Три обличчя (фільм, 1965)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три обличчя
італ. I tre volti
Жанр драматична кінокомедія
Режисер Мікеланджело Антоніоні,
Мауро Болоньїні,
Франко Індовіна[it]
Продюсер Діно де Лаурентіс
Сценарист Франко Індовіна, Альберто Сорді
Родольфо Сонего[it], Тулліо Пінеллі, Клайв Екстон
У головних
ролях
Альберто Сорді
Оператор Карло ді Пальма[it]
Отелло Мартеллі
Композитор П'єро Піччоні
Кінокомпанія Dino De Laurentiis Cinematografica
Тривалість 115 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Рік 1965
IMDb ID 0058681
Рейтинг IMDb: 6.1/10 stars

«Три обличчя» (італ. I tre volti) — італійський комедійний кіноальманах 1965 року, що складається з трьох частин, режисерами яких були Мікеланджело Антоніоні, Мауро Болоньїні та Франко Індовіна[it].

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм складається з трьох частин:

«Він прийшов»[ред. | ред. код]

«Відомі коханці»[ред. | ред. код]

Лінда (Сорая) зустрічає свого колишнього коханця Родольфо (Хосе Луїс де Віллалонга), який пропонує їй розлучитися з письменником Робертом (Річард Гарріс), щоб жити з ним.

«Латинський коханець»[ред. | ред. код]

Багата американська ділова жінка прибула до Риму, щоб підписати важливий контракт із багатонаціональним агентством, яке відповідальне за її перебування в італійській столиці і також надало їй супутника (Альберто Сорді).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]