Торнау Микола Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торнау Микола Єгорович
Народився 10 грудня 1811(1811-12-10) або 1812[1][2]
Рига, Російська імперія
Помер 29 квітня 1882(1882-04-29) або 1882[1][2]
Дрезден, Німецька імперія
Діяльність правник, письменник-документаліст, суддя
Батько Georg Leonhard von Tornauwd

Торнау Микола Єгорович (10 грудня 1811, Рига — 29 квітня 1882, Дрезден) — російський державний діяч, ісламознавець, основоположник стенографії в Росії, барон.

Виходець з остзейських губерній, лютеранського віросповідання, який не мав ні землі, ні кріпаків. Закінчивши Царськосельський ліцей, Торнау набував службового досвіду в центральних російських правових інституціях, внаслідок чого був переведений на службу до генерал-губернатора Ліфляндії, Естляндії та Курляндії, а пізніше прославився кодифікацією мусульманських законів.

З 16 листопада 1867 по 1870 рік був старшим головою Харківської судової палати.

Був сенатором і членом Державної ради.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]