Фердинандо Ґаліані
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2018) |
| Фердинандо Ґальяні | |
|---|---|
| Ferdinando Galiani | |
 | |
| Псевдо | Bartolommeo Intieri[1] і Onofria Galeota[1] |
| Народився |
2 грудня 1728 К'єті, Італія |
| Помер |
30 жовтня 1787 (58 років) Неаполь, Італія |
| Громадянство | Італія |
| Діяльність | Економіка |
| Знання мов | італійська[2][3] |
| Членство | Петербурзька академія наук і Російська академія наук |
| Magnum opus | Dialogues sur le commerce des bledsd і Della Monetad |
Фердинандо Ґальяні (італ. Ferdinando Galiani; 2 грудня 1728, К'єті, Італія — 30 жовтня 1787, Неаполь, Італія) — італійський економіст і письменник епохи Просвітництва.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в провінції К'єті (Італія) в 1728 році. Навчався в Неаполі. Вже у 22-річному віці він написав два твори, які зробили його відомим далеко за межами Італії: перший — поема-жарт на смерть неаполітанського ката, другий — трактат «Про гроші» («Della moneta»). У 1755 році Ґальяні отримав звання каноніка в Амальфі, а в 1759 році був призначений спочатку секретарем неаполітанського посольства в Парижі, а в наступному році став виконувати обов'язки посла; незабаром він відмовився від цієї посади, але залишився в Парижі. Тут він познайомився з енциклопедистами й багатьма видатними громадськими діячами, з якими потім листувався протягом багатьох років. Хоча на батьківщині Ґальяні обіймав високі посади, від'їзд із Парижа був для нього синонімом політичної та літературної смерті. В Італії він спілкувався з друзями, придбав роботи для свого музею та підтримував сиріт-племінниць. Помер Фердинандо Ґальяні в Неаполі в 1787 році.
Наукові праці[ред. | ред. код]
Свої економічні погляди Ґальяні висловив у двох фундаментальних працях: трактаті «Про гроші» («Della moneta») (1750) та «Діалогах про торгівлю зерном» («Dialogues sur le commerce des bleds») (1770).
«Про гроші»[ред. | ред. код]
У трактаті Ґальяні розглядає питання про вартість речей, про податки, грошові відсотки, позики, природу і походження банків, державні борги, вексельний курс та інші. Він заперечує думку, ніби висока вартість предметів є доказом бідності населення, а навпаки, стверджує, що, за винятком деяких надзвичайних випадків, висока вартість предметів свідчить про добробут і багатство країни. Він виступає також проти контролювання відсотків і рекомендує розцінювати монету як товар. Теорія вартості розглядається у зв'язку з корисністю із зазначенням на спадання граничної корисності і на еластичність попиту за ціною.
«Діалоги на зерновому ринку»[ред. | ред. код]
Перебуваючи на посаді посла, Ґальяні виступав проти великих суспільних бунтів, які, на його думку, спричиняють економічну катастрофу. Голодні бунти 1764 р., викликані європейськими зерновими ембарго, викликали в Ґаліані почуття жаху. Як наслідок він написав працю «Діалоги про торгівлю зерном» (1770). Праця вийшла в Парижі (за деякими даними у Лондоні), французькою мовою «Dialogues sur le commerce des bleds», після якої про Ґальяні заговорили як про економіста. Водночас ця праця викликала чимало заперечень з боку фізіократів, принципи яких вона різко критикувала. («Діалоги» були відредаговані Дені Дідро і Ф.М. Гріммом). У «Діалогах» Ґальяні стверджував, що реалістична економічна політика базується на місцевих обставинах та потребах. Він виступав за регулювання торгівлі. Ця позиція була цілком протилежною до концепції фізіократів про вільне ринкове становище. Ґальяні не вирішує питання кшталтом абсолютної свободи торгівлі. У своєму листуванні він чітко зазначив свою точку зору:
|
Я нічого не маю проти свободи торгівлі і навіть схвалюю її, коли справа стосується грошей. Але хліб — предмет особливого роду; турбуватися про нього має поліція, а не торгівля | 
|
Краща система в продовольчому питанні є відсутність будь-якої системи. При організації продовольчої справи не можна орієнтуватися на інші країни, бо кожна з них знаходиться в своєрідних умовах. У малих державах з невеликою територією, але з великою кількістю мануфактур і ремесел, громадські магазини запасів, на думку Ґальяні, необхідні. Держави, середні за площею, Ґальяні поділяє на держави з родючими ґрунтами (Сицилія, Сардинія, Мілан) і неродючими (Голландія, Женева і т. ін.). Повна свобода торгівлі доречна в державах з неродючими ґрунтами. Виключно землеробські держави повинні постійно перебувати в жалюгідному стані економічного розвитку, оскільки тільки промисловість і морська торгівля складають основу багатства народів. Переваги Ґаліані в тому, що він замість абсолютних принципів шукає більш стійких опорних пунктів у вивченні досвіду, при цьому окреслює певні межі для державного втручання.
Успіху книги багато сприяли ще й такі чинники як легка, мова, та велика кількість дотепних критичних зауважень. «Діалоги» мали величезний вплив на суспільну думку того часу.
Проти Ґальяні виступило багато фізіократів: Дюпон де Немур, Мерсьє де Ларівьер, Бодо, Мореллі. Ґальяні був ображений цією полемікою і за посередництвом мадам д'Епіне та її коханого Грімма домігся конфіскації брошури Мореллі. Це викликало сильне роздратування в таборі фізіократів.
Внесок в економічну науку[ред. | ред. код]
Роботи та ідеї Ґальяні слугували основою італійської утилітарної традиції. Його послідовники зосередили свої дослідження на впливі державної фіскальної політики на економіку нації. Твори Ґальяні перекладено багатьма європейськими мовами. «Діалоги про торгівлю зерном» поміщені в «Collection des principaux Economistes», листування вченого також видавалося багато разів. Фердинандо Ґальяні, якого Фрідріх Ніцше назвав найрозумнішою людиною XVIII століття, стверджував, що «від обробної промисловості можна чекати зцілення двох головних хвороб людства: забобонності й рабства».
Праці[ред. | ред. код]
- Della moneta, 1750
- Dialogues sur les commerce des bleds, 1770
- Doveri dei prìncipi neutrali, 1782
Джерела[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (травень 2018) |
Посилання[ред. | ред. код]
- Galiani, Fernando (1728—1787): Italian Economist. [Архівовано 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Фердинандо Галиани
