Травнева революція
| Травнева революція Revolución de Mayo | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Відкрите засідання муніципалітету 22 травня 1810 року, картина Х. М. Бланеса | |||||||||||||
| |||||||||||||
| Сторони | |||||||||||||
| віце-королівство Ріо-де-ла-Плата (Іспанія) | Перша хунта | ||||||||||||
| Лідери | |||||||||||||
| Бальтасар Ідальго де Сіснерос | Корнеліо Сааведра | ||||||||||||
Травне́ва револю́ція (ісп. Revolución de Mayo) — серія революційних подій, які відбулися у травні 1810 року у місті Буенос-Айресі, які призвели до відставки віце-короля Ріо-де-ла-Плати (колонія Іспанії) і утворення Першої хунти. З Травневої революції розпочався процес утворення держави Аргентина, незалежність якої було офіційно проголошено 9 липня 1816 року.
Передумови[ред. | ред. код]
Декларація незалежності США 1776 року показала, що американські колонії можуть вибороти незалежність. Завдяки Великій французькій революції 1789 року набули поширення ідеї демократичного правління. Лозунг «Свобода, рівність, братерство» був дуже популярний у тодішньої молоді іспанських колоній, як й інші ліберальні ідеї.
Економіка й управління віцекоролівства Ріо-де-ла-Плата на той час були монополізовані Іспанією, що значно стримувало розвиток колонії. З 1808 року Іспанія була окупована військами Наполеона, внаслідок чого керованість і стабільність у її колоніях поступово зникали. Невизначеність у метрополії спричинила несприйняття та виступи проти призначених нею віцекоролів: 1807 року було скинуто Рафаеля де Собремонте, а 1809 року — Сантьяго де Ліньєра. У червні 1809 року до Ріо-де-ла-Плати прибув новий віцекороль Бальтасар Ідальго де Сіснерос.
25 травня 1809 року революція скинула губернатора Королівської авдієнсії Чаракас (нині Болівія). 16 липня у місті Ла-Пас інший революційний рух скинув губернатора та єпископа Ла-Пасу, створивши тимчасовий парламент і проголосивши незалежність. Згодом революція була жорстоко придушена іспанськими військами.
Революція[ред. | ред. код]
18 травня 1810 року у Буенос-Айресі стало відомо, що Севільська хунта, скинута, а Іспанія окупована французами. Легітимність віцекороля Бальтасара Ідальго де Сіснероса опинилася під питанням. 22 травня було проведено відкрите засідання муніципальної ради Буенос-Айреса, яка вранці 23 травня винесла рішення, згідно з яким Сіснерос мав піти у відставку та передати всі повноваження муніципалітету до створення парламенту.
24 травня Сіснероса було названо тимчасовим президентом і головнокомандувачем військ, що викликало обурення народу, яке вилилося у протести на центральній площі Буенос-Айреса та повстання армії. 25 травня було оголошено про остаточну відставку віцекороля та формування тимчасового урядового органу — Першої хунти, яка мала такий склад:
- Корнеліо Сааведра — президент
- Мануель Альберті
- Мігель де Асквенага
- Мануель Бельграно
- Хуан Хосе Кастельї
- Домінго Матьє
- Хуан Ларреа
- Хуан Хосе Пасо — секретар;
- Мар'яно Морено — секретар.
Того ж дня до провінцій було спрямовано циркуляр, у якому було прохання надіслати своїх депутатів. За винятком Кордови, всі міста, які зараз входять до складу Аргентини, підтримали Травневу революцію. Разом з депутатами від інших провінцій країни, Перша хунта 18 грудня утворила Велику хунту — парламент Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати.
Хоча 25 травня було фактично скинуто владу Іспанії, у політичних цілях Перша хунта офіційно не проголошувала цього до 1816 року.
Посилання[ред. | ред. код]
- 25 травня 1810 року на сайті Міністерства освіти Аргентини(ісп.)
- Травнева революція (передумови, факти і наслідки)(ісп.)
- Німе кіно про Травневу революцію (1910)(ісп.)
| ||||||||||||||||||||||||||
|
