Такеміцу Тору
| Такеміцу Тору | |
|---|---|
| яп. 武満徹 | |
 | |
| Народився |
8 жовтня 1930[1][2][…] Токіо, Японська імперія[1] |
| Помер |
20 лютого 1996[1][2][…] (65 років) Район Мінато, Токіо, Японія[5] ·рак сечового міхура |
| Країна |
.svg){kind=small} Японія[6] |
| Діяльність | композитор, педагог, кінокомпозитор, письменник, класичний гітарист, autodidact |
| Alma mater | Токійський університет мистецтв |
| Вчителі | Yasuji Kiyosed[6] |
| Відомі учні | Alexandros Kalogerasd |
| Знання мов | японська[2] |
| Заклад | Єльський університет |
| Членство | Академія мистецтва НДРd |
| Жанр | Імпресіонізм у музиці[6] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0006316 |
Тору Такеміцу (яп. 武満 徹; 8 жовтня 1930 — 20 лютого 1996) — японський композитор.
Творчий шлях[ред. | ред. код]
Народився в Токіо. Вчився у Ясудзі Кійосе (Yasuji Kiyose), очільника японського відділення Товариства сучасної музики. В роки Другої світової війни захопився французькою музикою XX століття (К. Дебюссі, Е. Саті О. Мессіан). В 1951 році став одним із засновників авангардної мистецької групи "Дзіккен Ко: бо: " (実験工房), з середини 1950-х зайнявся електронною музикою. В 1958 році його «Реквієм» почув під час свого візиту до Японії Стравінський, він високо оцінив його «щирість» і «пристрасність».
На початку протиставляючи свої пошуки традиційної японської музики, з кінця 1950-х Такеміцу йде до синтезу японської та європейської мелодичної культури. Зазнав глибокий вплив Д. Кейджа, разом з тим сприйняв культуру дзен в інтерпретації Д. Т. Судзукі, звідси його трактування порожнечі і мовчання як основи музики. У 1970-і роки, після виставки Експо -70 в Осаці, Такеміцу вступив в контакт з найбільшими композиторами і виконавцями Європи та США (К. Штокхаузен, Я. Ксенакіс, Г. Голліґер та інші).
Твори[ред. | ред. код]
- Реквієм для струнного оркестру (1957)
- Звучна самотність для оркестру (1958)
- Landscape для струнного квартету (1960)
- Water Music для магнітофонної стрічки (1960)
- Textures для фортепіано та оркестру (1964)
- Wind Horse для змішаного хору (1966)
- The Dorian Horizon для 17 струнних (1966)
- November Steps для біви, сякухаті і оркестру (1967)
- Cross Talk для двох бандонеонів і магнітофонної стрічки (1968)
- Stanza I для гітари, клавесина, арфи, вібрафона і жіночого голосу на текст з «Логіко-філософського трактату» Людвіга Вітгенштейна (1969)
- Winter для оркестру (1971)
- Близнюки для гобоя, тромбона і двох оркестрів (1971, написано для Г. Голліґера і В. Глобокара)
- In an autumn garden для оркестру гагаку (1973)
- Waves для кларнета, валторни, двох труб і барабана (1976)
- A Flock descends into the Pentagonal Garden для оркестру (1977)
- Dreamtime для оркестру (1981)
- Rain Tree для двох маримб і вібрафону (1981)
- Rocking Mirror Daybreak для двох скрипкових дуетів (1983)
- Riverrun для фортепіано та оркестру (1984)
- Dream / Window для оркестру (1985)
- Rain Dreaming для клавесина (1986)
- I hear the water dreaming для флейти і оркестру (1987)
- Nostalghia для скрипки і струнного оркестру, пам'яті А. Тарковського (1987)
- A Boy Named Hiroshima для двох гітар (1987)
- Twill by Twilight для оркестру, пам'яті Мортона Фелдмана (1988)
- A String around Autumn (для Імаї Нобуко) (1989)
- Visions для оркестру (1990)
- From me flows what you call Time для 5 ударників та оркестру (1990)
- Quotation of Dream — Say sea, take me! для двох фортепіано та оркестру (1991)
- Rain Tree Sketch II для фортепіано, пам'яті Олів'є Мессіана (1992)
- Archipelago S. для 21 інструменту, розділених на 5 груп (1993)
- Equinox для гітари (1993)
- Spirit garden для оркестру (1994)
- Paths для труби, пам'яті Вітольда Лютославського (1994)
- Spectral Canticle для скрипки, гітари та оркестру (1995)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119299151 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б в https://www.francemusique.fr/personne/toru-takemitsu
Література[ред. | ред. код]
- Poirier A. Toru Takemitsu. [S.l.]: Editions Tum/Michel de Maule, 1996
- Burt P. The Music of Toru Takemitsu. New York: Cambridge UP, 2001
- A way a lone: writings on Tōru Takemitsu/ Hugh De Ferranti, Yôko Narazaki, eds. Tokyo: Academia Music, 2002
- Ohtake N. Creative sources for the Music of Toru Takemitsu. Aldershot: Scolar Press, 1993
Посилання[ред. | ред. код]
- Твори на сайті Classical Connect [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Schott Music: Toru Takemitsu [Архівовано 4 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Toru Takemitsu: Complete Works [Архівовано 13 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
