Урожайне (Чортківський район)
| село Урожайне | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 313 |
| Територія | 1.677 км² |
| Густота населення | 186.64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48755 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д. / 48.56611° пн. ш. 26.27583° сх. д.Координати: 48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д. / 48.56611° пн. ш. 26.27583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
181 м |
| Водойми | Дзвіна |
| Відстань до районного центру |
50 км |
| Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 |
| Карта | |
  Урожайне | |
 Урожайне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Урожа́йне — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дзвіна, на південному сході району.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
До 1964 називалося Бабинці.
Населення — 306 осіб (2007).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя, за 31 км від міста Борщів та за 38 км від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Урожайне розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь Тернопільської області це один з найтепліших регіоні. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.
Назва[ред. | ред. код]
До 1964 року село називалося Бабинці. Аби відрізнити його від Бабинець від Кривча спершу у Борщівському повіті, а потім у Борщівському районі, село називали Бабинці від Звенигорода. Радянська назва, котра не має жодного історичного підґрунтя, мала би характеризувати урожайні землі, на яких розташоване село[2].
Історія[ред. | ред. код]
Село відоме з другої половини XVI століття. За адміністративним поділом XVI століття відносилось до Кам’янецького повіту.
На початку XIX століття селом володіла Катажина Коссаковська.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
У 1914 році село утворювало окрему гміну Бабинці від Звенигорода. Склад гмінної ради на 1914 рік[3]:
- війт — Максим Кукуруза (обраний 1912 року)
- заступник війта — Антоній Маркевич (обраний 1912 року)
- писар — Теодор Деркач (обраний 1912 року)
- касир — Онуфрій Чорний (обраний 1912 року)
- жандарм — Гаврило Горащук (обраний 1914 року)
З 621 морґа землі 409 належало громаді, а 212 поміщику графу Юзефу Козебродському[3].
| Полеглі члени ОУН і вояки УПА[4] | ||||
|---|---|---|---|---|
| № | П. І. Б | Р. Н. | Р. С. | Коротка інформація |
| 1 | Балан Василь Гаврилович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Підрайоновий юнацької сітки ОУН. Пропав безвісти. |
| 2 | Басараба Василь | невідомий | 1944 | Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС за відмову зрубати хрест на могилі Героїв. Похований у с.Бабинці |
| 3 | Піндус Франко Миколайович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Зв'язковий ОУН. Розстріляний НКВС. |
| 4 | Рудяк Петро Іванович | 1927 | початок вересня 1944 | Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС. Похований у с.Бабинці. |
| 5 | Шестопальчук Михайло Теодорович | невідомий | 8 грудня 1945 | Член ОУН (псевдо «Дуб»). Командир відділу УПА. Загинув під час бою з військами НКВС у с.Вовківці (Дністрове). Похований у с.Вовківці. |
| 6 | Шибинський Володимир Васильович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Заарештований армійською контррозвідкою «Смерш» 1944 р. Пропав безвісти. |
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2015 було центром сільради, якій підпорядковувалося села Дзвенигород і Латківці. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.[5] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[6].
Населення[ред. | ред. код]
У 1810 році в селі була 51 родина, 48 житлових будинків і 221 мешканець[7].
У 1914 році в селі мешкало 70 осіб[3].
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,36 | |
| російська | 0,64 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860, кам'яна).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Надія», цегельний завод, торговельний заклад.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
В'їзд у село зі сторони Жванця -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860р.) -
Центральна вулиця -
Старостат -
Статуя Божої Матері -
Пам'ятний хрест встановлений з нагоди скасування панщини -
Символічна могила Борцям за волю України (1992) -
Придорожня капличка -
Крамниця
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 172.
- ↑ а б в Літопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4
- ↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
- ↑ ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
Література[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Урожайне. |
- В. Уніят. Урожайне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 497.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |