31 січня, 1915, муніципалітет Прад, французькі Східні Піренї, — 10 грудня, 1968, Бангкок) — американський католицький монах-траппіст (цистерціанець), богослов, містик, автор понад сімдесяти книг, зокрема й поетичних. Кожна з його книг сповнена глибокою вірою в Бога.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї художників-протестантів, рано втратив маму, незабаром і батька.

За першою професією — журналіст, без інтересу до релігії. У результаті духовних пошуків прийшов до католицизму, незабаром після цього вирішив стати монахом. З часом став значним католицьким письменником XX століття, популяризатором католицизму.

Познайомився з багатьма діячами і духовними досвідами різних релігій, засвоїв техніки буддійської медитації Японії, Шрі-Ланки і Тибету. Будучи викладачем, виховував у своїх учнях глибоку повагу і зацікавленість духовною спадщиною Сходу. В 1959 році Мертон почав спілкуватися з відомим популяризатором дзен-буддизму, Дайсецу Судзукі. Результатом цього діалогу стала книга Мертона «Zen and the Birds of Appetite» («Дзен і голодні птахи»), яка сьогодні є одним з класичних творів у галузі християнсько-буддистського діалогу, та книга Судзукі «Містицизм — християнський та буддистський», у якій іде мова про спільне підґрунтя між вченням домініканця Майстра Екгарта та досвідом дзен-медитації.

У своєму прагненні до міжрелігійного діалогу та спроб поєднати християнське споглядання із східними медитативними практиками Мертон став джерелом натхнення для багатьох інших представників католицького чернецтва. Один з них — англійський бенедиктинець о. Джон Мейн OSB з абатства Ілінг[en], який у 1976 р. проводить медитативні реколекції в абатстві Діви Марії Гефсиманської[en] (Кентуккі, США), ченцем якого був Мертон, та після цього починає розвивати міжнародну спільноту християнської медитації[en]. Мертон вважається одним з засновників межрелігійного діалогу та руху християнської споглядальної обнови.

Далай-лама сказав після знайомства з Т. Мертоном 1968 року:

«Я вражений духовністю, яку побачив у людині, що сповідує християнство… Саме Мертон відкрив мені справжній зміст слова „християнин“».

Marker commemorating Merton in Downtown Louisville
«Thomas Merton Square» and Marker in Downtown Louisville

Коротка хронологія життя та праці[ред. | ред. код]

31 січня 1915 року в Франції у подружжя художників-протестантів — новозеландця Оуена Мертона і американки Руфі Дженкінс — народився син Томас. 1916 року сім'я Мертонів переїжджає до США, де Томас більш-менш постійно живе в діда з бабусею в Дугластоні. 1921 року Руф Дженкінс помирає від раку. В 1922 році Томас з батьком виїжджає на Бермуди, а 1925 року вони переїжджають до Франції.

Впродовж 1926–1932 років Томас учиться в ліцеях і приватних школах Франції й Англії. 1932 року Оуен Мертон помирає від пухлини мозку.

У 1933 році Томас мандрує Італією, проводить літо в США, восени починає вчитися в Кембриджі (французька та італійська мови й література). 1934 року за наполяганням опікуна та родичів покидає Кембридж і переїжджає до США. 1935 року поступає в Колумбійський університет, де 1938 року закінчує навчання зі ступенем бакалавра та поступає в аспірантуру Колумбійського університету. Вчиться і працює над дисертацією з англійської літератури.

1938 року хрещений в католицизмі. У 1940–1941 роках викладає англійську мову й літературу в Коледжі святого Бонавентури. 1941 року поступає послушником у Гетсиманський монастир католицького Ордену траппістів у штаті Кентукі. 1944 року склав прості монаші обітниці. Видана перша книга віршів «Тридцять поем». 1947 року Томас Мертон склав постійні монаші обітниці. 1948 року видана автобіографія Мертона «Семиярусна гора»; успіх перевершує всі очікування — книга стає бестселером.

1949 року рукопокладений у священники. Упродовж 1951–1955 років — наставник схоластиків (монахів, що готуються до прийняття священничого сану). В 1955–1965 роках працював наставником новиків. У 1965–1968 роках отримує дозвіл на відлюдництво: живе на території монастиря в окремому будинку.

10 грудня 1968 року — Томас Мертон (в монашестві — отець Луї) гине в Бангкокському готелі (від удару струмом від несправного вентилятора) в Таїланді, куди він приїхав для участі в конференції азійських бенедиктинців та цистерціанців.

Твори[ред. | ред. код]

  • 1944 — «Тридцять поем».
  • 1947 — «Зерна контемпляції», «Вода Силое».
  • 1948 — «Семиярусна гора»
  • 1951 — «Сходження до істини».
  • 1953 — «Знак Йони».
  • 1955 — «Людина — не окремий острів».
  • 1957 — «Безмовне життя».
  • 1958 — «Думки на самоті».
  • 1960 — «Спірні питання».
  • 1961 — «Нова людина».
  • 1962 — «Нові зерна контемпляції» (друге доповнене видання «Зерен контемпляції»)
  • 1964 — «Насіння руйнування».
  • 1965 — «Ганді про непротивлення». «Шлях Чжуаня Цзи».
  • 1967 — «Містики й дзенські наставники».
  • 1968 — «Монаший ставок», «Віра й насилля», «Дзен і птахи апетиту».

Основні цінності[ред. | ред. код]

У своїх щоденниках Томас Мертон писав:

«На світі є три речі, за які я не переставатиму дякувати Богові: дар віри в Христа, моє монашество та покликання писати і ділитися досвідом з іншими».

Протестна діяльність[ред. | ред. код]

Будучи впливовим католицьким публіцистом, викликав невдоволення американської влади після протестів проти агресії США у В'єтнамі. Йому було заборонено публікувати статті в пресі, і він організував самвидав у монастирі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]