Успенський Едуард Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Миколайович Успенський
рос. Эдуард Николаевич Успенский
Псевдонім Э. Дзюров
Народився 22 грудня 1937(1937-12-22)[1][2][…]
Єгор'євськ, Московська область, СРСР СРСР
Помер 14 серпня 2018(2018-08-14)[4][5][…] (80 років)
Puchkovod, Pervomayskoyed, Троїцький адміністративний округ, Москва, Росія
·Рак шлунка
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Діяльність письменник
Сфера роботи література[7], дитяча та підліткова літератураd[7], поезія[7], драма[7] і телепередача[7]
Alma mater Московський авіаційний інститут
Мова творів російська
Роки активності з 1960
Напрямок дитяча література
Magnum opus «Крокодил Гена і його друзі»
«Дядя Федір, пес і кіт»
Партія Civilian Powerd
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Премії Премія імені Корнія Чуковського
Премія Уряду Російської Федерації
Сайт: www.uspens.info

CMNS: Успенський Едуард Миколайович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Едуа́рд Микола́йович Успе́нський (рос. Эдуард Николаевич Успенский; 22 грудня 1937(19371222), Єгор'євськ, Московської області — 14 серпня 2018, Москва) — радянський і російський дитячий письменник і сценарист, що створив, зокрема, такі популярні літературні і мультиплікаційні персонажі, як Чебурашка, Крокодил Гена, стара Шапокляк, кіт Матроскін, пес Шарик, Дядько Федір, Листоноша Пєчкін та інші.

Біографія[ред. | ред. код]

Едуард Миколайович Успенський народився в 22 грудня 1937 року в місті Єгор'євську Московської області. Батько Микола Михайлович був кінологом у мисливському відділі ЦК КПРС, мати Наталія Олексіївна працювала інженером-машинобудівником.

Уперше зайнявся письменництвом ще в старших класах загальноосвітньої школи. Після її закінчення Едуард Успенський став студентом Московського авіаційного інституту, який закінчив 1961 року. У студентські роки з 1960 року його літературні твори почали виходити в друк. Після закінчення МАІ протягом трьох років керував групою на Другому Московському приладному заводі, після чого завершив інженерну діяльність і зосередився на написанні сценаріїв, театральних сценок та віршів.

Творчий шлях Успенський почав як гуморист. У 1966 році в нього спільно з Аркадієм Аркановим, Григорієм Горіним та Феліксом Камовим вийшла книга «Четверо під однією обкладинкою», яка принесла популярність її авторам. Перші гумористичні оповідання Успенського зарізала цензура. Лише окремі його роботи друкуються в гумористичних розділах «Літературної газети» та газети «Клуб 12 стільців». Це послужило переходом письменника до жанру дитячої літератури. Його дитячі вірші почали друкувати як гумористичні в «Літературній газеті», вони лунали в радіопередачі «З добрим ранком!».

Широку популярність як дитячий письменник Едуард Успенський отримав після виходу книжок: «Крокодил Гена і його друзі» (1966), «Вниз по чарівній річці» (1972) та інших. Величезної популярності набули його п'єси, написані спільно з Романом Качановим, — «Чебурашка і його друзі» (1970); «Спадщина Бахрама» (1973); «Відпустка крокодила Гени» (1974) та інші. За мотивами цих творів Роман Качанов зняв мультфільми:

У 1976 вийшла збірка віршів «Все в порядку». У 1980-х — 90-х публікує наступну серію дитячих книг: «Канікули в Простоквашино», «Дядя Федір, пес і кіт», «Колобок йде по сліду», «Різнокольорова сімейка», «Червона Рука, Чорне Простирадло, Зелені Пальці (страшні повісті для безстрашних дітей)», «Лекції професора Чайникова (цікавий підручник з радіотехніки)». Багато з них теж були екранізовано.

Загалом за сценаріями й прозовими творами письменника створено 60 мультфільмів. Серед найвідоміших: «Антошка» (1969, у збірнику «Весела карусель», режисер Леонід Носирев), «Рудий, рудий, конопатий» (1971, у збірнику «Весела карусель», режисер Л. Носирев), «Івашка з Палацу піонерів» (1981, режисер Геннадій Сокольський), «Про Сидорова Вову» (1985, режисер Едуард Назаров), «Слідство ведуть Колобки» (1986—1987, режисери Ігор Ковальов і Олександр Татарський), «Три типи і скрипаль» (1993, Натан Лернер) та інші[8].

Спільно з Оленою Чижовою випустив серію навчальних посібників для дітей «Школа кота Матроскіна».

Закінчив багаторічну працю над циклом історичних романів, що розповідають про період Лжедмитрія і Смутного часу.

Крім того, Едуард Успенський писав для популярної дитячої передачі «Радіоняня», для телепередачі «АБВГДейка», вів передачу «У нашу гавань заходили кораблі». Едуард Миколайович є головою журі премії «Заповітна мрія». Неодноразово був у журі Вищої ліги КВН.

Твори письменника перекладені більш ніж 25 мовами, його книги виходили у Фінляндії, Нідерландах, Франції, Японії, США. В останні роки в організованому ним видавництві «Самовар» було опубліковано низку його нових книг.

Помер від раку шлунка.[9] (рос.)

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2010 році Успенському присуджена премія імені Корнія Чуковського, заснована для дитячих письменників, у головній номінації «За видатні творчі досягнення у вітчизняній дитячій літературі». Також він є лауреатом Всесоюзного конкурсу на найкращу дитячу книгу, премії журналу «Огонёк» (1997), премії Уряду Російської Федерації в галузі культури (2010). 19 квітня 2015 в місті Кельн нагороджений премією імені Льва Копелева «За свободу і права людини»[10].

Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1997).

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

«Країна розділилася на 10 відсотків розумних і 90 відсотків ідіотів. Я вважаю, що належу до тих 10 відсотків розумних, тому що вся ця історія з Кримом потворна.[11]»
—Успенський Едуард

Едуард Успенський з 2007 року був членом вищої ради партії «Громадянська сила» (рос. «Гражданская сила»)[12].

Письменник назвав 90 відсотків росіян ідіотами через схвалення ними анексії Криму[11]:

Звинувачував російське державне телебачення у тривалій пропагандистській обробці громадян РФ, що вможливило масову підтримку ними анексії Криму та інших дій Москви проти України[13].

Також Успенський підтримав Андрія Макаревича, проти якого в російських ЗМІ розгорнулося цькування через його ставлення до подій в Україні.

Вподобання[ред. | ред. код]

З власних творів найбільше Успенський любив книгу «Жаб Жабич Сковородкін».

Шанобливо Успенський ставився до творів Андрія Усачова, Григорія Остера, Бориса Заходера і Туве Янссон.

Одне із захоплень Едуарда Успенського — серіал «Доктор Хаус».

У будинку Успенського мешкали чотири папуги — розела, дві корели і жако. Ще у нього жили собаки, кури і крук.

Твори[ред. | ред. код]

  • 25 професій Маші Філіпенко
  • Вниз по чарівній річці
  • Гарантійні чоловічки
  • Гарантійні повертаються
  • Рік гарної дитини
  • Грамота
  • Бляхар Васильков проти воронячої зграї
  • Іван - царський син і Сірий Вовк
  • Як моя сусідка Наталя Іванівна купувала кавун
  • Клоун Іван Бульк
  • Колобок йде по сліду
  • Кошмарні жахи
  • Червона рука, чорна простирадло, зелені пальці
  • Крокодил Гена, Чебурашка й інші:
    • Бізнес крокодила Гени
    • Крокодил Гена і грабіжники
    • Крокодил Гена і його друзі
    • Відпустка крокодила Гени
    • Чебурашка йде в люди
  • Олімпіада для Чебурашки, або Чебурашка їде в Сочі
  • Оповідання для малюків про Чебурашку і Крокодила Гену:
    • В гостях у Чебурашки
    • Гриби для Чебурашки
    • Крокодил Гена йде в армію
    • Літаючий Гена
    • Новосілля Чебурашки
    • Проказа Шапокляк
    • Шпаківня для метелики
    • Чебурашка і Змійчик
    • Чебурашка дивиться телевізор
    • Чебурашка-лижник
    • Шапокляк не вгамовується
  • Простоквашино:
    • Дядя Федір йде в школу
    • Дядя Федір, пес і кіт
    • Дядя Федір, пес і кіт і політика
    • Неприємності в Простоквашино
    • Нові порядки в Простоквашино
    • Привид з Простоквашино
    • Тітка дядька Федора, або Втеча з Простоквашино
  • Оповідання про Простоквашино:
    • Весна в Простоквашино
    • Шкідлива звичка листоноші Пєчкіна
    • Грибне літо
    • День народження дядька Федора
    • День народження корови Мурки
    • День народження кота Матроскіна
    • День народження листоноші Пєчкіна
    • День народження Шарика
    • Як кіт Матроскін дах фарбував
    • Як Шарик на фотополювання ходив
    • Кислотний дощ у Простоквашино
    • Дзвіночок для Хватайки
    • Кіт Матроскін і корова Мурка
    • Кіт Матроскін і миші
    • Матроскін і Шарик сваряться
    • Повінь в селі Простоквашино
    • Наречені листоноші Пєчкіна
    • Новорічне свято у Простоквашино
    • Помилка листоноші Пєчкіна
    • Пєчкін проти Хватайки
    • Простоквашинські городи
    • Тр-Тр Митя зголоднів
    • Шарик і бобреня
  • Оповідання про природу:
    • Історія з яструбом-перепелятником
    • Магнітний будиночок під Володимиром
    • Укус гадюки
    • Господарська собака на білоруському хуторі
  • Лекції професора Чайникова
  • Хутряний інтернат
  • Морозостійкі таргани
  • Над нашою квартирою
  • Листи дитині
  • Лист Валерки Частова
  • Пластмасовий дідусь
  • Підводні берети
  • Піди туди - не знаю куди, принеси те - не знаю що
  • Про Віру і Анфісу
  • Про дівчинку Віру і мавпочку Анфісу.
  • Віра і Анфіса знайомляться
  • Віра і Анфіса в поліклініці
  • Про хлопчика Яшу
  • Розповідь Алька про похід їх гуртка самодіяльності в скарбницю світових шедеврів живопису та мистецтва - Державний музей «Ермітаж»
  • Риболов
  • Найстрашніші жахи
  • Казка про могутнє щуче веління і постійне Ємеліне хотіння
  • Слідство веде Колобок
  • Слідство ведуть Колобки
  • Випадок зі степанидом
  • Страшний пан Ау
  • Таємничий гість із космосу
  • Ужастики
  • Цілющий бик
  • Школа клоунів



Відомі вірші і пісеньки[ред. | ред. код]

  • Віра і Анфіса (вірш)
  • Блакитний вагон (пісенька)
  • Жило-було слоненя (вірш)
  • Пластилінова ворона (пісенька)
  • Пташиний ринок (вірш)
  • Рудий (вірш)
  • Чебурашка (пісенька)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ČSFD — 2001.
  4. Eduard Uspensky, Creator of Soviet Cartoons, Dies at 80
  5. Babelio — 2007.
  6. The Fine Art Archive — 2003.
  7. а б в г д Czech National Authority Database
  8. Умер писатель и сценарист Эдуард Успенский
  9. Он шутил, даже когда болезнь почти победила. От чего умер Эдуард Успенский?. L!FE. 15.08.2018. Процитовано 16.08.2018. 
  10. Эдуард Успенский — лауреат премии им. Льва Копелева! // Издательская группа АСТ. 05.05.2015(рос.)
  11. а б Эдуард Успенский назвал 90 процентов россиян идиотами из-за Крыма. Комсомольська правда. 01/10/2014. Процитовано 8 жовтня 2014. 
  12. Гражданская сила // «Пятая дума» — спецпроект «[[Lenta.ru]]». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014. 
  13. Умер писатель и сценарист Эдуард Успенский

Джерела[ред. | ред. код]