Український січовий союз
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Український Січовий Союз (УСС) — централя руханково-протипожежних[1] товариств «Січ» з 1908 у Станиславові; 1912–1924 — у Львові.
Першим головою Українського Січового Союзу став засновник товариства «Січ» і січового руху в Галичині Кирило Трильовський.[2]
Керівники та активісти Українського Січового Союзу мали носити особливі відзнаки. Основна відзнака[3] мала носитися на головному уборі разом із соколиним пером[4][5]. Існували примірники з різного металу, з емаллю та без неї, а також різної товщини, розміру та кольору.
Додатковою відзнакою була каблучка, яка відтворювала рукостискання, як головного смислового елементу основної відзнаки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Іванець І., 1955, С. 7..
- ↑ Іванець І., 1955, С. 8..
- ↑ Відзнака Українського Січового Союзу. // Сайт «Віртуальний музей української фалеристики» (ua-orden.org). Архів оригіналу за 08 грудня 2013. Процитовано 11 червня 2020.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=http://ua-orden.org/vidznaka-sichovogo-soyuzu.html(довідка) - ↑ Див. фото першого голови Українського Січового Союзу Кирила Трильовського справа.
- ↑ Іванець І., 1955, С. 12..
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Іванець І., д-р. На передодні сітової війни // Українські Січові Стрільці 1914–1920 (Ювілейний фотоальбом з нагоди 20-річчя заснування Легіону УСС. — Третє перевидання з нагоди 40-річчя заснування Легіону УСС. — Монтреаль : Видавництво Ігоря Федіва, 1955. — С. 7–13. Архівовано з джерела 15 грудня 2017. Процитовано 13 серпня 2012.
